Відповіді до підручника Біологія 8 клас - Н. Ю. Матяш 2016-2020

Тема 6. Опора і рух
§ 34. Розвиток опорно-рухової системи людини в процесі її індивідуального розвитку

Обговоріть у групах. І група. Охарактеризуйте негативні чинники, що впливають на розвиток опорно-рухової системи

Негативні чинники, які впливають на розвиток опорно-рухової системи у дітей:

✵ захворювання (рахіт, ожиріння тощо);

✵ неправильний режим праці та відпочинку;

✵ малорухомий спосіб життя (гіподинамія);

✵ довготривале сидіння під час роботи за неправильно підібраним за висотою столом;

✵ недостатнє і нераціональне харчування, нестача вітамінів.

II група. Розкрийте зв’язок фізичної культури і здоров’я людини

Сила і працездатність м’язів залежать від їх тренування, тобто систематичної, помірної роботи. Тренування сприяє збільшенню об’єму м’язових волокон, зростанню сили і працездатності м’яза, що важливо для фізичного розвитку всього організму. Під час тренування посилюється кровопостачання м’язів, поліпшується нервова регуляція їхньої діяльності, відбувається ріст м’язових волокон, тобто збільшується маса м’яза. Заняття фізичною культурою тренують не лише скелетні м’язи, а й серцевий м’яз. Збільшується його працездатність: зменшується частота серцевих скорочень, а зростає хвилинний об’єм крові під час скорочення.

Тренування діє сприятливо не тільки на м’язи, але й на стан скелета. Що сильніше розвиваються м’язи тіла, то міцнішими стають і кістки скелета. Правильно дозована фізична праця і вправи позитивно впливають на гармонійний розвиток людини, сприяють підвищенню не лише фізичної, а й розумової працездатності.

Поміркуйте. 1. Одним з наслідків гіподинамії є обмежена м’язова діяльність. Поясніть, як вона пов’язана з обміном речовин в організмі

Гіподинамія негативно впливає на формування і роботу опорно-рухової системи, особливо м’язів. Зниження рухової активності сповільнює рух крові судинами і зменшує кровопостачання органів, в тому числі м’язів. Внаслідок нестачі поживних речовин у м’язах порушується синтез скоротливих білків і вони поступово атрофуються. Нестача кисню призводить до зниження інтенсивності обміну речовин та енергії. Це навіть за нормального харчування спричинює збільшення жирової тканини, а отже, і зниження фізичної працездатності, що негативно впливає на функціонування нашого організму загалом.

2. Чому не слід постійно перевантажувати м’язи в дитячому віці?

Для боротьби з гіподинамією іноді люди починають інтенсивно займатись фізичними вправами. Але різка зміна фізичних навантажень може погіршити стан здоров’я людини. Адже атрофовані м’язи і серцево-судинна система можуть просто не витримати такого стресу і непередбачувано на нього відреагувати.

Не слід перевантажувати м’язи і в дитячому віці, оскільки організм ще лише формується. У дітей, які інтенсивно тренуються, часто розвиток серця не відповідає розвитку м’язової маси, що може спричинити серйозні порушення роботи серцево- судинної системи та інших органів.

Творче завдання. 1. Зверніть увагу на малюнок і напишіть, у якого учня (А чи Б) виникло захворювання опорно-рухової системи. Чим воно спричинене?

В учня на малюнку Б виникло захворювання опорно-рухової системи — сколіоз (бічне викривлення хребта). Причиною сколіозу може бути недотримання гігієнічних правил праці і відпочинку. Зокрема, неправильна поза під час сидіння за робочим столом або партою невідповідної висоти, тривале сидіння за комп’ютером або перед телевізором у м’якому кріслі, спання на дуже м’якому дивані або увігнутому ліжку, носіння важкого портфеля у одній руці тощо. Виникає нерівномірне навантаження на хребет та м’язи спини, що й спричиняє викривлення хребта





Перша публікація: 01/01/2016-2020

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.