Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» О. В. Заболотного 8 клас - 2017 рік

Речення з відокремленими членами

§ 36. Відокремлені уточнювальні члени речення

Пояснення

Уточнювальні члени речення обов’язково відносяться до такого ж члена речення, якими є вони самі (додаток до додатка, означення до означення, обставина до обставини), причому обставина місця може бути уточнювальною лише до обставини місця, тобто відповідати на питання, яке означає місце (де?, куди?, звідки?); обставина часу може уточнювати тільки обставину часу (коли?, як довго?, допоки?) і т. ін. Наприклад, у 1-му реченні впр. 373 «Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип» немає уточнювальних членів речення: обставини «улітку» (коли? — обставина часу) і «в спраглому небі» (де? — обставина місця) хоч і стоять поряд, але не можуть уточнювати одна одну, тому що вони різні за значенням: часу і місця. А якщо серед обставин немає уточнювальної, то кома між ними не ставиться.

377. Там, десь за річкою, чути було гуркіт тракторів. Рано-вранці, до схід сонця, прокинулася Оленка й побігла до річки. Учні виходили зі школи по черзі, один за одним. До мене раптом, несподівано, завітали гості.

378. Нікого, навіть дітей, не було на вулиці. Учителька розповідала дітям про життя Тараса Шевченка, головним чином про його дитинство. На свято запросили всіх школярів, у тому числі наймолодших. На уроці української літератури ми аналізували твори Тараса Шевченка, зокрема вірш «Мені тринадцятий минало».

II. Помежи — прийменник, Шевченкову — прикметник, стежка — іменник, вгорі — прислівник, внизу — прислівник.





Перша публікація: 01/01/2017

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.