Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Валютна криза

Валютна криза — загострення суперечностей у валютно-фінансовій сфері капіталізму, розпад грошової системи однієї країни або валютної світової системи. Основні форми вияву В.к.: економічно необґрунтоване (або недостатньо обґрунтоване) знецінення чи подорожчання національної валюти; різке коливання валютних курсів; значний обсяг спекулятивних операцій валютою, швидких і значних за масштабами припливів і відпливів валютних резервів; різка незбалансованість міжнародних розрахунків; погіршення міжнародної валютної ліквідності та ін. В.к. починається з краху золотого стандарту. Загострення суперечностей капіталізму у валютно-фінансовій сфері на початку 80-х змусило розвинені країни світу шукати шляхи їх часткового вирішення в об'єднанні зусиль цих держав у межах наднаціональних економічних організацій, що було зафіксовано Кінгстонською угодою 1976 на Ямайці. Вагомим фактором нестабільності світової валютно-фінансової системи за сучасних умов є гігантська заборгованість країн, що розвиваються (близько 2,5 трлн дол.), неспроможність своєчасно сплачувати свої борги, відмова багатьох країн від їх сплати, переповнення доларом масштабів зовнішньої торгівлі порівняно з часткою США у цій сфері, наростанням суперечностей між доларом і євро тощо. Щодо гривні виявом В.к. у другій половині 90-х XX ст. було її приблизно триразове знецінення.