Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Людський фактор

Людський фактор — комплекс здібностей, властивостей, рис людини, які на різних етапах історичного розвитку залучаються до процесу виробництва економічних благ. Наприкінці XIX — на початку XXст. у виробництві брали участь працівники з низьким рівнем освіти, кваліфікації, які мали однобічну спеціалізацію й виступали додатком до машини (в системі Тейлора це виявлялося у примусовому й жорсткому нав'язуванні робітникові різних правил поведінки, що мали замінити його власну думку, та ін.). В епоху НТР людина як соціобіологічна істота, в т.ч. як людина-власник, збагачується новими рисами та сутнісними силами (що потребує істотного вдосконалення форм і систем заробітної плати, зокрема участі в розподілі прибутків, управлінні виробництвом та ін.). На початку XXI ст. у процесі виробництва зростає роль організаторських здібностей людини, її економічного мислення, моральних норм й цінностей, культури, національної самосвідомості. Якщо до процесу виробництва економічних благ залучаються всі здібності, властивості й риси людини, поняття «Л. ф.» може збігатися з категорією людини як соціальної істоти. Водночас кожне з цих понять є динамічним, наповнюється елементами якісно нового змісту. Ці зміни зумовлені, з одного боку, зовнішніми для Л. ф. чинниками (розвитком технологічного способу виробництва, відносин власності, міжнародними економічними відносинами), а з іншого — розвитком самої людини (її освіти, культури, самосвідомості та ін.).