Відповіді до підручника Хімія 8 клас - П.П. Попель 2016-2020
4 Розділ. Основні класи неорганічних сполук
§ 28. Розрахунки за хімічними рівняннями
214.
a) n(S02) = n(Li2SO4) = 0,2 моль.
Відповідь: х = 0,2 моль.
б) n(HСl) = 2n(MgO) = 2 • 4 моль = 8 моль.
Відповідь: х = 8 моль.
в) х : 22,4 = 1 : 2;
х = (22,4 • 1) : 2 = 11,2 л.
Відповідь: х = 11,2 л.
г) 44,8 : 22,4 = х : 153;
х = (44,8 • 153) : 22,4 = 306.
Відповідь: х = 306 г.
215. Фосфор згоряє за рівнянням:
Унаслідок згоряння 4 моль фосфору утворюється 2 моль фосфор(V) оксиду; унаслідок згоряння 0,1 моль фосфору —х моль фосфор(V) оксиду. Звідки.![]()
Відповідь: n(Р) = 0,05 моль.
216.
а) n(В) = 2n(А) = 2 • 0,1 моль = 0,2 моль;
n(Г) = 3n(А) = 3 • 0,1 моль = 0,3 моль;
б) n(В) : n(Б) = 2 : 3;
n(В) = (2n(Б)) : 3 = (2 • 6 моль) : 3 = 4 моль;
n(Г) = n(Б) = 6 моль.
217. Магній згоряє за рівнянням:
M(Mg) = 24 г/моль; M(MgO) = 40 г/моль.
Під час згоряння 48 г магнію утворюється 80 г магній оксиду; під час згоряння 12 г магнію — х г магній оксиду.
За рівнянням реакції складаємо пропорцію: 48 г : 12 г= 80 г : х. .Звідки ![]()
Відповідь: m(MgO) = 20 г.
218.
Дано: m(HNO3) = 25,2 г |
Розв’язання
M(HNO3) = 63 г/моль; M(Ca(NO3)2) = 164 г/моль. |
m(Ca(NO3)2) — ? |
Унаслідок взаємодії 126 г нітратної кислоти утворюється 164 г кальцій нітрат унаслідок взаємодії 25,2 г нітратної кислоти — х г кальцій нітрату.
За рівнянням реакції складаємо пропорцію: 126 г : 25,2 г= 164 г : х. ![]()
Відповідь: m(Ca(NO3)2) = 32,8 г.
219. Рівняння реакції горіння сірки має вигляд:
M(S) = 32 г/моль.
Унаслідок спалювання 32 г сірки утворюється 22,4 л сірчистого газу;
унаслідок спалювання 16 г сірки — х л сірчистого газу.
За рівнянням реакції складаємо пропорцію: 16 г : 32 г = х : 22,4 л.
Звідки![]()
Відповідь: V(SO2) = 11,2 л.
220. Кальцій гідроксид взаємодіє з вуглекислим газом відповідно до рівняння реакції:
М(Са(ОН)2) = 74 г/моль.
Під час взаємодії 74 г Са(ОН)2 поглинається 22,4 л СO2;
під час взаємодії 37 г Са(ОН)2 поглинається х л СO2.
За рівнянням реакції складаємо пропорцію: 37 г : 74 г = х : 22,4 л. Звідки ![]()
Відповідь: V(CO2) = 11,2 л.
221. Силіцій(ІV) оксид з водою не взаємодіє. Отже, твердий залишок — це SiO2. Фосфор(V) оксид взаємодіє з водою відповідно до рівняння реакції:
![]()
Знаходимо масу фосфор(V) оксиду: зі 142 г фосфор(V) оксиду утворюється 196 г Н3РO4; з х г фосфор(V) оксиду — 98 г Н3РO4.
За рівнянням реакції складаємо пропорцію: х : 142 г= 98 г : 196 г.
Звідки![]()
Визначаємо масу суміші оксидів: m(суміші) = m(SiO2) + m(P2O5) = 20 г + 71 г = 91 г.
Обчислюємо масову частку фосфор(У) оксиду в суміші: ![]()
Відповідь: w(P2O5) = 78 %.
222. Масу сірчистого газу в суміші позначимо х, тоді маса вуглекислого газу становитиме: 1,52 г — x.
Сірчистий газ реагує з барій оксидом за рівнянням:
M(SO2) = 64 г/моль; M(BaSO3) = 217 г/моль.
Обчислюємо масу барій сульфіту, який утвориться внаслідок реакції:
під час взаємодії 64 г SO2 утворюється 217 г BaSO3,
а під час взаємодії х г SO2 —у г BaSO3.
Звідки: у = 217х : 64 = 3,39х.
Вуглекислий газ реагує з барій оксидом за рівнянням: ![]()
М(СO2) = 44 г/моль; М(ВаСO3) = 197 г/моль.
Обчислюємо масу барій карбонату, який утвориться внаслідок реакції:
під час взаємодії 44 г СO2 утворюється 197 г ВаСO3,
а під час взаємодії (1,52 - х) г СO2 — z г ВаСO3.
Звідки z = 197 • (1,52 - х) : 44 г.
За умовою задачі у + z = 6,07 г, тобто:
3,39х + 197 • (1,52 - х) : 44 = 6,07;
3,39х + 4,477 • (1,52 - х) = 6,07;
3,39х + 6,805 - 4,477х = 6,07;
1,087х = 0,735;
х = 0,735 : 1,087 = 0,68 г.
Знаходимо масу вуглекислого газу:
1,52 г - 0,68 г = 0,84 г.
Відповідь: m(SO2) = 0,68 г; m(СO2) = 0,84 г.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.