Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2019

ІІ.Навчально-методичний розділ
2.1. Семінарські й практичні завдання,завдання для самостійної роботи студентів, словник термінів, питання для самоперевірки
Змістовий модуль 3. Регіональна соціальна географія. Тема 8. Соціальна географія Європи: проблеми цивілізаційної ідентичності та розвитку туризму

Мета: засвоєння студентами знань про проблеми соціальної географії Європи; ознайомлення з соціально-географічними особливостями європейського простору, наслідками модернізації Європи, культурно- релігійними відмінностями Європейського простору, особливостями розвитку туризму у державах регіону; формування навиків роботи з англомовними науковими джерелами, вихідною статистичною інформацією міжнародних організацій.

Унаслідок вивчення теми студент повинен:

знати

- сутність понять уніфікація, деволюція;

- особливості соціально-географічної диференціації Європи;

уміти

- характеризувати тенденції урбанізації в Європі;

- пояснювати деволюційні процеси на європейському просторі;

- пояснювати географічні особливості регіонів Європи;

- характеризувати розвиток туристичної діяльності у субрегіонах Європи;

володіти

- знаннями про туристично-географічні відмінності європейського простору;

- навиками роботи з англомовною науковою літературою.

Головні терміни та поняття: Європейський Союз, Європейська Унія, Європейська Співдружність, єврорегіон, єдиний економічний простір, інтеграція, економічна інтеграція, геополітична вісь, соціальний пріоритет, відцентрові сили, деволюція, доцентрові сили, імплозія населення, плюралістичне суспільство, пояс дроблення, регіоналізація, регіональна держава, регіональна межа, реліктовий кордон, виїзний туризм, в'їзний туризм, внутрішній туризм, міжнародний туризм, національний туризм, туризм у межах країни, туристичний експорт, NUTS, цілі сталого розвитку.

Завдання практичного заняття

1. Головні соціально-географічні особливості простору Європи.

2. Соціальні наслідки модернізації Європи.

2.1. Урбаністична послідовність і зміни.

2.2. Деволюція Європи.

2.3. Європейська уніфікація.

3. Соціально-географічна диференціація Європи. Виконати картосхему «Регіоналізація Європи». Заповнити таблицю.

Соціально-географічні риси регіонів Європи

4. Розглянути динаміку показників в'їзного туризму за регіонами Європи (додаток К.1). Побудувати структурні діаграми «Розподіл в'їзних туристів» та «Витрати в'їзних туристів» за регіонами Європи. Пояснити співвідношення між цими показниками звернувши увагу на рівень економічного розвитку регіонів.

5. Виписати провідну десятку регіонів рівня NUTS 2 за кількістю в'їзних іноземних туристів. Пояснити особливості їхнього розміщення та вплив природно- і суспільно-географічних чинників на туристичну спеціалізацію регіонів.

У ході підготовки до семінарського заняття використати додатки В.4, И.2, И.3, К.1-К.3.

Література

1. Атлас вчителя: [відп. ред. В. В. Молочко]. — К. : Картографія, 2010. — 328 с.

2. Білецький М. І. Соціальна географія : навч. посібник / М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик. — [2-ге вид., допов.]. — Львів : Простір-М, 2015. — С. 138-143, 406-418.

3. Блій де Г. Географія : світи, регіони, концепти : [пер. з англ. ; передмова та розділ «Україна» О. І. Шаблія] / Г. де Блій, П. Муллер, О. Шаблій. — К. : Либідь, 2004. — С. 60, 76-127.

4. Бордун О. Ю. Оптимізація транспортно-туристичної сфери регіону (на прикладі Львівської області) / О. Ю. Бордун, Л. І. Котик. — Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 4. Географія і сучасність [зб. наук. праць] / [ред. рада : В. П. Андрущенко (голова)]. — К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. — Вип. 14 (26). — С. 140-146.

5. Бордун О. Ю. Трансформація прикордонної транспортної інфраструктури в контексті розвитку туризму з країнами сусідами західноукраїнського регіону / О. Ю. Бордун, Л. І. Котик / Географія та туризм : наук. зб. / [Ред. кол. : Я. Б. Олійник (відп. ред) та ін.] — К. : Альтерпрес, 2011. — С. 193-200.

6. Ванда І. В. Активізація туристично-рекреаційного потенціалу Українського Розточчя: суспільно-географічні аспекти / І. В. Ванда / Вісник наукових досліджень. Серія : Туризм. - Тернопіль : Ред.-вид. відділ Галицького ін-ту імені В'ячеслава Чорновола, 2006. — Вип. 2. — С. 140-144.

7. Глобальні проблеми світу : атлас. — К. : Картографія, 2009. — 144 с.

8. Жити разом : поєднання різноманіття і свободи в Європі ХХІ століття / [пер. з англ. Г. Лелів, М. Комарницький, Г. Сташків]. — Львів : Літопис, 2011. — 112 с.

9. Котик Л. Роль туризму у трансформації господарського комплексу Львівської області / Л. Котик // Вісник Львів. ун-ту. — Серія географічна. — 2013. — Вип. 43. — Ч. 2. — С. 206-213.

10. Кузик С. П. Географія міжнародного туризму : навч. посібник / С. П. Кузик. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. — 270 с.

11. Кузик С. Геопросторове дослідження туризму в Європейському макрорегіоні / С. Кузик //Суспільна географія: наукові традиції і сучасні виклики : матеріали Всеукр. наук. семінару, присвяч. 110-літтю від народження д-ра геогр. наук, проф. О. Т. Ващенка. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2018. — С. 161-168.

12. Мальська М. П. Основи європеїстики : підручник / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк. — Львів : Ліга-Прес, 2014. — 348 с.

13. Мальська М. П. Світовий досвід розвитку туризму : підручник / М. П. Мальська, Н. М. Паньків, А. Б. Ховалко. — К. : Центр учбової літератури, 2017. — 244 с.

14. Мальська М. П. Туристичне країнознавство. Європа : навч. посібник / М. П. Мальська, М. З. Гамкало, О. Ю. Бордун. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — 224 с.

15. Масляк П. О. Країнознавство : підручник / П. О. Масляк. — К. : Знання, 2008. — 292 с.

16. Соціально-економічна географія світу : навч. посібник / [за ред. С. П. Кузи- ка]. — Львів : Світ, 2002. — С. 181-189, 237-245, 285-292, 309-315.

17. Туристичне країнознавство : навч. посібник / [за ред. В. Ф. Семенова]. — Одеса : Атлант, 2010. — С. 76-83.

18. Annual Report World Tourism Organisation 2017 / UNWTO, 2018 [Electronic resource]. — Mode of access: https://www.e-unwto.org/doi/ pdf/10.18111/9789284419807.

19. Eurostat Regional Yearbook: 2018 edition / Eurostat, 2018. [[Electronic resource]. — Mode of access: https://ec.europa.eu/eurostat/documents/3217494/9210140/KS-HA-18-001-EN-N.pdf/655a00cc-6789-4b0c-9d6d-eda24d412188.

20. Fellmann J. Human Geography : Landscapes of human activities / J. Fellmann, А. Getis, J. Getis ; [10th ed.]. — Boston : McGraw Hill, 2009.

21. Gross domestic product 2017 / World Development Indicators database World Bank [Electronic resource]. — Mode of access: http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_GDP_%28nominal%29.

22. International Encyclopedia of Human Geography in 12 volumes. — Amsterdam : Elsevier, 2009.

23. Statistical Atlas / Eurostat, 2018 [Electronic resource]. — Mode of access: http:// ec.europa.eu/eurostat/statistical-atlas/gis/viewer.

24. Tourism Highlights 2018 Edition / UNWTO, 2018 [Electronic resource]. — Mode of access: https://www.e-unwto.org/doi/pdf/10.18111/9789284419876.

25. World Heritage List 2018 / UNESCO, 2018 [Electronic resource]. — Mode of access: https://whc.unesco.org/en/list/https://whc.unesco.org/en/list.

Словник термінів

Відцентрові сили — сили, спрямовані на поділ країни: внутрішні лінгвістичні, релігійні, етнічні, ідеологічні відмінності.

В'їзний туризм — діяльність відвідувача, який не проживає в даній країні, у межах даної країни у час в'їзної туристичної поїздки.

Внутрішній туризм — діяльність в межах даної країни постійно проживаючого в ній відвідувача в рамках туристської поїздки.

Геополітична вісь — уявна лінія між двома чи кількома державами, що характеризує спільність, у тому числі перспективну, їхньої політичної, військової, економічної діяльності для досягнення певних політичних цілей.

Деволюція — процес, за якого регіони всередині держави вимагають і отримують політичну владу та щораз більшу автономію завдяки центральній владі (Г. де Блій, П. Муллер, О. Шаблій, 2004).

Доцентрові сили — сили, що внутрішньо об'єднують і пов'язують країну, такі як міцна національна культура, єдина релігія, менталітет, спільні ідеологічні цілі.

Економічна інтеграція — процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення та об'єднання економік кількох держав. Виділяють п'ять етапів міжнародної економічної інтеграції: зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз, повна інтеграція.

Євразійство — концепція, основною засадою якої є ідея синтезу західної та східної культур як моделі суспільного розвитку; складне геополітичне поняття, яке об'єднує в собі: історично — східний сектор людської цивілізації; політично — актуальний або потенційний блок держав і націй, які відмовилися визнавати вимоги ліберально-демократичної ідеології; стратегічно — альянс східних, телурократичних держав; соціально — орієнтація на ідеократію, соціальну державу, некапіталістичний, неринковий економічний устрій.

Європейський Союз ((ЄС), Європейська Унія, Європейська Співдружність, англ. European Union, (EU)) — союз держав-членів європейської спільноти, створений згідно з Договором про Європейський Союз, що підписаний 1992 р. і набув чинності 1993 р. Створення Союзу бере початок з 1951 р., коли Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург Франція та Італія підписали договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі (мета: об'єднання ресурсів з виробництва сталі та видобутку вугілля в межах європейського простору). Ці ж держави 1957 р. заснували Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) та Європейське співтовариство з атомної енергії. Панівну роль з трьох міждержавних утворень на Європейському континенті почало відігравати ЄЕС, яке поступово розширювало склад своїх членів: 1973 р. приєднання Великої Британії, Данії, Ірландії; 1981 р. — Греції; 1985 р. — Гренландії (Данія вийшла з Союзу); 1986 р. — Іспанія, Португалія. ЄЕС 1993 р. перейменовано в Європейський Союз ((ЄС), згідно з договором, підписаним у м. Маастрихт (Нідерланди) 1991 р., та затвердженим 1992 р.), головною метою якого проголошено сприяння інтегруванню Європи в єдине економічне і політичне ціле для подальшого прогресу її народів. Визначено і цілі організації: досягнення високого рівня економічного розвитку й зайнятості; утворення єдиного простору без внутрішніх кордонів; створення економічного й валютного союзу; здійснення спільної зовнішньої політики; здійснення спільної оборонної політики; захист прав та інтересів народів Союзу запровадженням спільного громадянства. До ЄС 1995 р. приєдналися Австрія, Фінляндія і Швеція; 1999 р. в обіг уведено єдину валюту в межах ЄС — євро; 2004 р. до ЄС вступили Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія, 2007 р. — Болгарія та Румунія, 2013 р. — Хорватія. Станом на 01.01.2019 р. ЄС налічує 28 держав. Офіційною столицею ЄС уважають Брюссель (Бельгія). Між Україною та ЄС 2014 р. підписано «Угоду про асоціацію», яка дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Головні органи ЄС: законодавча влада — Європейський парламент (вирішує законодавчі та бюджетні питання, здійснює контроль за роботою Європейської Комісії) та Рада Європейського Союзу (підписує міжнародні договори, вирішує законодавчі та бюджетні питання); виконавча влада — Європейська комісія (здійснює законотворчу ініціативу й виконання бюджету, спостерігає за виконанням національних бюджетів держав-членів); судова влада — Суд Європейського Союзу (забезпечує одноманітність в інтерпретації європейських законів). Офіційний сайт: http://ec.europa.eu.

Єврорегіон — транскордонне регіональне утворення на теренах Європи, що сформувалося в межах суміжних одиниць адміністративно- територіального поділу двох і більше країн на засадах реалізації спільних програм і угод, підписаних на рівні органів місцевого самоврядування.

Єдиний економічний простір — сукупність територій, у межах яких діють загальні принципи господарювання, узгоджені єдині правила зовнішньоекономічних відносин.

Імплазія населення — явище, протилежне до демографічного вибуху; стосується скорочення населення багатьох європейських країн, у яких показники смертності перевищують показники народжуваності й темпи імміграції.

Інтеграція — різноманітні форми об'єднання декількох просторових секторів. Може відбуватися як на підставі воєнної експансії, так і мирно. Мирна геополітична інтеграція: економічна, культурна, мовна, військово-стратегічна, політична, релігійна тощо. Кінцевий підсумок інтеграції — збільшення стратегічного і просторового об'єму блоку.

Міжнародний туризм — подорож особи за межі постійного місця проживання, що включає перетин кордону та здійснюється на термін від однієї доби до року з пізнавальною, відпочинковою, оздоровчою чи іншою метою, без здійснення оплачуваної діяльності в місці тимчасового перебування. Міжнародний туризм включає в'їзний та виїзний туризм, тобто діяльність відвідувачів, які постійно проживають в даній країні, за її межами в рамках виїзних туристських поїздок, і діяльність відвідувачів, які не проживають в даній країні, в межах даної країни у час виїзних туристських поїздок.

Національний туризм — внутрішній і виїзний туризм, тобто діяльність відвідувачів, які постійно проживають в даній країні, в межах і за межами даної країни в рамках як внутрішніх, так і виїзних туристських поїздок.

Плюралістичне суспільство — суспільство, у якому дві або більше груп населення, кожна з яких має власну культуру, живуть поряд одна з одною, не асимілюючись, усередині однієї держави.

Пояс дроблення — регіон, затиснутий між міцнішими зовнішніми культурно- політичними силами; перебуває під постійним тиском і часто фрагментований агресивними противниками. Класичний приклад: Східна Європа (Г. де Блій, П. Муллер, О. Шаблій, 2004).

Регіоналізація — процес формування цивілізаційних, економічних, соціально- економічних, політичних та культурно-духовних відмінностей у межах окремих країн та у континентальному чи глобальному масштабах (Г. де Блій, П. Муллер, О. Шаблій, 2004).

Регіональна держава — «природна економічна зона», що формується в глобальній економіці як її частина; її лідери мають справу прямо з іноземними партнерами і відстоюють найвигідніші умови для національних урядів, під керівництвом яких працюють (Г. де Блій, П. Муллер, О. Шаблій, 2004).

Регіональна межа — переважно умовна лінія, яка окреслює регіон. Винятком є природні бар'єри — межі регіонів: ріки, гірські системи тощо.

Реліктовий кордон — політичний кордон, що перестав функціонувати, але сліди якого можна помітити у культурному ландшафті (Г. де Блій, П. Муллер, О. Шаблій, 2004).

Соціальний пріоритет — соціальне завдання, визначене групою або суспільством як найбільш невідкладне, яке потребує першочергового вирішення.

Туризм у межах країни — включає внутрішній і в'їзний туризм, тобто діяльність відвідувачів, які проживають і які не проживають в даній країні, в межах даної країни в рамках внутрішніх або міжнародних туристських поїздок.

Туристичний експорт — вивезення з країни туристських вражень, яке супроводжується одночасним ввезенням туристом грошей в дану країну. При туристському експорті напрямок грошового потоку збігається з напрямком потоку туристів. Це головна особливість туристського експорту та її відмінність від експорту товарів, так як при експорті товарів грошовий потік товарів рухається в протилежному напрямку.

Цілі сталого розвитку (англ. Sustainable Development Goals, відомі також як глобальні цілі) — ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку. Вони замінили Цілі розвитку тисячоліття, термін яких закінчився наприкінці 2015 р. Офіційний документ (Резолюція) Генеральної Асамблеї ООН називається «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року» (англ. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development), прийнятий 25 вересня 2015 р. та оголошує новий план дій, орієнтований на виведення світу на траєкторію сталого та життєстійкого розвитку на період від 2015 р. до 2030 р. Виділяють 17 цілей, яким відповідають 169 завдань: 1. Подолання бідності; 2. Подолання голоду, розвиток сільського господарства; 3. Міцне здоров'я і благополуччя; 4. Якісна освіта; 5. Тендерна рівність; 6. Чиста питна вода та належні санітарні умови; 7. Доступна та чиста енергія; 8. Гідна праця та економічне зростання; 9. Промисловість, інновації та інфраструктура; 10. Скорочення нерівності; 11. Сталий розвиток міст і громад; 12 Відповідальне споживання та виробництво; 13. Пом'якшення наслідків зміни клімату; 14. Збереження морських ресурсів; 15. Захист та відновлення екосистем суші; 16. Мир, справедливість та сильні інститути; 17. Партнерство заради сталого розвитку.

NUTS — номенклатура територіальних одиниць для цілей статистики, стандарт територіального поділу країн для статистичних цілей. Стандарт розроблений ЄС та детально охоплює лише країни ЄС. Територіальні одиниці, що визначаються даним стандартом, можуть відповідати адміністративно-територіальним одиницям країн, але в деяких випадках ця відповідність відсутня. Виділяють три просторових рівні територіальних одиниць для цілей статистики, з визначеними пороговими мінімальним та максимальним значеннями за кількістю населення: NUTS 1 — 3 млн та 7 млн осіб; NUTS 2 — 800 тис. та 3 млн осіб; NUTS 3 — 150 тис. та 800 тис. осіб відповідно.

Завдання та вправи для самостійної роботи

1. Прочитайте параграф «Сучасна Європа» підручника Г. де Блія, П. Муллера, О. Шаблія «Географія: світи, регіони, концепти» [3, с. 73-86]. Які принципи просторової взаємодії (за П. Ульманом)? У чому сутність уніфікації у Європі? Поясніть на конкретних прикладах, як ці поняття проявляються у соціальній географії.

2. Ознайомтеся з працею «Жити разом: поєднання різноманіття і свободи в Європі ХХІ століття» [8]. Які проблеми постали перед європейським суспільством на початку ХХІ ст.? Які шляхи їхнього вирішення? Який досвід європейських держав з вирішення соціальних проблем, особливо у сфері міжособистісної комунікації, може використати Україна?

3. Проаналізуйте карти соціально-географічного змісту «Атласу вчителя» [1]. Які чинники зумовлюють виникнення децентралізацій- них процесів у країнах Європи?

4. Опрацюйте розділ «Туризм» з «Регіонального щорічника Євростату» («Tourism» «Eurostat Regional Yearbook: 2018 edition») [19]. Яке значення туризму як виду послуг у країнах та регіонах Європи?

5. Підготуйте презентацію про один із регіонів рівня NUTS 2 Європи, що має туристичну спеціалізацію господарства (за Інтернет- ресурсам). Зверніть увагу на висвітлення у презентації чинників розвитку туристично-рекреаційного комплексу (у т. ч. наявність об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО), особливостей зайнятості населення, розвитку освіти, динаміки економічного розвитку. Проілюструйте за допомогою світлин та відеоматеріалів повсякденну життєдіяльність людей у регіоні.

6. Ознайомтесь з публікаціями, у яких досліджують роль туризму у трансформації господарства окремих держав, макрорегіонів світу [4, 5, 10-15, 17], регіонів України (додаток К.2, К.3). Розкрийте сучасну роль туризму у трансформації Європейського простору, України, Львівської області.

Питання для самоперевірки

1. Назвіть риси соціально-географічного простору Європи.

2. Аргументуйте значення процесу урбанізації у європейському просторі.

3. Розкрийте проблеми політичної і економічної трансформації у Європі.

4. Поясніть сутність терміну «міжнародний туризм».

5. Назвіть європейські країни з найвищою спеціалізацією на в'їзному туризмі.

6. Які регіони субнаціонального рівня мають найвищу спеціалізацію на в'їзному туризмі?

7. Сформулюйте географічні особливості розвитку туристичної діяльності у макрорегіонах Європи.