Відповіді до підручника Біологія 8 клас - Н. Ю. Матяш 2016-2020

Тема 3. Дихання
§ 13. Значення дихання для існування організму. Система органів дихання людини, її будова та функції

Обговоріть у групах І група. Які особливості будови верхніх дихальних шляхів забезпечують видільну і захисну функції?

До верхніх дихальних шляхів належать носова порожнина, носоглотка та гортанна частина глотки, будова яких забезпечує видільну і захисну функцію. Слизова оболонка носової порожнини пронизана кровоносними судинами та залозами й густо вкрита війками. Завдяки війчастому епітелію та слизу повітря, що надходить у носову порожнину, очищується від пилу та мікроорганізмів, знезаражується та зволожується.

Зігрівається повітря кров’ю, яка тече по густій сітці кровоносних капілярів слизової оболонки. Крім того, досліджено, що війчастий епітелій бере участь у додатковій іонізації молекул О₂. Придаткові пазухи носа працюють як своєрідні резервуари, у яких кисень готується для активної участі в хімічних реакціях обміну речовин.

У слизовій оболонці верхнього носового ходу містяться рецептори, які сприймають запахи. Пил або речовини з різким запахом, потрапивши до носової порожнини, подразнюють ці рецептори і виникає захисний рефлекс— чхання.. Завдяки чханню з носової порожнини сильним потоком повітря видаляється надлишок слизу з речовинами-подразниками і виводяться мікроорганізми. У носову порожнину відкривається носослізний канал. З носової порожнини повітря потрапляє в носоглотку, де є скупчення лімфатичних вузлів. Вони слугують захисним бар’єром дихальних шляхів. Завдяки руху війок залозистого епітелію зі слиною й слизом виділяються частинки пилу й бактерії, що потрапили в порожнину глотки. Якщо подразнюється слизова оболонка глотки, виникають кашель і блювання.

II група. Які особливості будови нижніх дихальних шляхів забезпечують захисну й голосоутворювальну функції?

До нижніх дихальних шляхів належать гортань, трахея та бронхи. Крім проходження повітря, будова гортані забезпечує голосоутворювальну, а трахеї та бронхів — захисну функції.

Гортань має вигляд лійки, стінки якої утворені кількома хрящами. Хрящі рухомо з’єднані між собою м’язами та зв’язками. Між хрящами з обох боків гортані є слизові складки — голосові зв’язки, між якими утворюється голосова щілина. Залежно від ступеня натягу голосових зв’язок ширина щілини змінюється. Коли через голосову щілину проходить видихуване повітря, натягнуті голосові зв’язки починають коливатися, створюючи звук (голос).

Зверху вхід у гортань прикриває надгортанний хрящ, який перешкоджає потраплянню їжі в гортань і дихальні шляхи. Порожнина гортані вистелена слизовою оболонкою і містить рецептори. У разі випадкового подразнення їх шматочками їжі, різними твердими або рідкими речовинами та газами, а також унаслідок запальних процесів виникає захисний дихальний рефлекс — кашель. Завдяки кашлю порожнина гортані очищається від сторонніх часток, що дає змогу захистити інші органи дихання.

Нижній відділ гортані переходить у трахею. Вона міститься в грудній клітці (перед стравоходом) і складається із 16-20 хрящових напівкілець, з’єднаних між собою зв’язками. Задня стінка трахеї (яка не має хряща) утворена сполучною тканиною і прилягає до стравоходу. Така її будова не заважає проходженню їжі крізь стравохід. Внутрішня поверхня трахеї вистелена залозистим та війчастим епітелієм, який виконує захисну функцію. Залозистий епітелій виділяє слиз, який зволожує стінки трахеї, а війчастий — спрямовує слиз у порожнину глотки.

У верхній частині грудної порожнини трахея розгалужується на два бронхи — правий і лівий. Вони складаються із хрящових кілець, які утворюють каркас. Внутрішня поверхня бронхів подібно до стінок усіх відділів повітроносних шляхів вкрита одношаровим миготливим (війчастим) епітелієм.

III група. Які особливості будови легень?

Легеня —- парний орган. Вони займають майже всю грудну порожнину. Права легеня більша і складається з трьох часток, ліва — з двох. На внутрішній поверхні легень розміщені «ворота», через які в цей орган проходять бронхи, легеневі артерії, легеневі вени, лімфатичні судини й нерви. Зовні легені вкриті сполучнотканинною оболонкою — плеврою, яка складається із двох листків: внутрішній листок зростається з повітроносною тканиною, а зовнішній — зі стінками грудної порожнини. Між листками утворюється щілина — плевральна порожнина, заповнена плевральною рідиною. Поверхні обох оболонок гладенькі та слизькі, постійно зволожуються, тому в нормі не відчувається їх тертя під час дихальних рухів.

Основна функція легень — забезпечення газообміну між зовнішнім середовищем та організмом. Газообмін відбувається у легеневих міхурцях або альвеолах (діаметр 0,2-0,3 мм). Цьому сприяє їх будова. Стінки альвеол складаються з одного епітеліального шару клітин і обплетені густою сіткою кровоносних капілярів. У легенях дорослої людини міститься близько 300-400 млн альвеол, загальна площа поверхні становить 100-150 м². Завдяки цьому кров швидко вбирає крізь їхні стінки кисень і віддає вуглекислий газ. Альвеоли утворюють дихальну (газообмінну) частину легень, а бронхи — повітроносну.

Поміркуйте. Чому в будові трахеї та бронхів переважає хрящова тканина?

Трахеї та бронхи мають власний «скелет», оскільки складаються з хрящових кілець. Вони запобігають закриттю їхнього просвіту. Те, що півкільця не кісткові, а хрящові, зумовлює пружність та еластичність, адже міжклітинна речовина хрящової тканини містить менше твердих неорганічних речовин, ніж кісткова тканина.

Хрящові тканини мають клітинні елементи — хондроцити і хондробласти та міжклітинну речовину, в якій розміщені волокна — колагенові або еластичні. Особливістю основного компонента міжклітинної речовини є досить високий вміст води (75 %), органічних речовин (10-15 %) та неорганічних солей (5-8 %). Органічний компонент представлений білками, ліпідами, вуглеводами і забезпечує пружність (тургор) міжклітинної речовини. Хрящові тканини не мають судин, а за рахунок значної проникності міжклітинної речовини забезпечується дифузне поширення поживних речовин. Охрястя, яке оточує хрящі, має кровоносні судини і здійснює живлення тканини.

Творче завдання. Поясніть пристосування органів травлення і дихання, які не дають їжі потрапити до гортані. Яких правил поведінки під час вживання їжі потрібно дотримуватись, щоб уникнути потрапляння її в гортань?

З носової порожнини повітря потрапляє в глотку, де перетинаються дихальні й травні шляхи. Задня стінка глотки відділена від передньої поверхні хребта прошарком пухкої сполучної тканини, завдяки чому глотка рухлива. Із глотки повітря надходить у гортань.

У верхній частині гортані розташований надгортанний хрящ. Він має форму листкоподібної пластинки, яка під час ковтання їжі закриває вхід до гортані, запобігаючи потраплянню сторонніх часток до повітроносних шляхів. Завдяки цьому повітря потрапляє лише в гортань, а їжа — лише у стравохід. Порожнина гортані вистелена слизовою оболонкою і містить рецептори, подразнення яких викликає захисний дихальний рефлекс — кашель.

Під час споживання їжі не слід розмовляти, сміятися та робити різкі рухи. Це може призвести до потрапляння їжі до гортані, що може спричинити асфіксію.