Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» О. П. Глазової 8 клас - 2017 рік

Просте ускладнене речення

§ 33. Вставні слова, словосполучення і речення

383. 1. На жаль, помирають герої, на щастя, ще є патріоти. 2. Не вигасла, бува, та іскра у душі? 3. Без сумніву, біль душі — найстрашніший біль. 4. Щастя, кажуть люди, — перелітна птаха. 5. Спасіння у добрі, спасіння у любові. І це стосується, напевно, нас усіх. 6. Кажуть, болі минають із часом. Перемелеться, пройде все. 7. Боже, як прекрасно в світі жить!

387. Вимисел — неодмінний складовий елемент процесу художньої творчості. По-перше, письменник створює образи й картини за допомогою фантазії, вимислу, а не простого опису власних спостережень. По-друге, відображення життя в художньому творі вимагає художнього узагальнення, тому із спостережених фактів митець добирає те, в чому, на його погляд, виявляються закономірності життя. Отже, цілісний образ, картину життя художник слова творить у своїй уяві, тому вони є результатом вимислу.

389. 1. Ти повинен, отже, можеш. 2. Отож баритися не треба, хлопці. 3. А втім, яка мені уже різниця? 4. Я сумніваюсь, отже, мислю. 5. Навіть пиріжка не ковтнеш, не прожувавши. 6. Дивні вісті вітрець, мабуть, приніс. 7. А втім, хто його знає. Ніхто не віда, як хто обіда.

Отже, на змагання з гірськолижного спорту до Буковеля я обов’язково поїду. Отож і знай, що коли поспішиш, то людей насмішиш.

Пояснення

Вставні слова та словосполучення — це слова та сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до повідомлюваного. Вставні слова не є членами речення. Не є вставними і не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, немовби, все-таки, адже, от, тільки, принаймні, навіть, між тим, за традицією, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, часом, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як: Злива тривала майже годину.

390. X. На думку Григорія Сковороди, духовне відродження людей автоматично призведе до злагоди в суспільстві. 2. Майбутнє, зрештою, залежатиме від рівня духовності людини, від рівня її моральності. 3. Життя, відомо, наймудріший вчитель. 4. Я для тебе горів, український народе, тільки, мабуть, не дуже яскраво горів. 5. На жаль, не все збувається, але я не тужу. 6. Отож нема потреби про те. казати знов.

393.

У степу

Шевченко відчував себе в солдатському строю безпорадним, оскільки не міг терпіти безглуздого насильства.

Муштра тривала до двох годин. Потім було навчання. Шевченко вчився розбирати й збирати рушницю, потім знову муштра. Йому все боліло, бо він був приречений як на фізичні муки, так і на духовне отупіння.

Кожен день повторював попередній. Аж ось прийшла неділя. Шевченко йшов вулицею, заваленою сміттям, бачив потемнілі від часу хати уральських козаків.

Вийшовши з Орська, пішов уздовж ріки, заглиблений у невеселі думи. Врешті він зупинився. Навколо нього був неосяжний степ. У розпачі він впав у траву й розридався. Але поступово душа його сповнювалася рішучістю. Шевченко звівся на ноги і рушив цілиною.

У казармі було майже порожньо. Шевченко відчинив свою шафу. Узяв кілька схованих аркушів паперу і пішов у степ. На березі тихої Орі він зшив собі малесеньку книжечку й записав до неї свій перший невільницький вірш.

394.

Речення розп., неоклич., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн. встав, сл. «здавалось», що вказ. на ступінь достовірності повідомлюваного.

Речення розп., неоклич., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн. встав, сл. «видно», що вказ. на ступінь достовірності повідомлюваного.

Речення розп., оклич., просте, двоскл., непошир., повне, ускладн. встав, сл. «виявляється», що вказ. на ступінь достовірності повідомлюваного.

Речення розп., неоклич., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн. встав, сл. «безсумнівно», що вказ. на ступінь достовірності повідомлюваного.

Речення розп., неоклич., просте, односкл., пошир., повне, ускладн. встав, сл. «звісна річ», що вказ. на ступінь достовірності повідомлюваного

Речення розп., неоклич., просте, односкл., пошир., повне, ускладн. встав, сл. «на жаль», що вказ. на ставлення до висловленого — почуття жалю.

Пояснення

Вставні речення, які несуть додаткове повідомлення або пояснення до основного змісту речення, здебільшого виділяються дужками. Невеликі вставні конструкції, які стоять переважно в середині основного речення і мають із ним тісніший змістовий зв’язок, виділяються з обох боків тире: За вікном — згори було видно — шуміло залите сонцем місто.

Речення розп., неоклич., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн. словосп. реч. «за однією з легенд», що вказ. на ступінь достовірн. повідомлюваного.

Речення розп., неоклич., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн. встав, сл. «бувало», що вказ. на ступінь достовірності повідомлюваного.

Речення розп., неоклич., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн. встав, реч. «давно казали», що вказ. на ступінь достовірності повідомлюваного.

Речення розп., неоклич., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн. встав, сл. «нівроку», що вказ. на ступінь достовірності повідомлюваного.