Відповіді до підручника Біологія 8 клас - Н. Ю. Матяш 2016-2020

Тема 2. Травлення
§ 10. Процеси травлення у кишечнику. Виведення з організму неперетравлених залишків їжі

Поміркуйте. 1. Чому більша частина води всмоктується в товстому кишечнику, а не виводиться назовні разом із калом?

Вода надзвичайно необхідна для організму речовина, тому вона не повинна виводитись з нього в надлишку. У товстій кишці формуються калові маси. Неперетравлені рештки їжі, що потрапили з тонкої кишки, протягом приблизно 12 год проходять по товстій кишці. За цей час з її напіврідкого вмісту всмоктується в кров більша частина води та розчинені в ній мінеральні речовини. У водному розчині залишаються в організмі корисні мінеральні речовини.

2. Які засоби можуть сприяти відновленню нормальної мікрофлори кишечнику в разі порушення її складу?

Залози товстої кишки кишечнику виділяють сік, відносно бідний на ферменти, проте він містить величезну кількість мікроорганізмів, серед яких більш ніж 60 представників різних груп анаеробних бактерій. Вони становлять 96 % усіх видів кишкової мікрофлори. Серед кишкової мікрофлори є представники як нормальної, так і негативної дії на організм. До представників мікрофлори нормальної дії належать: біфідо- та лактобактерії, дріжджеподібні гриби, найпростіші тощо. Вони відіграють важливу роль не лише у процесах травлення в товстій кишці -— розщепленні клітковини, неперетравлених залишків їжі, а й беруть участь у синтезі вітамінів груп В і К, пригнічують діяльність хвороботворних мікроорганізмів, сприяють формуванню і розвитку імунної системи, стимулюють її діяльність.

Для відновлення порушеної кишкової мікрофлори застосовують пре- і пробіотики. Пребіотиками називають компоненти їжі, які самі не перетравлюються, але вибірково стимулюють ріст і розмноження біфідо- і лактобактерій. їх особливо багато міститься в рослинних продуктах — сої, цибулі, артишоку, цикорії, часнику, злаках, бобах, горосі. Пробіотиками називаються життєздатні спори компонентів кишкової мікрофлори, найчастіше лакто- і біфідобактерій. Препарати-пробіотики можуть містити одно-, дво- або багатокомпонентні суміші живої бактеріальної біомаси.

Творче завдання. Підготуйте короткі повідомлення та оформіть їх у вигляді комп’ютерної презентації: «Печінка як важливий орган в організмі людини», «Підшлункова залоза та її значення у процесах травлення»

«Печінка як важливий орган в організмі людини»

Одним з найважливіших органів людського організму є печінка. Її значення неможливо переоцінити. Від того, наскільки чітко і правильно працює печінка людини, залежить його фізичний і навіть психоемоційний стан. Крім того, цей орган впливає і на зовнішній вигляд людини.

Печінка — найбільша травна залоза (масою до 2 кг), складається з багатьох залозистих клітин, що утворюють дольки. Між ними міститься сполучна тканина, жовчні протоки, кровоносні і лімфатичні судини. Жовчні протоки впадають у жовчний міхур, де накопичується жовч (гірка, злегка лужна прозора рідина жовтуватого чи зеленуватого кольору). Печінка відіграє важливу роль в обміні речовин, виділяє жовч, що емульгує жири і активує травні ферменти. У печінці нейтралізуються деякі продукти обміну, утворюється сечовина, нагромаджується глікоген. У печінці знешкоджуються шкідливі речовини, токсини, що потрапили в кров із травного тракту. Ворітна вена, входячи через ворота печінки розгалужується й утворює величезну сітку капілярів, які віддають печінковим клітинам токсичні речовини, бактерії тощо. Особливо багато шкідливих речовин потрапляє з кишечнику, адже там відбуваються процеси бродіння, а інколи — й гниття, які супроводжують процес травлення.

«Підшлункова залоза та її значення у процесах травлення»

Значну кількість необхідних організму речовин ми отримуємо з їжею. Але в їжі вони перебувають у зв’язаному стані, і наш організм не може їх засвоїти. Обробки, яку їжа проходить в шлунку, недостатньо для того, щоб всі потрібні нам речовини стали доступні для засвоєння.

Підшлункова залоза виробляє цілий ряд ферментів, необхідних для розщеплення білків, жирів і вуглеводів. Спеціальними вивідними протоками панкреатичний сік з ферментами виводиться у дванадцятипалу кишку, де і відбувається остаточне розщеплення продуктів до потрібного для всмоктування стану.

Кожен з ферментів , вироблених підшлунковою залозою, має свою певну функцію. Трипсин розщеплює білки, ліпаза —жири; амілаза, лактаза, мальтаза — вуглеводи. Ферменти підшлункової залози виділяються переважно в неактивній формі й активуються під впливом ферментів кишкового соку. Зокрема, у підшлунковій залозі виробляється не трипсин, а профермент цієї речовини під назвою трипсиноген. Потрапляючи в дванадцятипалу кишку, під дією жовчі він перетворюється на активний трипсин. Ферменти, що беруть участь у травленні, починають активно вироблятися через 2-3 хв після вживання їжі. Цей процес триває протягом 4-10 годин (залежно від характеру їжі). Механізм роботи підшлункової залози досить складний. Вона виробляє більше того чи іншого ферменту залежно від того, переважають в шлунку їжі білки, жири чи вуглеводи.