Розв’язання вправ та завдань до підручника «Хімія» О. Г. Ярошенка 7 клас - 2015 рік

ТЕМА 1. ПОЧАТКОВІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ

§ 11. МАСА АТОМА. АТОМНА ОДИНИЦЯ МАСИ, ВІДНОСНІ АТОМНІ МАСИ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

№ 1. Атомна одиниця маси (а.о.м.) — маса 1/12 частини атома Карбону, ядро якого складається з 6 протонів і 6 нейтронів.

№ 2, 3. Число, яке одержують діленням маси атома конкретного хімічного елемента на атомну одиницю маси (приблизно на 1,662 ∙ 10-27 кг) має назву відносна атомна маса хімічного елемента й позначається Аr.

Відносна атомна маса хімічного елемента (Аr) показує, у скільки разів маса атома даного хімічного елемента більша атомної одиниці маси Карбону. Відносна атомна маса хімічного елемента не має одиниць вимірювання, тобто є безрозмірною величиною.

№ 4.

а) Ar(Si) = 28; Ar(Fe) = 56. У 2 рази атом Силіцію легший за атом Феруму.

б) Ar(Si) = 28, Ar(N) = 14. 2 атоми Силіцію необхідно, щоб зрівноважити масу 4-х атомів Нітрогену (4 атоми Нітрогену 4 ∙ 14 = 56; 56 : 28 = 2).

в) а) Аr(О) = 16, Ar(S) = 32. Маса 2 атомів Оксигену дорівнює масі одного атома Сульфуру.

5.

Ar(Si) = 24, Ar(S) = 32, 24 + 32 = 56, Ar(Fe) = 56. Відносна атомна маса хімічного елемента Феруму (Fe) дорівнює сумі відносних атомних мас Магнію й Сульфуру.

6.

Аr(С) = 12, Аr(Аl) = 27, 12 + 27 = 39, Аr(К) = 39. Відносна атомна маса хімічного елемента Калія (К) дорівнює сумі відносних атомних мас Карбону й Алюмінію.

7.

Аr(Сu) = 64, Ar(S) = 32; (100 ∙ 64 = 6400, 6400 : 32 = 200).

200 атомів Сульфуру необхідно помістити на другу шальку терезів, щоб зрівноважити прилад.





Перша публікація: 01/01/2015

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.