Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Банківські нормативи
Банківські нормативи — комплекс рекомендованих і обов'язкових нормативів, встановлених національним (центральним) банком для комерційних банків з метою ефективного функціонування банківської системи. До Б.н. належать такі показники: мінімальний розмір статутного фонду, коефіцієнт достатності капіталу, ліквідність балансу, максимальний розмір ризику на одного позичальника. Мінімальний коефіцієнт платоспроможності, згідно зі світовими стандартами, — в середньому 8%. У деяких країнах допускається коливання 0,04 — 0,08. Сума ризику на одного позичальника розраховується в Україні на основі визначення т.зв. великих кредитів — позичок, що перевищують 10% власного капіталу банку. Максимально допустимою (за розмірами) є позичка, яка становить 20% власного капіталу банку, а сумарний залишок за всіма наданими великими кредитами не повинен перевищувати власні кошти банку більш як у 8 разів. Кошти банків, що перевищують законодавчо встановлені розміри резервів (надлишкові резерви), комерційний банк надає позичальникам у кредит. Чим менша сума резервів, тим більшу кількість грошей може створити в процесі своєї діяльності банк. Чинна банківська система дає можливість надавати кредити, які в декілька разів перевищують наявні надлишкові резервні кошти. У 2003 Базельський комітет банківського нагляду розробив нові Б.н., які будуть запроваджені з 2006 і меншими для банків з досконалішими системами управління ризиками.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.