Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Методика оцінки темпів економічного зростання
Методика оцінки темпів економічного зростання — комплекс методів оцінки потенційного продукту та його зростання. Найпростіший, але найменш точний метод полягає в тому, що на графіку зростання основних компонентів ВНП вершини сусідніх циклічних піднесень (піків) з'єднують прямими лініями, — отримана ламана лінія є графіком потенційного продукту. Цей метод має два суттєві недоліки: 1) пікових точок мало, і вони суттєво різняться ступенем використання ресурсів; 2) він не може бути застосований на інтервалі часу після останнього піку, оскільки тенденція попередніх років переноситься на майбутнє екстраполяцією. Ці недоліки можна послабити, з'єднавши прямими лініями не піки, а точки, що відповідають 4- відсотковому рівню норми безробіття. Для визначення потенційного продукту у випадку, коли на інтервалі часу або взагалі немає таких точок, або є лише одна така точка, існують складніші методи, зокрема метод Оукена, який виявив щільний зв'язок між коливаннями норм безробіття і реального ВНП: у процесі короткотермінових коливань відсоткові зміни ВНП утричі більші за відповідні зміни норм безробіття. Для розрахунків потенційного ВНП використовують емпіричну формулу Оукена: Р = Q[1 + 0,032 (U — 4)], де Р — потенційний продукт; Q — фактичний реальний продукт; U — норма безробіття фактична; 0,032 — емпіричний коефіцієнт. Ця формула є наближеною і порушує точність розрахунків, особливо у період різких криз і швидких піднесень, оскільки не враховує певного запізнення в часі, з яким норма безробіття реагує на зміни в рівні ВНП. Існують досконаліші методи обчислення потенційного продукту, що повніше враховують різноманітні причинно-наслідкові зв'язки з допомогою побудови економетричних фактичних величин. Однак практичного використання вони ще не набули.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.