Відповіді до підручника Хімія 8 клас - П.П. Попель 2016-2020
2 Розділ. Хімічний зв’язок і будова речовини
§ 13. Стійкість електронних оболонок. Йони
79. Стійка 8-електронна конфігурація зовнішнього електронного шару.
80. а) атом; б) аніон.
81. Інертний елемент Аргон не утворює катіонів чи аніонів.
Металічні елементи утворюють катіони: Rb+, Mg2+, Al3+.
Неметалічні елементи утворюють аніони: S2-, N3-.
82.
Ве2+ 1s2;
Р3- 1s22s22p63s23p6;
F- 1s22s22p6;
К+ 1s22s22p63s23p6.
83.
F- 1s22s22p6.
Катіони:
Na+ 1s22s22p6;
Mg2+ 1s22s22p6;
Ад+3 1s22s22p6.
Аніони:
N3- 1s22s22p6;
O2- 1s22s22p6.
84. Електронна формула иона Al3+ : 1s22s22p6.
Електронно-графічна формула Неону:

Таку ж електронну формулу має атом Неону: 1s22s22p6.
Електронно-графічна формула Неону:

85.
Ar 1s22s22p63s23p6.
S2- 1s22s22p63s23p6.
Сl- 1s22s22p63s23p6.
Ca2+ 1s22s22p63s23p6.
K+ 1s22s22p63s23p6.
86. Йон Магнію Mg2+ має 12 — 2 = 10 електронів. Таку ж кількість електронів має елемент Неон (№ 10). На 2 електрони менше має атом Оксигену.
87. Якщо частинка має 16 протонів, то це елемент з порядковим номером 16 — Сульфур. Якщо електронів на 2 більше, ніж протонів, то частинка є аніоном Сульфуру S2- (сульфід-іон): 1s22s22p63s23p6.
88. Атом Гідрогену: 1s1.
Катіон ![]()
Аніон ![]()
Катіон має найменший радіус, оскільки складається лише з ядра атома Гідрогену, який втратив електронну оболонку разом із втратою електрона.
89. Кількість електронів і будова електронних оболонок усіх частинок однакова: 1s22s22p63s23p6.
Найменший радіус матиме частинка з найбільшим зарядом ядра (у цьому разі притягання між ядром та електронами найбільше, що призводить до «стискання» частинки) — Са2+; найбільший радіус матиме частинка з найменшим зарядом ядра — Сl-.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.