Розв’язання вправ та завдань до підручника «ГЕОМЕТРІЯ» Г. П. Бевз 11 клас - 2011 рік
§8. Застосування векторів
269.
5(х - 2) + 0 × (у + 1) - 3(z - 4) = 0; 5x - 10 - Зz + 12 = 0;
5x - Зz + 2 = 0 - рівняння шуканої площини.
270.
![]()
3(x - 1) - 4(y - 2) + 7(z + 3) = 0; 3x - 3 - 4у + 8 + 7z + 21 = 0;
3x - 4у + 7z + + 26 = 0 — рівняння даної площини.
271.
a(x -0) + b(y - 0) 4 - c(z - 0) = 0; ax + by + cz = 0
272.
Якщо площина α паралельна площині 2х - Зу + z + 10 = 0, то ![]()
тоді площина α задається рівнянням: 2(х - 1) - 3(у + 3) + 1(z - 5) = 0;
2х - 2 - Зy + 9 + z - 5 = 0; 2х - Зу + z - 16 = 0.
273.
Щоб знайти кут між прямими
і ![]()
достатньо знайти кут α між векторами
і ![]()
![]()
274.
Знайдемо кут між векторами
і ![]()
Цей кут дорівнюватиме куту між площинами.
![]()
![]()
275.
Оскільки площина дотикається до сфери (х - 1)2 + (у + 1)2 + (z - 2)2 = 6
у точці (0; 0; 0), то дана площина перпендикулярна
і проходить
через точку (0; 0; 0). Ця площина задається рівнянням:
1(х - 0) - 1(y - 0) + 2(z - 0) = 0 або х - у + 2z = 0.
276.

Добудуємо тетраедр ABCD до паралелепіпеда AKBLNDMC, провівши через протилежні ребра пари паралельних площин. За умовою AB ┴ CD, тоді KL ┴ AB, бо KL ┴ DC. Звідси: у паралелограма AKBL діагоналі перпендикулярні, тому AKBL — ромб. Тоді АВ2 + KL2 =АВ2 + DC2 = а2 (а — сторона ромба).
Аналогічно AD2 + ВС2 = а2 і АС2 + BD2= а2 (всі грані паралелепіпеда — ромби). Звідси AD2 + ВС2 = АС2 + BD2 = АВ2 + DC2.
277.

О — точка перетину медіан ΔАМL.
О1 — точка перетину медіан ΔCNK:
![]()
![]()
![]()
![]()
Оскільки
то![]()
Отже, О і О1 збігаються.
278.
K — середина АА1; S — середина ВВ1; М — середина СС1;
N — середина DD1
![]()
Звідси
або ![]()
Аналогічно ![]()
Оскільки AB ‖ DC і А1 В1 ‖ D1 С1, то
і ![]()
— колінеарні, тобто KS ‖ NM, аналогічно SM ‖ KN.
Звідси KSMN — паралелограм.
279.

ABCDA — неплоска замкнена ламана.
М — середина AD; Р — середина ВС.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
280.

а ┴ α; с — похила; b — проекція - на а.
, d ┴ b. Доведемо, що с ┴ d.
оскільки
то ![]()
Тобто ![]()
Оскільки
то ![]()
Тому ![]()
Якщо
то і
(доведення аналогічне: ![]()
281.

Опустимо A1M ┴ (АВС).
Якщо ΔАВС — рівносторонній і ∠A1 AB = ∠А1АС, то М — основа перпендикуляра лежить на бісектрисі AK. АK — бісектриса, медіана і висота Δ АВС.
A1M ┴ (ABC), тому A1M ┴ ВС, тоді ![]()
тоді ![]()
оскільки
лежить на ![]()
бо
— висота ΔАВС.
тоді
тому ![]()
або ![]()
282.

ABCD — тетраедр.
Μ1 — точка перетину медіан ΔABD. М2 — точка перетину медіан Δ ACD.
ВK — медіана ΔABD: ![]()
СK — медіана ΔACD: ![]()
![]()
Звідси ![]()
Отже,
або М1М2 ‖ ВС.
283.
![]()
![]()
![]()
тоді ![]()
284.

![]()
∠ ADB = ∠DBC = ∠CDA = β.
![]()
![]()
![]()
Отже, ![]()
Отже, ребро тетраедра перпендикулярне до протилежного.
285.

Розмістимо тетраедр в системі координат як показано на рисунку.
а — ребро тетраедра.
Тоді A(0; 0; 0);
![]()

Отже, 
286.

а — ребро тетраедра. DK ┴ ВМ — мимобіжні медіани граней тетраедра,
φ — кут між ними.
(див. задачу № 285).


![]()
Отже, ![]()
287.

О — центроїд тетраедра. М — довільна точка сфери.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
тоді
![]()
![]()
288.

тому ![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Звідси ![]()
Оскільки
то ![]()
Аналогічно можна довести, що ![]()
Тому AD = DD1 = DC.
Отже, AВСDA1В1С1D1 — куб.
289.

Нехай а, b, с — виміри прямокутного паралелепіпеда.
Розмістимо паралелепіпед в системі координат, як показано на рисунку.
Тоді А(а; 0; 0); В(0; 0; 0); С(0; 6; 0); D(a; b; 0);
А1(A; 0; с); В1 (0; 0; с); С1 (0; b; с); D1(а; b; с).
O(х; у; z) — довільна точка простору.
![]()
![]()
Звідси: ![]()
290.
Пряма АВ: ![]()
:— площина.
х + 2у - z + 3 = 0, ![]()

![]()
291.
а) Множина точок, рівновіддалених від площин 2х - у + Зz - 5 = 0 і 2х - y + 3z + 3=0 утворюють площину, паралельну даним площинам, яка проходить між даними площинами на однаковій відстані. Ця площина задається рівнянням 2х - у + Зz - 1= 0.
б) Множина точок, рівновіддалених від площин 2х + у — 2z + 5 = 0 і х - 2у + 2z - 1 = 0 утворює бісекторну площину для даних площин і задається рівнянням:
![]()
292.

AD1 і BC1 — мимобіжні діагоналі суміжних граней куба; а — ребро куба.
Проведемо через AD1 і DC1 площини, паралельні між собою.
Це (AB1D1) і (C1BD). Ці площини перпендикулярні до діагоналі А1С
і ділять її на три рівні частини.
Відстань між площинами d дорівнює ![]()
![]()
293.

Нехай М ϵ AB, N ϵ CD i MN — відстань між АВ і CD.
і ![]()
Тому
![]()
Звідси ![]()
![]()
![]()
![]()
Оскільки
і
бо
і ![]()
то
![]()
![]()
Тоді ![]()

![]()
294.
![]()
Введемо вектори
![]()
![]()
![]()
Найбільшого значення 10 функція набуває, коли
cos φ = 1, тобто φ = 0°, тоді а і b співспрямовані.
або 
Звідси ![]()
Отже, найбільше значення функції дорівнює 10 і досягається при ![]()
Перша публікація: 01/01/2011
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.