Відповіді до підручника Геометрія 8 клас - Єршова А.П. 2016-2020
Розділ ІІI. Многокутники. Площі многокутників
§ 17. Площі трикутника, ромба і трапеції
565. Площа паралелограма дорівнює 25, бо діагональ ділить його на два рівновеликі трикутники.

566. а)
; б)![]()
567. Так.
Якщо S1 = S2 і h1 = h2, то a1 = а2.
568. Ні.
Якщо S1 = S2 і h1 = h2, то а1 + b1 = а2 + b2, тобто рівними можуть бути суми висот.
569. Ні. Знайдемо площі трикутників, на які трапецію ділить діагональ.
Трикутники будуть рівновеликими, якщо а = b, що суперечить означенню трапеції.

570. Нехай ABC — трикутник.
а) АС = 26 мм, BD = 11 мм. Тоді ![]()
б) AD = 10 мм, DC = 16 мм, BD = 11 мм. Тоді одержимо:
![]()

571. Нехай ABCD — трапеція.
а) AD = 22 мм, BC = 8 мм, ВМ = 13 мм. Тоді одержимо: ![]()
![]()
б)
![]()

572. Нехай виміри на рисунку подано в сантиметрах.
а)![]()
б)![]()
в)![]()
573.
а) Нехай АВС— рівнобедрений трикутник (AB = BC) АС = 10 см, АВ = ВС = 13 см. У рівнобедреному трикутнику висота, проведена до основи, с його медіаною, тому AD = DC = 10 : 2 = 5 (CM). Розглянемо прямокутний трикутник ADB. За теоремою Піфагора одержимо: АВ2 = AD2 + BD2; BD2 = АВ2 - AD2;
Тоді маємо: ![]()

б) нехай ABC — трикутник, АВ = 17 см, АН = 8 см, НС = 2 см. Розглянемо прямокутний трикутник АНВ. За теоремою Піфагора АВ2 = АН2 + ВH2; ВН2 = АВ2 - АН2-,
За аксіомою вимірювання відрізків АС = АН + НС; AС = 8 + 2 = 10 (см). Тоді маємо: ![]()
Відповідь, а) 60 см2; б) 75 см2.

574.
а) Нехай ABC — прямокутний трикутник (
B = 90°), АС = 20 см, АВ = 12 см. За теоремою Піфагора АС2 = АВ2 + ВС2; ВС2 = АС2 - АВ2;
Тоді одержимо:
![]()

б) нехай ABC— гострокутний трикутник, АН = 4 см, ВН = 2 см,
C = 45°. Розглянемо прямокутний трикутник АНС. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
C +
CAH = 90°;
CAH = 90° -
C;
CAH = 90° - 45° = 45°. Отже, трикутник АНС — рівнобедрений з основою АС, тоді АН = НС = 4 см. За аксіомою вимірювання відрізків ВС = ВН + НО, ВС = 2 + 4 = 6 (см). Тоді одержимо: ![]()
Відповідь. 12 см2.

575. Нехай ABC — трикутник, S = 150 см2, AN = 15 см, BD = 12 см, СМ = 20 см.
Р = АВ + ВС + АС; Р = 15 + 20 + 25 = 60 (см).
Відповідь. 60 см.

576. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
B = 90°), S = 20 см2, BD = 4 см. Тоді ![]()
Відповідь. 10 см.

577. Нехай ABCD — квадрат, AB = ВС = CD = AD = 1, MN = a,
BNA =
DMC. Площа квадрата ABCD дорівнює S = AB2; 5=1. Розглянемо прямокутні трикутники NBA і MDC. У них: 1)
BNA =
DMC за умовою; 2) AB = CD як сторони квадрата. Отже,
NBA =
MDC за катетом і гострим кутом. Тоді NB = MD як відповідні елементи рівних трикутників.
Тоді площа затушованої фігури дорівнює: SANCM = SABCD - SNBA — SMDC, ![]()
Відповідь. 1 — a.

578. Нехай ABCD — квадрат, AB = ВС = CD = AD = 1. Площа квадрата ABCD дорівнює![]()
Відповідь.![]()

579. Нехай ABCD — ромб, АС = 20 м, BD = 8 м. Тоді![]()
![]()
Відповідь. 80 м2.

580. Нехай ABCD— ромб, АС = 2BD, S = 64 см2. Нехай BD = х см, тоді АС = 2х см. Тоді
x2 = 64; х = 8 (см). Отже, BD = 8 см, тоді АС = 2 • 8 = 16 (см).
Відповідь. 8 см, 16 см.

581. Нехай ABC — трикутник, BD = DH.
Але
Тому ![]()

582. Нехай ABCD — паралелограм, АС і BD — діагоналі. За властивістю діагоналей паралелограма
Побудуємо висоту АK трикутника ABD, тому AK
BD.![]()
![]()
тому трикутники АОВ і AOD рівновеликі.

583. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC).
а) AD = 10см, ВС = 4 см, ВK= 6 см. Тоді![]()
![]()
![]()
б) MN = 8 см, ВK = 8 CM. S = MN • BK; S = 8 • 8 = 64(см2).
Відповідь, a) 42 см2; б) 64 см2.

584. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (АВ = CD, AD||BC), AD = 16 см, ВС = 8 см,
B AM =
CDN = 45°. Проведемо висоти BM і CN. За властивістю рівнобічної трапеції АМ = ND = (AD - ВС) : 2 = (16 - 8) : 2 = 4 (см). Розглянемо прямокутний трикутник АМВ. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
BAM +
ABM = 90°;
ABM = 90° -
BAM;
ABM = 90° - 45° = 45°. Отже, трикутник АМВ— рівнобедрений з основою АВ, тому AM = ВМ = 4 см. Тоді![]()
Відповідь. 48 см2.

585. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (
A =
B = 90°, AD||BC), AD = 10 см, ВС= 6 см, CD = 5 см. Проведемо висоту CM. Тоді MD = AD - ВС = 10 - 6 = 4 (см). Розглянемо прямокутний трикутник CMD. За теоремою Піфагора CD3 = СM2 + МD2; CM2 = CD2 - MD2;![]()
![]()
Тоді ![]()
Відповідь. 24 см2.

586.
а) Нехай AВС — трикутник, АВ = 13 см, ВС = 15 см, ВН = 12 см. Розглянемо прямокутний трикутник AHВ. За теоремою Піфагора АВ2 = АН2 + ВН2; АН2 = АВ2 - ВН2;
Розглянемо прямокутний трикутник ВНС. За теоремою Піфагора ВС2 = ВН2 + НС2; НС2 = ВС2 - ВН2;![]()
За аксіомою вимірювання відрізків АС = АН + НС; АС = 5 + 9 =14 (см). Тоді одержимо: ![]()

б) нехай ABC — прямокутний трикутник (
A = 90°), ВМ = 9 см, МС = 4 см. За аксіомою вимірювання відрізків ВС = ВМ + МС; ВС = 9 + 4 = 13 (см). За теоремою про метричні співвідношення в прямокутному трикутнику маємо: AМ2 = ВМ • МС;
Тоді одержимо: ![]()

в) нехай ABC — рівносторонній трикутник (АВ = ВС = АС),
У рівносторонньому трикутнику висота, проведена до основи, є його медіаною, тому
Розглянемо прямокутний трикутник ADB. За теоремою Піфагора одержимо: AB2 = AD2 + BD2; BD2 = АВ2 - AD2; ![]()
Тоді маємо: ![]()

Відповідь, а) 84 см2; б) 39 см2; в) ![]()
587.
а) Нехай ABC — рівнобедрений трикутник (АВ = ВС), Р = 16 см, BD = 4 см. У рівнобедреному трикутнику висота, проведена до основи, є його медіаною, тому
звідки АС = 2AD. Р = АВ + ВС + АС; P = 2AB + 2AD; 2(АВ + AD) = 16; АВ + AD = 8 (см). Нехай AD = x см, тоді АВ = (8 - х)см. Розглянемо прямокутний трикутник ADB. За теоремою Піфагора маємо: AB2 = AD2 + BD2-, (8 - х)2 = х2 + 42; 64 - 16х + х2 = х2 + 16; 16х = 48; х = 3. Отже, AD = 3 см, звідки АС = 2 • 3 = 6 (см). Тоді маємо:![]()

б) нехай ABC — прямокутний трикутник (
B = 90°), АС = 20 см, ВС : АВ = 3 : 4. Нехай ВС = 3х см, тоді АВ = 4х см. За теоремою Піфагора АС2 = АВ2 + ВС2; 202 = (4х)2 + (3х)2; 25х2 = 400; х2= 16; х = 4. Отже, ВС = 3 • 4=12 (см), АВ = 4 • 4 = 16 (см). Тоді одержимо: ![]()

Відповідь, а) 12 см2; б) 96 см2.
588. Нехай АВС — прямокутний трикутник (
A = 90°), ВМ = 15 см, МС = 20 см. За аксіомою вимірювання відрізків ВС = ВМ + МС; ВС = 15 + 20 = 35 (см). За властивістю бісектриси
Нехай AB = 3х см, тоді АС = 4х см. За теоремою Піфагора ВС2 = AB2 + АС2; 352 = (3х)2 + (4х)2; 25х2 = 1225; х2 = 49; х = 7. Отже, АВ = 3 • 7 = 21 (см), АС = 4 • 7 = 28 (см). Тоді одержимо:![]()
![]()
Відповідь. 294 см2.

589. Нехай АВС — трикутник, SADE = S, AD = DC, DM = МВ. Оскільки AD = DC і DB — спільна сторона, то SADB = SCDB. Оскільки DM = MB і AM — спільна сторона, то SADM = SAMD = S. Тоді SADB = SADM + SAMB = 2S, звідки SCDB = 2S.
Відповідь. 2S.

590. Нехай ABC — трикутник, SAMO = S, AM = MB, BN = NC. За означенням маємо, що MN— середня лінія трикутника ABC. Тоді МN||АС. Розглянемо трапецію AMNC. Проведемо висоти МKі NP. Розглянемо трикутники АМС і ANC. У них МK = NP як висоти, АС— спільна основа. Тоді SAMC = SANC Тоді SAMO = SAMC - SAOC, SONC = SANC - SAOC Тоді SONC = SANC = S.
Відповідь. 5.

591. Нехай ABCD— ромб, S = 24 CM2, BD = 8 см. Тоді
Діагоналі ромба перпендикулярні і точкою перетину діляться навпіл, тому AC
BD,![]()
![]()
![]()
Розглянемо прямокутний трикутник АОВ. За теоремою Піфагора АВ2 = АО2 + ВО2;![]()
![]()
Р = 4АВ; Р = 4 • 5 = 20 (см).
Відповідь. 20 см.

592. Нехай ABCD — ромб, Р = 24 см,
ABC = 150°. Усі сторони ромба рівні, тому АВ = ВС = СD = AD; Р = 4AВ; АВ = Р : 4; AВ = 24 : 4 = 6 (см). За властивістю ромба маємо:
A +
B = 180°;
A = 180° -
B;
A = 180° - 150° = 30°. Розглянемо прямокутний трикутник АМВ. За властивістю катета, який лежить проти кута 30°, він дорівнює половині гіпотенузи, тому
Тоді одержимо: S = AD • ВМ; S = 6 • 3 = 18 (см2);
Відповідь. 18 см2.

593. Нехай ABC — трикутник, AM = MB, BN = NC, AK = KС. За означенням маємо, що MN— середня лінія трикутника ABC. Тоді МN||АС. Розглянемо трапецію AMNC. Розглянемо трикутники АМС і ANC. У них рівні висоти й АС— спільна основа. Тоді SAMC = SANC. Тоді SAMO = SAMC — SAOC, SONC = SANC — SAOC. Тоді SONC = SAMO. Аналогічно можна показати, що SOAK = SBNO i SOKC = SMOB. Крім того, SOAK = SOCK. SOBM = SOAM. SOBN = SOCN. Отже, SOAK = SOCK = SOBM = SOAM = SOBN = SOCN.

594. Нехай ABC— трикутник, AA1||BC. Тоді одержимо:![]()
![]()
Оскільки ВС — спільна основа цих трикутників, AH=A1H1 як відстань між двома паралельними прямими, то SABC = SA1BC, де At1 — довільна точку.

595. Нехай ABCD — паралелограм, АС і BD— діагоналі. За властивістю діагоналей паралелограма
Побудуємо висоту АK трикутника ABD, тому AK
BD.
SAOD = SABD - SABO',![]()
![]()
тому трикутники АОВ і AOD рівновеликі. Розглянемо трикутники АОВ і COD. У них: 1)
AOB =
COD як вертикальні; 2) АО = ОС як половини діагоналі АС; 3) BO = OD як половини діагоналі BD. Отже,
AОВ =
COD за двома сторонами і кутом між ними (за І ознакою рівності трикутників). Тому SAOB = SCOD. Аналогічно можна показати, що SAOD = SBOC. Тому SAOB = SCOD = SAOD = SBOC.

596.
а) Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AB = CD, AD||BC), AD = 39 CM, BC = 15 CM, BD
AB. Для рівнобічної трапеції AM = (AD - ВС) : 2 ; AM = (39 - 15) : 2 = 12 (см). За аксіомою вимірювання відрізків AD = AM + MD; MD = AD - AM, MD = 39 - 12 = 27 (см). За теоремою про метричні співвідношення в прямокутному трикутнику: BM2 = AM • MD;![]()
Тоді![]()

б) нехай ABCD— прямокутна трапеція (
A =
B - 90°, AD||BC), AB = 12 см, CD = 13 см, BD — діагональ кута D. Проведемо висоту CM. Тоді чотирикутник АВСМ — прямокутник, СМ = АВ = 12 см як протилежні сторони прямокутника. Розглянемо прямокутний трикутник CMD. За теоремою Піфагора CD2 = CM2 + MD2; MD2 = CD2 - СМ2,![]()
![]()
Розглянемо трикутник BCD.
ADB =
BDC за означенням бісектриси;
ADB =
CBD як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній BD, звідки
BDC =
CBD. Отже, трикутник BCD — рівнобедрений з основою BD, тому ВС = CD = 13 см. AM = ВС = 13 см як протилежні сторони прямокутника. За аксіомою вимірювання відрізків маємо: AD = AM + MD; AD = 13 + 5 = 18 (см). Тоді![]()
![]()
Відповідь, а) 486 24 см2; б) 186 см2.

597. Нехай ABCD—рівнобічна трапеція (АВ = CD, AD||BC), AD = 50 см, ВС = 14 см, BD = 40 см. Для рівнобічної трапеції AM = (AD - ВС) . 2; АМ = (50 - 14) : 2 = 18(см). За аксіомою вимірювання відрізків AD = AM + MD; MD = AD - AM, MD = 50 - 18 = 32 (см). Розглянемо прямокутний трикутник BMD. За теоремою Піфагора одержимо: BD2 = ВМ2 + MD2, ВМ2 = BD2 - MD2;![]()
Тоді маємо: ![]()
Відповідь. 768 см2.

598. Нехай а і b — основи трапеції, h — її висота. Площа трапеції дорівнює
Площа трикутника дорівнює
Фігури будуть рівновеликими, якщо основа с трикутника дорівнюватиме сумі основ а + b трапеції. Тому слід продовжити основу b трапеції на відрізок завдовжки а і сполучити точки В і М. Отже, трапеція ABCD і трикутник АВМ рівновеликі.

599. Знаходжу середину сторони АС трикутника ABC: AD = DC. Через вершину В проводжу пряму В K ||АС. Від вершини В відкладає відрізок В K = AD. Сполучаю точки K і D. Площа трикутника дорівнює
Площа паралелограма дорівнює
Отже, трикутник ABC і паралелограм ABKD рівновеликі.

600. Нехай ABCD — опуклий чотирикутник, АС і BD — діагоналі, AC
BD. За аксіомою вимірювання відрізків BD = ВО + OD. Тоді маємо:
![]()
![]()

601. Нехай ABCD — паралелограм. Проведемо з тупого кута висоти ВМ і BN. Тоді SABCD = AD • ВМ = CD • BN. Поділимо сторони AD і CDточками K і L так, щоб АK : KD = CL : LD = 2 : 1. Тоді![]()
![]()
Тоді
![]()

602. Нехай ABC— трикутник, АА1 ВВ1 СС1 — медіани. Медіани трикутника розбивають його на 6 рівновеликих трикутників (див. задачу № 593). Тому:
а) ![]()
б) ![]()

603. Нехай ABCD— паралелограм, ВМ = СР, AM = PD. Оскільки ВМ = СР, то MP||BC||AD, тому МВСР і AMPD — паралелограми. SMBCP = NS • МР;
тому
Аналогічно для паралелограма АМРВ маємо: SAMPO = FK • AD;![]()
![]()
Тоді SMNPK = SMNP + SMKP = S1 + S2 + S3 + S4;

б) нехай ABC — трикутник, AM = MN, BN = NP, CP = PM. Проведемо висоти BL1 і NL2. Розглянемо трикутники BL1P і NL2P. У них
P — спільний, тому
BL1P ~
NL2P за гострим кутом. За означенням подібності
тому BL1 = 2NL2. Розглянемо трикутники MNP і В PC.![]()
Тоді
Аналогічно можна показати, що SMNP = 2SABN і SMNP = 2SAmC. Отже, SABC = (2 + 2 + 2 + 1)SMNP = 7SMNP.

Відповідь, a) S1 + S2 + S3 + S4; б) 7SMNP.
604. Нехай ABCD— рівнобедрена трапеція (AB = CD, AD||BC), AB = CD = 10 см, R = 4 см. Якщо трапеція описана навколо кола, то її висота дорівнює діаметру цього кола. Тому BM = D = 2R = 2 • 4 = 8 (см). Для описаного чотирикутника суми довжин протилежних сторін рівні: AD + ВС = AB + CD = 10 + 10 = 20 (см). Тоді![]()
Відповідь. 80 см2.

605. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), А В = 25 см, CD = 30 см, ВМ = CN = 24 см. Розглянемо прямокутний трикутник АМВ. За теоремою Піфагора AB2 = AM2 + ВМ2; AM2 = АВ2 - ВМ2; ![]()
![]()
Розглянемо прямокутний трикутник CND. За теоремою Піфагора CD2 = CN2 + ND2; ND2 = CD2 - CN2; ![]()
![]()
Оскільки ВK — бісектриса кута В, то за означенням
ABK =
KBC.
AKB =
KBC як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній ВK. Тому
ABK =
AKB, звідки випливає, що трикутник АВК— рівнобедрений з основою ВK, тому АВ = А K = 25 см. Аналогічно з трикутника CKD маємо, що KD = CD = 30 (см). За аксіомою вимірювання відрізків маємо: AD = АК + KD; AD = 25 + 30 = 55 (см). Оскільки ВМ і CN— висоти, то чотирикутник MBCN— прямокутник, тому MN = BC. За аксіомою вимірювання відрізків маємо: AD = AM + MN + ND, MN = AD - (AM + ND); MN = 55 - (7 + 18) = 30 (см). Тоді![]()
Відповідь. 1020 см2.

606. Нехай ABC — трикутник, AD = DB, BE = EC, AF = FC. За означенням маємо, що DE— середня лінія трикутника ABC, тому DE||AC і
Аналогічно DF/|BC і
та FE||AB і
Тоді DE = AF = FO, DF = BE = EC, FE = AD = DB. Отже,
ADF =
FEC =
DBE =
EFD за трьома сторонами. Рівні трикутники мають рівні площі. Тоді SADEC = SADF + SFEC + SFED = 3SDBE, звідки![]()

607. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), АС i BD — діагоналі, AC
BD = О, AD = 8 см, ВС = 2 см. Розглянемо трикутники СОВ i AOD. У них: 1)
COB =
AOD як вертикальні; 2)
BCO =
DAO як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній АС. Отже,
СОВ ~
AOD за двома кутами (за І ознакою подібності трикутників). За означенням подібності![]()
а)![]()
б)![]()
в) висоти подібних трикутників пропорційні з тим же коефіцієнтом пропорційності:![]()
г) оскільки![]()
то
Отже, площі трикутників ВОС і AOD пропорційні з коефіцієнтом
Висловлюємо припущення, що площі подібних трикутників пропорційні з коефіцієнтом k2.
Відповідь, а)
б)
в)
г) ![]()

Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.