Розв’язання вправ та завдань до підручника «Хімія» О. Г. Ярошенка 7 клас - 2015 рік

ТЕМА 3. ВОДА

§ 33. КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД РОЗЧИНУ. МАСОВА ЧАСТКА РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ

№ 1. Масова частка розчиненої речовини (ω) — це відношення маси розчиненої речовини mрозчиненої речовини до загальної маси розчину mрозчину, яка складається з маси розчиненої речовини і маси розчинника. Масову частку обчислюють у частках від одиниці та у відсотках.

№ 2. Щоб визначити масову частку розчиненої речовини в розчині слід скористатися для цього такою формулою:

№ 3. Після часткового випарювання з розчину води масова частка розчиненої речовини збільшиться.

№ 4.

Відповідь: mсолі = 90 г, mводи = 210 г.

№ 5.

№ задачі

Маса розчину, (г)

Маса

розчиненої речовині, (г)

Меса води в розчині, (г)

Масова частка розчиненої речовини (%)

1

50

2

48

4

2

20

2,5

17,5

12,5

3

400

200

200

50

№ 6.

№ 7.

Дано:

Маса розчину m = 300 г

Масова частка розчину ω = 12 % = 0,12

Маса води mводи = 100 г

Масова частка розчину ω = ?

Розв'язання:

Визначимо масу солі:

mсолі = ω ∙ mрозчину = 0,12 ∙ 300 = 36

2. Визначимо масу розчину після випаровування води:

mрозчину = 300 г - 100 г = 200 г

3. Визначимо масову частку розчиненої речовини в новому розчині:

або 18 %.

Відповідь: ω = 18%.

№ 8.

Дано:

Маса розчину m = 200 г

масова частка розчину ω = 15 % = 0,15

об’єм води mводи = 100 мл

Масова частка розчину ω = ?

Розв'язання:

Визначимо масу солі:

mсолі = ω ∙ mрозчину = 0,15 ∙ 200 = 30 г

2. Визначимо масу розчину після додавання води:

mводи = V ∙ ρ = 1 г/см3 ∙ 100 мл = 100 г;

mрозчину = 200 г + 100 г = 300 г

3. Визначимо масову частку розчиненої речовини в новому розчині:

Відповідь: ω = 10 %.





Перша публікація: 01/01/2015

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.