Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Методи конкуренції

Методи конкуренції — способи досягнення підприємством (компанією, фірмою) конкурентних переваг на ринку за допомогою комплексу заходів у різних сферах суспільного відтворення. В політекономічному контексті М.к. — це комплекс методів збільшення масштабів різних форм економічної власності (передусім монополістичної) шляхом посилення експлуатації найманої праці, використання маркетингу, цінових знижок тощо. Розрізняють дві основні групи М. к.: цінові та нецінові. Цінові методи (сфера обміну) пов'язані з формуванням ціни, яка залежить від обсягу суспільно необхідних витрат на виробництво і збут продукції та її якості. Найпоширеніші серед них — зростання продуктивності праці і зниження витрат на виробництво продукції шляхом запровадження нової техніки і технології, нових методів обробки матеріалів, скорочення транспортно-заготівельних витрат (сфера безпосереднього виробництва). З метою зниження витрат на робочу силу потрібно впроваджувати нові форми й методи організації виробництва, передові форми і системи заробітної плати та ін. Важливим методом цінової конкуренції є надання клієнтам бл. 40 торговельних знижок з метою розширення ринку збуту, зокрема преміальних (надаються постійним покупцям за придбання заздалегідь обумовленої кількості продукції), дилерських (покривають власні витрати дилера на продаж і сервісне обслуговування, а також забезпечують йому визначений наперед прибуток), спеціальних (надаються знижки покупцям за кількість закупленої продукції, за розрахунок готівкою та ін.), торговельним компаніям і посередникам (які займаються збутом продукції, її збереженням та ін.), сезонні тощо. До нецінових М.к. у сфері споживання належать: скорочення експлуатаційних витрат споживача при використанні товарів та подовження терміну використання; зручність установки, монтажу та експлуатації з урахуванням терміну експлуатації і компенсації за їх порушення; усунення дефектів, виявлених споживачем під час експлуатації товару та ін.