Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Національна екологічна безпека

Національна екологічна безпека — складова національної безпеки, яка передбачає такий стан довкілля, який забезпечує здоров'я населення, стабільний і стійкий соціально-економічний розвиток, не загрожує майбутнім поколінням. Конкретніше Н.е.б. означає відсутність екологічних катастроф і аварій, їх можливої загрози в результаті нераціональних дій різних суб'єктів. Економічний розвиток окремої країни, групи країн і людства не повинен перевищувати екологічні можливості довкілля до самоочищення від шкідливих відходів і самовідновлення порушених природних процесів з урахуванням відповідних природоохоронних заходів. Найважливішими напрямами Н.е.б. є збереження тваринного та рослинного світу планети, озонового шару Землі, зниження енерго- та ресурсомісткості ВВП, дотримання вимог міжнародних угод у цій сфері і передусім — Кіотського протоколу (див. Кіотський протокол). З метою мінімізації екологічних загроз у розвинених країнах створюються централізовані системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації різноманітного (в т.ч. техногенного) характеру і захисту населення від їх наслідків. Значення Н.е.б. для розвитку суспільства поступово наростатиме згідно з законом зростання екологічних потреб. Крім того, необхідно враховувати право майбутніх поколінь на екологічну безпеку, що передбачає екологізацію виробництва, споживання, ідеології, свідомості, освіти та ін.