Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Банківські білети

Банківські білети (банкноти) — грошові знаки, які випускають в обіг центральні банки. З'являються з розвитком товарно-грошових відносин. Перетворення Б.б. на національні гроші відбулося не одразу. Так, центральний банк Англії виник 1694, а Б.б., які він випускав, стали законним засобом платежу (національними грошима) лише 1833. Сучасні Б.б., що їх випускають центральні банки, посідають проміжне місце між кредитними (класичними банкнотами) і паперовими грошима. Їх тяжіння до кредитних грошей зумовлене тим, що емісія Б.б. здійснюється на основі кредитних операцій (або в порядку обліку векселів, або при здійсненні кредитної політики емісійними банками). Наближеність Б.б. до паперових грошей зумовлена тим, що їх емісія недостатньо пов'язана з процесом відтворення, забезпечення здійснюється державними цінними паперами, а внаслідок значного зростання державного боргу в обігу перебуває надмірна їх кількість. Крім того, Б.б. є законним платіжним засобом, мають примусовий курс. Б.б. випускають строго визначеного достоїнства. Наприклад, у США — це банкноти в 5, 10, 20, 50 і 100 дол. На них припадає до 95% готівки, що перебуває в обігу, але в грошовій масі (обчисленій за агрегатом М, — як сума готівки і депозитних грошей) їх частка в розвинених країнах Заходу становить 5—10%, тоді як в Україні їх частка становить близько 40%, що свідчить про недосконалість грошової системи.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.