Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Норми в науці
Норми в науці — загальноприйняті морально-етичні правила поведінки вчених у сфері наукової діяльності, регулятори їх поведінки в науковому колективі, що не мають статусу юридичних законів. Розрізняють методологічні та етичні Н. в н. Методологічні регламентують способи отримання та перевірки елементів нового наукового знання, а також включення їх до загальної системи науки. Це відомі й прийняті в кожній науковій дисципліні критерії науковості дослідницької діяльності, обґрунтування гіпотез, підтвердження результатів проведених досліджень та ін. Етичні Н. в н. — основа професійної етики вчених, сукупність моральних норм, етичних імперативів, що історично склалися в науці та удосконалюються в процесі її розвитку. Вони, з одного боку, є похідними від мети та методів науки, оскільки дотримання норм повинно гарантувати достовірність нового наукового знання, з іншого — визначає характер міжособистісних стосунків у науковому колективі та його моральну атмосферу, є моральним регулятором поведінки вчених, що узгоджує таку поведінку з потребами науки. Н. в н. є: передання корисних результатів наукових досліджень у розпорядження суспільства, спрямування інтересів ученого лише на пізнання істини і служіння науці й народу, критичне ставлення до отриманих раніше знань, у т.ч. авторитетними науковцями, публічна критика помилок, помічених у дослідженнях інших учених, непримиренність до можливого використання результатів наукових пошуків не в інтересах суспільства (наприклад, до винаходів, застосування яких може призвести до знищення людства).
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.