Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Кредит лізинговий

Кредит лізинговий — форма довготермінового товарного кредиту, яка відображає відносини економічної власності між економічними суб'єктами з приводу оренди основних фондів і сплати користувачем цих фондів періодичних лізингових платежів. Основними суб'єктами таких відносин є: 1) постачальники (підприємства, компанії та ін.), які виготовляють основні фонди та здійснюють їх реалізацію; 2) лізингоот- римувачі (орендарі), які орендують ці фонди за певну плату для тимчасового виробничого використання або їх купівлі через певний час; 3) орендодавці (банківські та інші фінансові установи), які за певних форм К.л. фінансують оренду основних фондів і передають їх у користування згідно з договором оренди лізингоотримувачу. Форми економічної реалізації К.л. залежать від видів лізингу, основними з яких є фінансовий і оперативний (див. Лізинг фінансовий). Водночас сума орендних платежів може за певних умов перевищувати вартість устаткування, що, як і привласнення прибутку, посилює нееквівалентний характер цього виду кредитних відносин. Формами економічної реалізації цих відносин є пільги орендарю (неоподатковуваність внаслідок зарахування відповідних платежів до собівартості продукції, зниження обсягів оподаткування прибутку через механізм прискореної амортизації та ін.), виплата відповідних сум виготовленою на орендованому устаткуванні продукцією; для банків та не- банківських установ — отримання вищих прибутків, ніж від інших банківських операцій, податкові знижки для орендодавця за умови часткової оплати основних фондів в кредит тощо. Юридична власність за К.л. передбачає передусім право власності на основні фонди у лізингодавця, а лізингоотримувач отримує їх у користування.