Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Наукові працівники

Наукові працівники — високоосвічені та професійно підготовлені працівники, які безпосередньо беруть участь у виробництві наукових знань, підготовці результатів наукових досліджень для впровадження у практику. Н.п. — особлива соціально-професійна група в системі суспільного поділу праці, в межах якої виділяють різні підгрупи, професії тощо, для яких характерні певні види знань з властивими їм змістом і характером праці. В Україні та деяких інших країнах СНД Н.п. є академіки, дійсні члени-кореспонденти академій наук, доктори і кандидати наук, професори і доценти, головні та провідні наукові співробітники, наукові співробітники, молодші наукові співробітники, особи без наукових звань і ступенів, які займаються науково-дослідницькою роботою у вищих навчальних закладах, проектних, проектно-конструкторських, проектно-технологічних організаціях, а також на промислових підприємствах. У США до Н.п. відносять також спеціалістів, зайнятих у сфері науки, які провчилися не менше ніж чотири роки, мають значний досвід наукової роботи, але не мають диплома. У межах суспільного поділу праці Н.п. різняться розподілом за різними напрямами наукових досліджень, виконуваними функціями, взаємозв'язком у виконанні спільної мети та ін. Зокрема, розрізняють предметний поділ праці (математики, історики, економісти та ін.), поділ за типом діяльності (науково-педагогічні працівники, наукові співробітники та ін.), за цілями і методами наукової роботи (суто теоретики і дослідники-експериментатори, зайняті фундаментальними і прикладними дослідженнями та ін.). У межах відносин економічної власності Н.п. різняться передусім статусом найманого чи ненайманого працівника, отримуваними доходами, наявністю чи відсутністю серед них безробітних та ін. Переважна більшість Н.п. є найманими працівниками. В Україні у 90-х XX ст. — на початку XXI ст. внаслідок глибокої економічної кризи, значного руйнування наукового потенціалу відбувся масовий відплив Н.п. вищої кваліфікації за кордон, у комерційні структури, спостерігається значне постаріння працівників найвищої кваліфікації, що негативно вплинуло на економічний суверенітет країни (див. Економічна незалежність кадрова). Кількість Н.п. на 1 млн населення (а також кількість статей у наукових і технічних журналах та експорт продукції обробної промисловості у % до ВВП) є важливим показником розвитку інноваційної системи країни.