Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Лізинг фінансовий

Лізинг фінансовий — лізинговий договір, в якому передбачено виплату впродовж терміну дії договору суми, яка дорівнює повній амортизації устаткування та частки прибутків від його використання, а лізингоотримувач набуває права викупу устаткування за залишковою вартістю або повернення його чи укладання нового договору. Особливість Л.ф. — неможливість розірвання договору впродовж основного терміну оренди (необхідного для відшкодування витрат лізингової фірми), а також наявність трьох сторін, які беруть участь в орендній угоді, — орендаря, орендодавця і постачальника(виробника) обладнання. Орендодавець (лізингова фірма) укладає два договори: з орендарем про передання йому майна в оренду і з постачальником про закупівлю майна. Різновидами Л.ф. є зворотний і оперативний (див. відповідні статті). Існує також Л.ф. з повною та частковою (оперативний) оплатою. Л.ф. в Україні 2003 становив менше 500 млн дол., тоді як у Польщі 2001 — 2 млрд дол., Чехії — 2,6 млрд дол.