Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Насилля соціальне

Насилля соціальне — застосування однією (в т.ч. класом) соціальною групою різних форм примусу щодо інших соціальних груп з метою економічного та політичного панування, привласнення різних об'єктів власності тощо. Ураховуючи гостроту соціально-економічних суперечностей між основними класами, К.Маркс обґрунтовано дійшов висновку про прогресивну роль насилля як способу утвердження справедливого суспільства. Однак практична реалізація цієї ідеї за сучасних умов обмежена. Ф.Енгельс в останні роки життя виступав за парламентські методи боротьби. Німецько-американський філософ і соціолог Е.Фромм вважав, що наростання насилля в історичному процесі пов'язане з розширенням соціальних умов, що сприяють агресивності людей. Загалом історичний досвід свідчить, що хоча в окремих випадках насилля виправдане (опір агресору, надмірному гнобленню тощо), воно водночас у разі руйнівної класової боротьби всередині окремої країни може бути деструктивним, сприяти деморалізації та наростанню проявів негативних сторін людської природи. Особливо небезпечним є масове Н.с. в сучасному суспільстві з його технічними системами і можливостями. Новими формами Н.с. є маніпулювання суспільною свідомістю за допомогою електронних засобів масової інформації; нав'язування деструктивних ідей. Протилежною тенденцією на межі тисячоліть є широкий світовий рух за утвердження культури миру і не насилля під егідою ООН, яка проголосила 2000—2010 десятиліттям культури, миру і не насилля.