Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Міжнародна торгова палата

Міжнародна торгова палата — міжнародна неурядова організація, членами якої є союзи та асоціації ділових кіл, окремих компаній, об'єднаних для сприяння розвитку економіки відповідних країн, передусім зовнішньоторговельних відносин, взаємовигідного співробітництва підприємницьких структур. У політико-економічному аспекті — це найвища організаційно-правова форма розвитку інтернаціонального капіталу. Заснована 1919, почала функціонувати 1920. Знаходиться в Парижі (Франція), відділення — в Нью-Йорку, Женеві та Гонконзі. Головні принципи діяльності М.т.п.: захист прав приватної власності, вільна конкуренція, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності (принципи ринкової економіки), глибока інтеграція всіх країн у світове господарство та ін. Членами М.т.п. є національні комітети країн-учасниць, з одного боку, і союзи та асоціації, окремі фізичні особи з тих країн, у яких немає таких комітетів, — з іншого. Найвищий керівний орган М.т.п. — конгрес, на якому кваліфікована більшість ухвалює рекомендації щодо поліпшення діяльності М.т.п. і підводить підсумки такої діяльності. З правом дорадчого голосу участь у роботі конгресу беруть представники міжнародних і національних організацій, урядів країн-учасниць. Керує роботою М.т.п. між конгресами (скликаються тричі на рік) очолювана президентом рада, яка приймає нових членів, готує засідання конгресу. Членами ради є представники національних комітетів, кількість яких у раді залежить від розміру внесків до бюджету М.т.п., але не більше 3 осіб. До складу ради входять також 10 фізичних і юридичних осіб, які мають право одного голосу. Третім керівним органом М.т.п. є виконавчий комітет, за рекомендацією якого обирають президента ради, голову міжнародного арбітражного суду та членів виконавчого комітету. Очолює М.т.п. генеральний секретар.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.