Тема 5. Процеси виділення в організмі людини. терморегуляція
§ 25. Захворювання органів сечовидільної системи та їх профілактика

Захворювання

Причина виникнення

Характерні симптоми

Пієлонефрит — запалення ниркових мисок

Причиною пієлонефриту зазвичай є переохолодження, частіше навесні або восени. Є ряд факторів, що сприяють захворюванню:

✵ неодноразові попередні захворювання пієлонефритом;

✵ несвоєчасне спорожнення сечового міхура;

✵ супутні захворювання, які послаблюють імунну систему, цукровий діабет, гіповітаміноз, перевтоми, інфекційні захворювання;

✵ неправильно проліковані цистити;

✵ гострі запальні захворювання (абсцеси, ангіни)

✵ підвищення температури тіла приблизно до 39-40 градусів, що супроводжується періодичною лихоманкою;

✵ важкий загальний стан, нудота і слабкість, блідість шкірних покривів;

✵ часте сечовипускання (протягом години — багаторазово). Нормою вважається 5-7 разів на день;

✵ каламутна сеча, нерідко з домішкою крові;

✵ болі в попереку

Гломерулонефрит — запалення клубочків нефронів

✵ інфекційно-імунні фактори. В основному захворювання розвивається після перенесених ангін, тонзилітів, кору, скарлатини та інших хвороб верхніх дихальних шляхів. До збудників належать бактерії, віруси, гриби та найпростіші. Також захворювання може виникнути після вакцинації (при зниженому імунітеті), особливо у дітей;

✵ неінфекційні фактори. До них належать такі причини, як раптове і різке переохолодження, алкогольна інтоксикація, прийом деяких медикаментів, а також отруєння хімічними речовинами;

✵ генетичні фактори (спадкова схильність).

✵ набряковий синдром проявляється практично в 90% всіх випадків захворювання. Набряки можуть бути невеликими і значними. Локалізуються набряки на ногах, животі і на обличчі, причому на обличчі вони помітні в основному вранці;

✵ артеріальна гіпертензія. Одночасно розвивається рідке серцебиття (брадикардія), яке супроводжується явищами серцевої недостатності. Підвищений тиск може стати причиною порушень з боку центральної нервової системи — з’являються нудота, блювота, головні болі, порушення слуху і зору, підвищена збудливість;

✵ зміни в сечі — з’являється білок і сліди крові, які в нормі в сечі не буває. Крім цього, в сечі може з’явитися гній, а кількість виділюваної сечі різко знизитися.

Уретрит — запалення слизової оболонки сечівника

✵ важкі фізичні навантаження;

✵ переохолодження;

✵ сечокам’яна хвороба;

✵ надмірне вживання кислого, гострого, солоного, маринованого, а також алкогольних напоїв (так як викликають подразнення стінки сечових шляхів);

✵ алергічна реакція на компоненти їжі або лікарських засобів;

✵ недостатня кількість споживаної води, нерегулярні сечовипускання. Процес сечовипускання є механізмом захисту організму від запалення уретри. Під час сечовипускання змиваються бактерії зі стінки сечового міхура. Відповідно, що при рідкісних сечовипускань (з інтервалом у кілька годин) підвищується ризик виникнення уретриту.

✵ печіння і неприємні відчуття в ділянці статевих органів і сечового міхура;

✵ болі і сверблячка при сечовипусканні;

✵ підвищення кількості лейкоцитів.

Цистит — запалення слизової оболонки сечового міхура.

Здебільшого виникає внаслідок проникнення інфекції в сечостатеву систему. Збудником хвороби найчастіше є кишкова паличка, яка активізується при зниженні місцевого або загального імунітету. Цьому сприяють такі фактори: локальне переохолодження; порушення режиму праці та відпочинку; хронічне недосипання; запальні хвороби інших органів (наприклад, хронічний гастрит, стоматит); незбалансоване харчування (вживання їжі, бідної вітамінами і рослинними волокнами).

✵ тягнучі і ниючі болі в нижній частині живота;

✵ біль і печіння при сечовипусканні;

✵ відчуття неповного випорожнення сечового міхура при сечовипусканні;

✵ сеча мутного кольору і неприємного запаху;

✵ при значному запаленні сечового міхура підвищення температури до 38 °С;

✵ інтоксикація організму при попаданні бактеріальних токсинів у кров.

Сечокам’яна хвороба — утворення каменів в нирках та сечовивідних шляхах.

✵ спадкова схильність;

✵ хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту і органів сечостатевої системи (виразкова хвороба, коліт, гастрит, пієлонефрит, цистит та ін.);

✵ тривале зневоднення організму, пов’язане з отруєннями або інфекційними патологіями;

✵ дефіцит вітаміну D;

✵ зловживання продуктами, що викликають підвищення кислотності сечі (кисла, гостра, солона їжа);

✵ використання для пиття жорсткої води, в якій міститься надлишок солей.

Симптоми за наявності каменів у нирках:

✵ болі в попереку, що підсилюються за фізичного навантаження;

✵ якщо камінь міститься в нирці і перегороджує шлях відтоку сечі з ниркової миски, то симптомами сечокам’яної хвороби можуть бути: напад ниркової кольки, нудота, блювання, підвищена температура, холодний піт.