Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Конкретна праця

Конкретна праця — праця в особливій доцільній формі, яка характеризується використанням специфічних засобів виробництва, своєрідністю виробничих операцій, створює споживну вартість і завдяки своєму корисному ефекту, втіленому у високій якості товарів і послуг, а також часткового перенесення вартості засобів праці на новостворений продукт, є вартіснотворним фактором. Сукупність багатьох якісно різних корисних видів (сімейств, підвидів тощо) робіт і відповідно створюваних споживних вартостей — це суспільний поділ праці. Зміст К.п. детермінується, зокрема, розвитком людини — працівника (зростанням її загальноосвітнього, культурного та кваліфікаційного рівнів та ін.), прогресом техніки і технології, розвитком інформації. Крім К.п. людини джерелом споживних вартостей є засоби праці (насамперед земля), підприємницький талант, використання досягнень науки у виробництві, а в умовах сучасного етапу НТР — також інформація, але у поєднанні з працею. Характеризуючи К.п., слід враховувати кількість і якість праці (мету і зміст), але переважає якість праці. Досліджуючи абстрактну працю, необхідно враховувати якість (складна чи проста праця, співвідношення розумової та фізичної) і кількість праці, але домінує кількість необхідної праці. Роль К.п. у формуванні вартості полягає в тому, що вона задовольняє певну суспільну потребу, яка створює межі для вияву суспільно необхідної праці. Оскільки К.п. переносить вартість засобів виробництва на новостворений продукт, а отже, формує певну частину вартості, тому вартість є суспільно необхідними витратами живої та перенесеної уречевленої праці з урахуванням її корисного ефекту.