Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Бонітування ґрунтів

Бонітування ґрунтів (лат. bonitus — доброякісність) — порівняльна оцінка якості Ґрунтів за їх агрономічними властивостями — родючістю окремих сільськогосподарських культур або груп біологічно близьких культур за приблизно однакових рівнів агротехніки, інтенсивності землеробства та природно-кліматичних умов. Така оцінка за природною родючістю виражається в балах при зіставленні й уточненні їх із середньою багаторічною урожайністю основних сільськогосподарських культур, а на природних кормових угіддях — за виходом сіна і зеленої маси. До ознак, які найбільше впливають на урожайність сільськогосподарських культур, належать: потужність гумусного горизонту, відсотковий вміст гумусу, сукупні запаси гумусу, азоту, фосфору й калію в ґрунті, механічний склад, кислотність, ступінь насиченості ґрунту основами тощо. Вибір цих ознак здійснюється для кожного земельно-оцінного району. Крім того, при Б.г. необхідно виходити з урожайності на різних агровиробничих групах ґрунтів у межах земельно-оцінного району за зіставного рівня агротехніки та інтенсивності землеробства. Для цього складається шкала Б.г. — цифрові дані, які відповідають певним значенням природних ознак за різними групами ґрунтів. Отримані при Б.г. дані служать основою для економічної оцінки землі.