ХІМІЯ 9 клас - Готові домашні завдання до підручника П. П. Попеля - 2017 рік
Розділ 3. НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
§ 22. Горіння вуглеводнів
170. Рівняння реакції: ![]()
окиснення, відновник
відновлення, окисник

173. Рівняння реакції: ![]()
![]()
За рівнянням реакції співвідношення об’ємів метану та кисню становить 1 : 2. Отже на спалювання 5,6 л метану потрібно 2 ∙ 5,6л = 11,2 л кисню. Визначаємо, який об’єм повітря відповідає такому об’єму кисню, враховуючи, що його вміст становить 20%:

Це менше, ніж 100 л повітря, що дані за умовою задачі.
Відповідь: 100 л повітря вистачить для спалювання 5,6 л метану.
174. Рівняння реакцій:
![]()
Визначаємо об’єми кожного з компонентів суміші:

За рівнянням реакції (1) потрібний на спалювання об’єм кисню становить:
![]()
Так само проводимо розрахунки за реакцією (2):
![]()
Загальний потрібний об’єм кисню становить:
4,2 м3 + 3,64 м3 = 7,84 м3
Визначаємо, який об’єм повітря відповідає такому об’єму кисню, враховуючи, що його вміст становить 20%:

Відповідь: витратиться 39,2 м3 повітря.

Припустимо, що кількість речовини метану складає n(СН4) = х моль, а етану n(С2Н6) = у моль. Складаємо і розв’язуємо рівняння:

Отже, об’єми метану та етану у суміші співвідносяться як 3 : 2.
Звідси: ф(СH4) = 0,6 (або 60%), ф(С2Н6) = 0,4 (або 40%).
Розраховуємо їхні об’єми:

Складаємо рівняння горіння метану та етану:
![]()
За рівнянням реакції (1) утворюється такий об’єм вуглекислого газу:
![]()
Так само проводимо розрахунки за реакцією (2):
![]()
Загальний об’єм вуглекислого газу, що виділяється під час обох реакцій:
336 мл + 448 мл = 784 мл
Відповідь: утворилося 784 мл вуглекислого газу.
Перша публікація: 01/01/2017
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.