Розв’язання вправ та завдань до підручника «Хімія» О. Г. Ярошенка 7 клас - 2015 рік
ТЕМА 3. ВОДА
§ 33. КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД РОЗЧИНУ. МАСОВА ЧАСТКА РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ
№ 1. Масова частка розчиненої речовини (ω) — це відношення маси розчиненої речовини mрозчиненої речовини до загальної маси розчину mрозчину, яка складається з маси розчиненої речовини і маси розчинника. Масову частку обчислюють у частках від одиниці та у відсотках.
№ 2. Щоб визначити масову частку розчиненої речовини в розчині слід скористатися для цього такою формулою:
![]()
№ 3. Після часткового випарювання з розчину води масова частка розчиненої речовини збільшиться.
№ 4.

Відповідь: mсолі = 90 г, mводи = 210 г.
№ 5.
№ задачі |
Маса розчину, (г) |
Маса розчиненої речовині, (г) |
Меса води в розчині, (г) |
Масова частка розчиненої речовини (%) |
1 |
50 |
2 |
48 |
4 |
2 |
20 |
2,5 |
17,5 |
12,5 |
3 |
400 |
200 |
200 |
50 |
№ 6.

№ 7.
Дано:
Маса розчину m = 300 г
Масова частка розчину ω = 12 % = 0,12
Маса води mводи = 100 г
Масова частка розчину ω = ?
Розв'язання:
![]()
Визначимо масу солі:
mсолі = ω ∙ mрозчину = 0,12 ∙ 300 = 36
2. Визначимо масу розчину після випаровування води:
mрозчину = 300 г - 100 г = 200 г
3. Визначимо масову частку розчиненої речовини в новому розчині:
або 18 %.
Відповідь: ω = 18%.
№ 8.
Дано:
Маса розчину m = 200 г
масова частка розчину ω = 15 % = 0,15
об’єм води mводи = 100 мл
Масова частка розчину ω = ?
Розв'язання:
![]()
Визначимо масу солі:
mсолі = ω ∙ mрозчину = 0,15 ∙ 200 = 30 г
2. Визначимо масу розчину після додавання води:
mводи = V ∙ ρ = 1 г/см3 ∙ 100 мл = 100 г;
mрозчину = 200 г + 100 г = 300 г
3. Визначимо масову частку розчиненої речовини в новому розчині:
![]()
Відповідь: ω = 10 %.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.