Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Менеджменту цілей класифікація
Менеджменту цілей класифікація — найважливішими критеріями класифікації цілей менеджменту організації є структура соціально-економічної системи, терміни діяльності, вимоги принципу субординації. За рівнями розрізняють загальні та специфічні цілі (див. Менеджменту функції). Залежно від важливості для організації менеджменту, цілі поділяють на стратегічні, орієнтовані на вирішення довготермінових масштабних проблем (див. Менеджмент стратегічний); тактичні (відображають окремі етапи досягнення стратегічних цілей і конкретизуються у середньо-термінових планах), оперативні (конкретизують тактичні і втілюються у поточних планах). За змістом цілі менеджменту поділяють на техніко-технологічні (в т.ч. науково-технічні), економічні (в т.ч. виробничі, фінансові, маркетингові) соціальні та ін. Економічні цілі — підвищення рентабельності, конкурентоспроможності та ін. Серед економічних особливе місце посідають цілі щодо реалізації інтересів власників капіталу, акцій тощо. Адміністративні цілі передбачають досягнення високої дисципліни, узгодженості в роботі тощо; соціальні — підвищення освітнього і кваліфікаційного рівнів працівників, створення творчих умов праці та ін. Конкретизацією цілей є завдання, які мають не лише якісні, а й кількісні, просторові та часові характеристики, є більш індивідуалізовані, зрозуміліші, а тому привабливіші для виконавців. Усі ці цілі підпорядковуються основній меті діяльності підприємств, фірм і компаній при капіталізмі — привласненню максимального прибутку, яка залежно від рівня соціалізації економічної системи зазнає якісної модифікації.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.