Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Оптова
Оптова (гуртова) торгівля — торгівля великими партіями товарів і послуг, їх продаж ринковим посередникам, роздрібній торгівлі. Оптові фірми — торгові підприємства, фірми і компанії, які закуповують і перепродують товари іншим структурам за свої кошти і постачають її на внутрішній і зовнішній ринки. Великі оптові компанії є лідерами каналу розподілу, інколи самі мають власне виробництво і роздрібну мережу. Зростання ролі 0.(г.)т. зумовлене збільшенням кількості великих організацій; їх віддаленістю від основних споживачів; збільшенням кількості рівнів проміжних виробництв та ін. Двома основними видами оптових організацій є незалежні оптові торговці і підрозділи промислових і роздрібних компаній, які виконують оптові функції. Оптові фірми надають такі послуги, як зберігання товарів, контроль за запасами, обробка замовлень і транспортування товарів. Такі великі оптові компанії пропонують клієнтам більш ніж 100 різноманітних послуг, а спеціалізовані — визначений товарний асортимент. Крім того, торговці — консигнанти виставляють рахунок лише за продану кількість товарів, фактично кредитуючи магазин (умови консигнації). Дрібні оптовики (комівояжери) займаються зберіганням і швидкою доставкою товарів, що мають властивість швидко псуватися. Виділяють також універсальних і спеціалізованих дистриб’юторів (див. Дистриб’ютор). Деякі промислові компанії продають свої товари безпосередньо покупцям. У Японії такі компанії контролюють свої оптові операції, підтримуючи необхідний рівень цін і послуг. На 0.(г.)т. промислових компаній припадає майже третина оптового товарообороту (див. Торговий капітал). Оптовий товарооборот в Україні 2000 становив 167 млрд грн, 2003 — 394 млрд грн.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.