Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Аристократія

Аристократія — форма правління, за якої державна влада зосереджена в руках незначної привілейованої еліти. Виникла в рабовласницькому суспільстві. Як форма правління А. відрізняється від монархії (влада однієї особи) та демократії. Поняття «А.» розробляли давньогрецькі філософи Платон, Арістотель, а відтак Спіноза, Гоббс та інші. Вони намагалися обґрунтувати ідею про політичну неповноцінність більшості людей та їх неспроможність управляти державою. На думку Арістотеля, управляти державою мають «кращі»: патриції у Римі, евпатриди в Афінах, які наділені особливими правами та привілеями. До аристократичних республік того часу належали Рим, Спарта, Карфаген, в епоху середньовіччя — Венеція та ін. Нині представниками А. є земельна А. (у деяких слаборозвинених країнах), фінансова А. (в окремих розвинених країнах світу). Так, із 1500 найбагатших людей світу більше половини багатство успадкували, отже, є представниками різних видів А.