Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Минула праця

Минула праця — праця, втілена у засобах виробництва, предметах споживання, об'єктах інтелектуальної власності та ін. М.п., на відміну від живої, не створює вартості й додаткової вартості, а є однією з найважливіших умов її створення. Водночас, взаємодіючи з живою працею, М.п. стає джерелом нової продуктивної сили (т.зв. синергічного ефекту), певної частки додаткової вартості. Оскільки сама лише жива праця неспроможна створити таку величину вартості, в т.ч. додаткової, як у процесі її поєднання і взаємодії з М.п., власники засобів виробництва (в яких втілена М.п.) за умов капіталізму за їх (засобів виробництва) використання привласнюють частину прибутку. Найрельєфніше цей процес виявляється при наданні власником засобів виробництва в оренду й отримання за це відповідної плати. У поєднанні М.п. з живою працею вирішальною є жива праця, оскільки вона приводить у дію засоби виробництва, здійснює контроль за їх використанням та ін. Тому безпосередні працівники повинні привласнювати основну частку створюваної додаткової вартості. Синергічний ефект, а отже, певною мірою опосередкована участь М.п. у створенні вартості, виявляється в тому, що у розвитку технологічного способу виробництва зростання продуктивності праці залежить від прогресу засобів праці, вдосконалення об'єктів інтелектуальної власності. В умовах НТР, особливо її сучасного етапу, у виробництві товарів масового споживання (виробничого і невиробничого) з'являються можливості економії живої та М.п. на одиницю виготовленої продукції. М.п. не слід ототожнювати з уречевленою працею, оскільки праця у сфері освіти, охорони здоров'я та ін. не уречевлюється.