Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Концепції «великого поштовху»

Концепції «великого поштовху» — сукупність ідей, положень і відповідних методологічних принципів, згідно з якими для виходу економіки слаборозвинених країн з фази депресії та для стійкого економічного зростання необхідні значні інвестиції, що формуються внаслідок примусової податкової та грошово-кредитної політики держави. Прихильниками цієї концепції в різних її варіантах були П. Розенштейн-Родан (у 40-х XX ст.), Г. Зінгер, Р. Нуркле та ін. (в 50- 60-х). Вони вважали, що ринок неспроможний забезпечити модернізацію слаборозвинених країн, і доводили необхідність державного втручання в економіку, передусім для забезпечення стабільних інвестиційних потоків. Мінімальний розмір інвестицій, який забезпечує економічне зростання (отже, перехід кількості в якість), на їхню думку, — 12 — 15% національного доходу. Інвестування менших коштів забезпечує лише поточне споживання, особливо за зростання населення. Кількісна характеристика доцільності таких обсягів інвестицій підтверджена практикою. Вагомим внеском в економічне зростання країн, що розвиваються, є іноземні інвестиції, обсяги яких зростають. Так, у 1993-1998 (порівняно з 1987-1992) приплив прямих іноземних інвестицій у ці країни збільшився у 3,3 разу і становив щорічно майже 130 млрд дол. Характеризуючи імпорт капіталу, представники К."в.п.» абстрагувалися від неоколоніалістського характеру цих процесів, передусім з боку ТНК. Вони також обстоювали необхідність упровадження соціалістичного планування.