ХІМІЯ 9 клас - Готові домашні завдання до підручника П. П. Попеля - 2017 рік
Розділ 3. НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
§ 33. Білки
237. Білки - високомолскулярні органічні сполуки, які викопують особливі біологічні функції в жилих організмах:
— ферментативну (каталітичну) — всі ферменти, що прискорюють хімічні реакції в організмі, є білками;
— транспортну - білки переносять молекули або йони в місця синтезу або накопичення речовин;
— структурну - білки е будівельним матеріалом клітин, із них побудовані тканини організму;
— сигнальну (рецепторну) - білки-рецептори сприймають і передають сигнали, що надходять від сусідніх клітин або з навколишнього середовища; найважливіша складова їжі.
238. Рівні структурної організації білків:
— первинна (лінійна послідовність амінокислот в поліпептидному ланцюзі);
— вторинна (поліпептидний ланцюг, згорнутий у спіраль або складчасту структуру);
— третинна (спіраль, що згорнута у клубок — глобулу);
— четвертинна (об’єднання кількох субодиниць-глобул в одну частинку).
239. Зазначені чинники спричиняють розрив гідрофобних, водневих та йонних зв’язків, які стабілізують конформацію білків і призводять до денатурації білків. А саме:
1) нагрівання (більше за +50°С): підвищена температура збільшує тепловий рух атомів в молекулі і призводить до розриву слабких зв’язків;
2) зміна кислотності середовища: кислоти та луги, змінюючи pH середовища, спричиняють перерозподіл зв’язків в молекулі білка;
3) дія випромінювання: посилюються коливання атомів поліпептидного ланцюга, це призводить до порушення в ньому різних зв’язків;
4) дія розчинів солей важких металічних елементів (Cu, Hg, Ag, Pb тощо): іони металів утворюють міцні зв’язки з важливими функціональними групами білків (найчастіше - з групами -SН), змінюючи їхню конформацію та активність;
5) дія органічних розчинників: речовини розчинника здатні взаємодіяти з функціональними групами білків і змінювати їхню конформацію; відбувається розрив зв’язків, що беруть участь у формуванні вторинної і третинної структури білків.
240. Тому що білки є джерелом певних (незамінних) амінокислот та Нітрогену.
241. Розраховуємо вміст білків у 1 кг шпинату:

Обчислюємо вміст Нітрогену в цій масі білків:

Відповідь: в 1 кг шпинату міститься 3,68 г Нітрогену.
242. Незамінні амінокислоти - амінокислоти, які, па відміну від замінних, не можуть синтезуватися в організмі і повинні обов’язково надходити з їжею. їх синтезують рослини, гриби, бактерії. Для людського організму незамінними є такі амінокислоти: аргінін (для дітей та осіб похилого віку), валін, гістидин (для дітей), ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін.
Вміст незамінних амінокислот у їжі:
— аргінін міститься у насінні гарбуза, свинині, яловичині, арахісі, кунжуті, йогурті, швейцарському сирі;
— валін міститься у зернових, м’ясі, грибах, молочних продуктах, арахісі, сої;
— гістидин міститься у тунці, лососі, свинячій вирізці, яловичому філе, курячих грудках, соєвих бобах, арахісі, сочевиці;
— ізолейцин міститься у мигдалі, кеш’ю, курячому м’ясі, турецькому горосі (нут), яйцях, рибі, сочевиці, печінці, м’ясі, житі, у більшості насіння, сої;
— лейцин міститься у м’ясі, рибі, бурому рисі, сочевиці, горіхах, більшості насіння;
— лізин міститься у рибі, м’ясі, молочних продуктах, пшениці, горіхах, у амаранті;
— метіонін міститься у молоці, м’ясі, рибі, яйцях, бобах, квасолі, сочевиці і сої;
— треонін міститься у молочних продуктах та яйцях, у помірних кількостях — у горіхах і бобах;
— триптофан міститься у вівсі, бананах, сушених фініках, арахісі, кунжуті, кедрових горіхах, молоці, йогурті, сирі, рибі, курці, індичці, м’ясі;
— фенілаланін міститься у яловичині, курячому м’ясі, рибі, соєвих бобах, яйцях, сирі, молоці. Також є складовою частиною синтетичного цукрозамінника — аспартаму, котрий активно використовується в харчовій промисловості.
Наявність повного набору незамінних амінокислот не тільки у продуктах тваринного походження, а й у продуктах рослинництва дає можливість забезпечувати людський організм достатньою кількістю незамінних амінокислот виключно за допомогою рослинної їжі.
Практична робота № 4 (с. 190)
Тема: Виявлення органічних сполук у харчових продуктах
Обладнання і реактиви: штатив з пробірками, хімічна склянка, піпетка, скляна паличка, лимонний сік, яблучний сік, молоко, молочна сироватка, мед, універсальний індикаторний папір, порошок харчової соди, розчин куирум(ІІ) сульфату, розчин натрій гідроксиду.
Звіт з роботи:
Варіант 1
Виявлення органічних сполук у соку лимона, сироватці, меді
Послідовність дій |
Спостереження |
Висновки |
|
Дослід 1. Виявлення органічних кислот |
||
Нанесли краплю розбавленого соку лимону на універсальний індикаторний напір |
Індикатор забарвлюється у червоний колір |
Значення pH = 2, середовище кисле. В розчині наявні йони Н’ |
Додали до розчину соку порошок харчової соди |
В пробірці з’являються бульбашки газу |
Лимонна кислота витісняє більш слабку вугільну кислоту з її солі. Щойно утворена вугільна кислота одразу ж розкладається па воду та вуглекислий газ, бульбашки якого з’являються у пробірці |
Нанесли краплю молочної сироватки па універсальний індикаторний папір |
Індикатор забарвлюється у жовтий колір |
Значення pH — 5, середовище слабо кисле. В розчині наявні нони Н+ |
Додали до сироватки порошок харчової соди |
В пробірці з’являються бульбашки газу |
Молочна кислота витісняє більш слабку вугільну кислоту з її солі. Щойно утворена вугільна кислота одразу ж розкладається на воду та вуглекислий газ, бульбашки якого з’являються у пробірці |
|
Дослід 2. Виявлення вуглеводів |
||
Змішали розчини натрій гідроксиду та купрум(ІІ) сульфату |
Утворюється осад у вигляді кристалів блакитного кольору |
Утворюється нерозчинний купрум(ІІ) гідроксид |
Додали до осаду купрум(ІІ) гідроксиду розчин меду |
Осад розчиняється, а вміст пробірки забарвлюється у яскраво-синій колір |
Це якісна реакція, розчин може містити сахарозу або глюкозу |
Нагріли вміст пробірки |
Колір розчину змінюється — спочатку утворюється жовтий осад, який згодом перетворюється на великі кристали червоного кольору |
Розчин містить глюкозу |
Додали до осаду купрум(ІІ) гідроксиду молочну сироватку |
Осад не розчиняється, колір розчину не змінюється |
Сироватка не містить сахарозу та глюкозу |
Варіант 2
Виявлення органічних сполук у яблучному соку, молоці, меді
Послідовність дій |
Спостереження |
Висновки |
|
Дослід 1. Виявлення органічних кислот |
||
Нанесли краплю яблучного соку на універсальний індикаторний папір |
Індикатор забарвлюється в оранжевий колір |
Значення pH = 3, середовище кисле. В розчині наявні йони Н- |
Додали до розчину соку порошок харчової соди |
В пробірці з’являються бульбашки газу |
Яблучна кислота витісняє більш слабку вугільну кислоту з її солі. Щойно утворена вугільна кислота одразу ж розкладається на воду та вуглекислий газ, бульбашки якого з’являються у пробірці |
Нанесли краплю свіжого молока на універсальний індикаторний папір |
Індикатор забарвлюється у жовто-зелений колір |
Значення pH — 7, середовище нейтральне. В розчині рівна кількість йонів Н+ та ОН- |
Додали до молока порошок харчової соди |
В пробірці змін не відбувається |
Свіже молоко не містить кислот |
|
Дослід 2. Виявлення вуглеводів |
||
Змішали розчини натрій гідроксиду та купрум(ІІ) сульфату |
Утворюється осад у вигляді кристалів блакитного кольору |
Утворюється нерозчинний купрум(ІІ) гідроксид |
Додали до осаду купрум(ІІ) гідроксиду розчин меду |
Осад розчиняється, а вміст пробірки забарвлюється у яскраво-синій колір |
Це якісна реакція, розчин може містити сахарозу або глюкозу |
Нагріли вміст пробірки |
Колір розчину змінюється — спочатку утворюється жовтий осад, який згодом перетворюється на великі кристали червоного кольору |
Розчин містить глюкозу |
Додали до осаду купрум(ІІ) гідроксиду молоко |
Осад не розчиняється, колір розчину не змінюється |
Молоко не містить сахарозу та глюкозу |
Перша публікація: 01/01/2017
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.