Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Оборонна економіка

Оборонна економіка — наука, яка вивчає економічні відносини, що склалися в процесі відтворення предметів і послуг оборонного призначення й обслуговують військові потреби держави, передусім обґрунтовує рішення щодо захисту держави від посягань ззовні та забезпечення стабільного становища в державі. Головні завдання O.e.: 1) оптимізація витрат держави на військові цілі і забезпечення обороноздатності країни; 2) забезпечення оптимального співвідношення між новими розробками і модернізацією озброєнь, системами озброєнь і військовою інфраструктурою; 3) вирішення проблеми конверсії та збереження високого науково-технічного рівня військового виробництва в Україні та ін. O.e. України не виконує своїх функцій. Так, переважна більшість технічно складних комплексів і зразків озброєнь Збройних сил майже вичерпали свій ресурс, щорічно країна втрачає бл. 9% свого бойового потенціалу. Якщо українська армія оснащена здебільшого зброєю третього покоління, то збройні сили НАТО — зброєю четвертого і п'ятого поколінь. Польща у розрахунку на одного мешканця витрачає на оборону приблизно у 8 разів більше, ніж Україна, Туреччина — в 13 разів, Росія — майже у 5 разів більше. Методами O.e. є специфічні форми діалектичного методу дослідження, виокремлені стосовно предмета O.e., а також широке використання моделей конкретних ситуацій. Теоретична основа розвитку O.e. — економічна теорія, в т.ч. політична економія.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.