Відповіді до підручника Геометрія 8 клас - Єршова А.П. 2016-2020
Розділ IV. Розв’язування прямокутних трикутників
§ 21. Тригонометричні функції гострого кута
713. За двома сторонами можна, оскільки третю можна знайти за допомогою теореми Піфагора. За двома кутами розв’язати прямокутний трикутник не можна, бо існує багато подібних трикутників з такими самими кутами. ![]()
715. Правильними є твердження а) і г).
716. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
B = 90°), АС = 18 мм,
A = 30°. Тоді маємо:
C = 90° - 30° = 60°.
ВС = ACsinA;
AB = ACcosA;
Вимірювання встановлюємо правильність одержаних результатів.

717. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
B = 90°), АВ = 16 мм, ВС = 9 (мм). За теоремою Піфагора АС2 = АВ2 + ВС2;![]()
![]()
![]()

718. Нехай ABC — прямокутний трикутник (
B = 90°), ВС = 7 CM,
C = 60°. Тоді ![]()
Відповідь. 14 см.

719. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
B = 90°), АВ = 75 м,![]()
![]()
Відповідь. 222 м.

720. Нехай ABC — прямокутний трикутник (
B = 90°), АС - 8 см,
С = 45°;
A = 90° -
C;
A = 90° - 45° = 45°.
Відповідь. 45°; 45°.


721.
а) Нехай ABC — прямокутний трикутник (
C = 90°), АВ = 8,
A = 30°
B = 90° -
A;
B = 90° - 30° = 60°;
ВС = ABsinA;![]()
AC = ABcosA;![]()
б) нехай ABC —
прямокутний трикутник (
C = 90°), АВ = 10,
A = 42°.
B = 90° -
A;
B = 90° - 42° = 48°;
BC = ABsinA; BC= 10 • sin42° = 10 • 0,67 = 6,7;
AC = ABcosA; AC = 10 • cos30°= 10 • 0,74 = 7,4.

722.
а) Нехай ABC— прямокутний трикутник (Z
C = 90°), ВС = 2, Z
B = 45°.
A = 90° -
B;
A = 90° - 45° = 45°;![]()
![]()
![]()
АС = ABsinB;![]()
б) нехай ABC— прямокутний трикутник (
C = 90°), ВС = 4,
A = 18°.
B = 90° -
A;
B = 90° - 18° = 72°;![]()
АС = ABsinB, АС = 12,9 • 0,95 ≈ 12,3.

723.
а) Нехай ABC— прямокутний трикутник (
C = 90°), AВ = 12,
A = 28°.
B = 90° - ZA;
B = 90° - 28° = 62°;
BC = ABsinA; BC = 12 • 0,47 = 5,6;
AC = ABsinB; AC = 12 • 0,88 = 10,6;
б) нехай ABC — прямокутний трикутник (
C = 90°), ВС = 8,
B = 40°.
A = 90° -
B;
A = 90° - 40° = 50°;![]()
![]()
AC = ABsinB; AС = 10,4 • 0,64 = 6,7.

724.
а) Нехай ABC —прямокутний трикутник (
C = 90°), BC = 9.
A =
C = 45°; AC = BC = 9;
б) нехай ABC — прямокутний трикутник (
C = 90°), AB = 25, BC = 24.За теоремою Піфагора AB2 = ВС2 + АС2; АС2 = AB2 - ВС2;
A = 74°,
B = 90° -
A;
B = 90° - 74° = 16°.

725.
а) Нехай ABC — прямокутний трикутник (
C = 90°), АС = 6, За теоремою Піфагора АВ2 = ВС2 + АС2;![]()
![]()
A= 60°,
B = 90° -
A;
B = 90°- 60° = 30°;
б) нехай ABC — прямокутний трикутник (
C = 90°), ВС = 9, АС = 40. За теоремою Піфагора АВ2 = ВС2 + АС2;![]()
![]()
![]()
A = 13°,
B = 90° -
A;
B = 90° - 13° = 77°.

726.
а) Нехай ABC — прямокутний трикутник (
C = 90°), ВС = 6, АВ = 10. За теоремою Піфагора АВ2 = ВС2 + АС2; АС2 = АВ2 - ВС2; ![]()
A ≈ 37°,
B = 90° -
A;
B = 90° - 37° = 53°;
б) нехай АВС — прямокутний трикутник (
C = 90°), ВС = 5,
. За теоремою Піфагора АВ2 = ВС2 + АС2;![]()
![]()
A ≈ 56°,
B = 90° -
A;
B = 90° - 56° = 34°.

727. Нехай АВС— прямокутний трикутник (
B = 90°), BD — висота, BD
AC. Розглянемо прямокутний трикутник ADB. Маємо: BD = ADtgA. Розглянемо прямокутний трикутник CDВ. Маємо: BD = DCtgC. Отже, ADtgA = DCtgC.

728. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
B = 90°), BD— висота, BD
AC. АВ = ACcosA. Розглянемо прямокутний трикутник ADB. Маємо:
. Отже,![]()

729. Нехай ABCD — прямокутник, АС = BD = 10,
COD = 40°. За властивістю діагоналей прямокутника АО = ОС = ВО = OD = 10 : 2 = 5. Тоді трикутник COD — рівнобедрений. За властивістю кутів при основі рівнобедреного трикутника
OCD =
ODC = (180° -
COD) : 2;
OCD =
ODC = (180° - 40°) : 2 = 70°. Розглянемо прямокутний трикутник ADC.
AD = ACsinACD; AD = 10 • sin70° ≈ 10 • 0,94 = 9,4.
CD = A CcosA CD; AD = 10 • cos70° ≈ 10 • 0,34 = 3,4.
Відповідь. 9,4; 3,4.

730. Нехай ABC— рівнобедрений трикутник (АВ = BC),
BD = 16 см. Розглянемо прямокутний трикутник ADB.![]()

За теоремою Піфагора АВ2 = AD2 + BD2; AD2 = АВ2 - BD2
Висота рівнобедреного трикутника, проведена до основи, є його медіаною. Тому ![]()
AC = 2AD; AC= 2 -• 30 = 60(см).
Відповідь. 60 см.

731. Нехай ABCD — ромб, АС = 24 см, BD = 10 см. За властивостями діагоналей ромба маємо: AC
BD,![]()
![]()
розглянемо прямокутний трикутник АОВ.
BAO = 23°. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
BAO +
ABO = 90°;
ABO = 90° -
BAO;
ABO = 90° - 23° = 67°. Діагоналі ромба є бісектрисами його кутів, тому
BAD = 2
BAO;
BAD = 2 • 23° = 46°,
ABC = 2
ABO;
ABC = 2 • 67° = 134°. Протилежні кути ромба рівні, тому
C =
A = 46°,
D =
B = 134°.
Відповідь. 46°, 134°, 46°, 134°.

732.
а) Нехай ABC— прямокутний трикутник (
B = 90°), BD
AC,
DBC = 60°. Розглянемо прямокутний трикутник CDB. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
C +
DBC = 90°;
C = 90° -
DBC;
C = 90° - 60° = 30°.
І
3 прямокутного трикутника ABC ![]()
C +
A = 90°;
A = 90° -
C;
A = 90° - 30° = 60°. Тоді ![]()
Оскільки
C = 30°, то за властивістю катета, який лежить проти кута 30°, він дорівнює половині гіпотенузи, тому
АС = 2АВ; АС = 2 • 8 = 16;
б) нехай ABC — прямокутний трикутник (
B = 90°), BD
AC, AD = 9,
C = 10°. З прямокутного трикутника ABC за властивістю гострих кутів
C +
A = 90°;
A = 90° -
C;
A = 90° - 10° = 80°. Розглянемо прямокутний трикутник ADB.
Розглянемо прямокутний трикутник ABC.
ВС = ACcosC; ВС = 299 • cos 10° = 299 • 0,985 = 295.

733. Нехай ABC — прямокутний трикутник (
B = 90°), BD
AC, BD = 3, DC = 4. Розглянемо прямокутний трикутник CDB. За теоремою Піфагора маємо: ВС2 = BD2 + DС2;
![]()
C ≈ = 37°. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
C +
A = 90°;
A = 90° -
C;
A = 90° - 37° = 53°. Розглянемо прямокутний трикутник ABC.
За теоремою Піфагора АС2 = АВ2 + ВС2; АВ2 = АС2 - ВС2;![]()
![]()

734. Нехай ABCD — прямокутна трапеція (
A =
B, AD||BC), AD = 12, ВС = 8,
BCD = 110°. Проведемо з вершини С трапеції висоту CM. Чотирикутник АВСМ — прямокутник, AM = ВС. За аксіомою вимірювання відрізків AD = AM + MD; MD = AD - АМ = AD - ВС; MD = 12 — 8 = 4. Сума кутів, прилеглих до бічної сторони трапеції, дорівнює 180°, тому
BCD +
CDM = 180°;
C— DM = 180° -
BCD;
CDM = 180° - 110° = 70°. Розглянемо прямокутний трикутник CMD.
СМ = MDtgD; СМ ≈ 4 • 2,75 = 11.

735. Нехай ABCD— рівнобічна трапеція (AB = CD, AD||BC),
B = 135°, BC = 8, AB = CD = 10. Проведемо з вершин B і С трапеції висоти ВМ і CN. Сума кутів, прилеглих до бічної сторони трапеції, дорівнює 180°, тому
A +
ABC = 180°;
A = 180° -
ABC;
A = 180° - 135° = 45°. Розглянемо прямокутний трикутник АМВ. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
A +
B = 90°;
B = 90° -
A;
B = 90°- 45° = 45°. Отже, трикутник АМВ— рівнобедрений, тому АМ = ВМ.
АМ = АВсоsА;
Чотирикутник MBCN— прямокутник, тому MN = BC. За аксіомою вимірювання відрізків AD = AM + MN + ND;
Тоді середня лінія дорівнює ![]()
Відповідь.![]()

736. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
B = 90°), АВ = 11 м, ВС = 4,4 м. ![]()
C ≈ 68°.
Відповідь. ≈ 68°.

737. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
8 = 90°), АС = 415 м, АВ = 321 м. ![]()
C ≈ 51°.
Відповідь. ≈ 51°.

738. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
B = 90°), АВ + ВС = m,
![]()
![]()
![]()
Тоді маємо:
A +
C = 90°;
A = 90° -
C; ![]()

739. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
B = 90°),
AC = c. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
A +
C = 90°;
тоді
AB = ACsinC; ![]()

740. Нехай ABC — прямокутний трикутник (
B = 90°), CD : DA = 1 : 3. Нехай CD = x CM, тоді DA = 3х см, тоді АС = 4х (см). За теоремою про метричні співвідношення в прямокутному трикутнику маємо: ВС2 = CD • АС;
звідки
A = 30°, тоді
C = 60°.
Відповідь. 30°, 60°.

741. Нехай AB = d,
. Розглянемо прямокутний трикутник ADC. ![]()
Розглянемо прямокутний трикутник ВDC.
Тоді
3a аксіомою вимірювання відрізків AD = AB + BD = BD + d. Тоді ![]()
![]()
![]()
![]()
Відповідь.![]()
742. Нехай ABC — прямокутний трикутник (
B = 90°), AB = 30, ВС = 40. За теоремою Піфагора одержимо: АС2 = АВ2 + ВС2;![]()
![]()
Нехай АН = х, тоді НС = 50 - х. За теоремою про метричні співвідношення в прямокутному трикутнику маємо:
ВН2 = АН • НС; 242 = х(50 - х); х2 — 50x + 576 = 0; х1 = 32, х2 = 18. Оскільки ВМ — медіана, то АМ = МС = АС : 2 = 50 : 2 = 25. Тоді за аксіомою вимірювання відрізків АМ = АН + НМ; НМ = АМ - АН. НМ = 25 -18 = 7.
HBM ≈ 16°.
Відповідь. ≈ 16°.

743. Нехай ABCD— паралелограм,
AD = ВС - 8 см,
A = 45°. Розглянемо прямокутний трикутник АМВ.
BM = ABsinA;
Розглянемо прямокутний трикутник ВМС. протилежні кути паралелограма рівні, тому
C =
A = 45°.
BN = BCsinAC, Тоді S = AD • ВМ; S = 8 • 4 = 32 (см2).![]()
Відповідь. 32 см2.

744. Нехай ABCD — ромб, у який вписане коло (О; r),
A = а. Висота ромба дорівнює діаметру кола, або його подвоєному радіусу. Тому ВK = 2r. Розглянемо прямокутний трикутник АKВ.
![]()

745. Нехай ABC— трикутник, АС = 10,
A = 45°,
C = 30°. Проведемо висоту BD. Розглянемо прямокутний трикутник ADB. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
A +
ABD = 90°;
ABD = 90° -
A;
ABD = 90° - 45° = 45°. Отже, трикутник ADB — рівнобедрений, тому AD = BD. Нехай AD = BD = х. Тоді DC = 10 - х. З прямокутного трикутника ВDC маємо, що DC = 2х як гіпотенуза трикутника з кутом 30°. За теоремою Піфагора для трикутника BDC одержимо: AС2 = BD2 + DC2; (2х)2 = х2 + (10 - х)2; 4x5 = x2 + 100 — 20X + x2; х2 + 10х - 50 = 0;
— не задовольняє умову задачі.


746. Нехай AВС і A1В1С)— прямокутні трикутники, АС = А1С1.
Аналогічно
![]()

747. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
B = 90°), AD— бісектриса, AD = l,
За означенням бісектриси
Розглянемо прямокутний трикутник ABD.
Розглянемо прямокутний трикутник AВС.![]()
Відповідь.![]()

748. Нехай AВС — прямокутний трикутник (
B = 90°), AВ = 30 см, ВС = 40 см. Тоді
C ≈ 37°.
Відповідь. ≈ 37°.

749. Нехай AВС— прямокутний трикутник (
B = 90°), AВ = 24 м, ВС = 700 м. Тоді
C ≈ 2°.
Відповідь. ≈ 2°.

750. Нехай AВС — прямокутний трикутник (
B = 90°), BD
AC, АВ = а, ВС = b, BD = hc. Розглянемо прямокутний трикутник ADB.
DBC =
DAB. Розглянемо прямокутний трикутник BDC.
Застосуємо основну тригонометричну тотожність: sin2a + cos2a = 1;
поділимо обидві частини рівності на hc2 ≠ 0 й одержимо: ![]()

751. Нехай ABC — рівнобедрений (AB = BC), cosВ = а, СМ
АВ. Нехай
За теоремою про суму кутів трикутника
A +
B +
C = 180°;
A =
як кути при основі, тому 2
A = 180° -
B;
Розглянемо прямокутний трикутник АМС. За властивістю про суму гострих кутів маємо:
A +
ACM = 90°;
ACM = 90° -
A;
звідки
, тому
ACM = 30°.

752. Нехай ABC— рівнобедрений трикутник (АВ = ВС), AE
BC, BD
AC, 2AE = BD. Розглянемо прямокутні трикутники АЕС і BDC. У них
C — спільний, тому
AEC ~
BDC за гострим кутом. За означенням подібності трикутників
звідки
Висота рівнобедреного трикутника, проведена до основи, є його медіаною, тому AD = DC = АС : 2. Тоді
;
тоді з прямокутного трикутника BDC![]()
Відповідь![]()

753. Нехай (А; R1) і (В; R2)— два кола, AB = d,
BNC =
ВРС і
АМС =
АКС за трьома сторонами, тому
З прямокутних трикутників BNC і АМС маємо:
За аксіомою вимірювання відрізків АС = АВ + BC = d + ВС;
Оскільки AM = AO = R1, BN = BO - R2, то маємо: 

754. Нехай ABC— трикутник,
A = 45°,
C = 60°,
B = 15°. Проведемо висоти ВK і CD. З трикутника BDC
Розглянемо прямокутний трикутник ADC. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
ACD = 90° -
A;
ACD = 90° - 45° = 45°. Отже, трикутник ADC — рівнобедрений (AD = CD). У ньому
; CD = ACcosACD. Тоді одержимо:![]()
![]()
![]()
![]()
Відповідь.![]()

755. Нехай ABC — трикутник, ВВ1
АС, СС1
АВ,
Розглянемо прямокутний трикутник АВ1В. У ньому
Розглянемо прямокутний трикутник АС1С. Маємо
Розглянемо трикутники AB1C1 і ABC.
AB1C1 ~
ABC за двома сторонами і кутом між ними (за II ознакою подібності трикутників), бо
A — спільний,
Тоді
звідки одержуємо, що ![]()

Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.