Міні-проекти до всіх підручників Біологія 8 клас - 2016-2020


Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика

Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика

Людському організму дія нормального функціонування потрібні певні мікроелементи, у тому числі йод. Він входить до складу гормонів щитоподібної залози. Ці гормони виконують життєво важливі функції: підтримують нормальний вуглеводний, білковий і жировий обмін в організмі, а також стабільний стан психіки.

При нестачі йоду порушується обмін речовин в організмі, перестає правильно функціонувати щитоподібна залоза, послаблюється імунітет. Погіршується також стан шкіри, нігтів і волосся, підвищується ризик розвитку атеросклерозу та ожиріння. Особливо позначається недостатність йоду на дітях та вагітних жінках. Добова потреба йоду в організмі дорослої людини становить 200 мікрограмів.

Першими причинами наявності йодного дефіциту може бути відчуття постійної втоми, підвищена стомлюваність і млявість, пригнічений настрій та неуважність, відчуття болю у серці й часта задуха. Якщо волосся стало тьмяним і слабким, температура тіла нижча за 36,5 градуса, порушено менструальний цикл, часто бувають холодними руки і людину не залишає відчуття мерзлякуватості у приміщенні, де всім іншим тепло, це є підставою звернутися до лікаря.

Не менш небезпечним є надлишок йоду в організмі (тиреотоксикоз). Про це свідчить надмірне збудження, прискорене серцебиття, зменшення ваги, дратівливість, біль в очах, тремтіння рук.

Якщо людина помітила у себе симптоми йододефіциту, слід звернутися за консультацією до лікаря-ендокринолога, який проведе УЗД і гормональні обстеження щитоподібної залози та надасть консультацію.

Наслідками проявлення дефіциту йоду є зниження інтелекту, збільшення щитоподібної залози, погіршення пам’яті. У жінок він може спричинити погіршення репродуктивної функції, зокрема викидні, ризик мертвонароджених дітей, високий рівень смертності немовлят.

Лікарі застерігають від самостійного лікування йододефіциту. Поширеним є метод поповнення запасу йоду додаванням кількох крапель розчину йоду до молока. Однак робити це категорично заборонено. Одна крапля розчину містить 6000 мкг йоду, а це у 30 разів більше за норму. Така доза йоду може цілком заблокувати роботу щитоподібної залози.

Для профілактики йододефіциту достатньою регулярно споживати продукти, збагачені йодом. Перше місце серед них посідає йодована сіль, до складу якої входить йодистий калій. Щоб запобігти йододефіциту, досить щодня вживати разом із їжею 5-6 грамів такої солі. Але йод легко випаровується, тому використання йодованої солі підпорядковується певним правилам. По-перше, термін придатності такої солі зазвичай не перевищує трьох місяців і в простроченому продукті йоду вже немає. По-друге, йодована сіль має бути запакована в непрозорий поліетиленовий пакет або фольгу й зберігати її треба в щільно закритій посудині. По-третє, солити їжу потрібно після її приготування, тому що за високої температури йод швидко випаровується. Або ж слід готувати їжу недосоленою, а вже потім досолювати у тарілці за смаком.

Багата на йод морська риба, інші морепродукти, риб’ячий жир, морська капуста, хурма, солодкий перець і фейхоа, волоські горіхи, зернята яблук, чорноплідна горобина. Щоб зберегти йод у йодовмісних продуктах, їх слід правильно готувати. Наприклад, морську рибу потрібно варити, а не смажити. А от звичайна капуста й редька, навпаки, вимивають і без того малу кількість йоду з організму. Тому лікарі не схвалюють популярну останнім часом капустяну дієту. Але щоб організм засвоїв необхідний мінерал — йод, насамперед має бути здоровим шлунково-кишковий тракт. Коліти, гастрити, дуоденіти та інші подібні захворювання порушують його усмоктуваність у кишечнику.





Перша публікація: 01/01/2016-2020

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.