ХІМІЯ 9 клас - Готові домашні завдання до підручника П. П. Попеля - 2017 рік

Розділ 3. НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ

§ 22. Горіння вуглеводнів

170. Рівняння реакції:

окиснення, відновник

відновлення, окисник

173. Рівняння реакції:

За рівнянням реакції співвідношення об’ємів метану та кисню становить 1 : 2. Отже на спалювання 5,6 л метану потрібно 2 ∙ 5,6л = 11,2 л кисню. Визначаємо, який об’єм повітря відповідає такому об’єму кисню, враховуючи, що його вміст становить 20%:

Це менше, ніж 100 л повітря, що дані за умовою задачі.

Відповідь: 100 л повітря вистачить для спалювання 5,6 л метану.

174. Рівняння реакцій:

Визначаємо об’єми кожного з компонентів суміші:

За рівнянням реакції (1) потрібний на спалювання об’єм кисню становить:

Так само проводимо розрахунки за реакцією (2):

Загальний потрібний об’єм кисню становить:

4,2 м3 + 3,64 м3 = 7,84 м3

Визначаємо, який об’єм повітря відповідає такому об’єму кисню, враховуючи, що його вміст становить 20%:

Відповідь: витратиться 39,2 м3 повітря.

Припустимо, що кількість речовини метану складає n(СН4) = х моль, а етану n(С2Н6) = у моль. Складаємо і розв’язуємо рівняння:

Отже, об’єми метану та етану у суміші співвідносяться як 3 : 2.

Звідси: ф(СH4) = 0,6 (або 60%), ф(С2Н6) = 0,4 (або 40%).

Розраховуємо їхні об’єми:

Складаємо рівняння горіння метану та етану:

За рівнянням реакції (1) утворюється такий об’єм вуглекислого газу:

Так само проводимо розрахунки за реакцією (2):

Загальний об’єм вуглекислого газу, що виділяється під час обох реакцій:

336 мл + 448 мл = 784 мл

Відповідь: утворилося 784 мл вуглекислого газу.





Перша публікація: 01/01/2017

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.