Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2019

ІІІ. Інформаційно-аналітичний розділ
Додатки для виконання практичних, семінарських та самостійних робіт
Додаток В.12.Ірина Ванда, Любов Котик, Ігор Ранця. Актуальність ідей Олени Степанів у трансформації медичної сфери сільської місцевості Львівської області

Для України завжди був характерним неналежний стан медичного забезпечення сільського населення, низький рівень медичної грамотності на селі. Це залишається актуальним і на нинішній час, бо хоч прогрес у медицині проник до лікарняних закладів великих міст України, однак у сільській місцевості якісні медичні послуги є недоступними.

Це всебічно дослідила відома українська вчена, доктор географії Олена Степанів (1892-1963) у своїй головній праці із зазначеної проблематики «Кооперативи здоровля: їх завдання, орґанізація, історія», що була вперше видана у Львові 1938 року; а також у низці інших публікацій. Аналіз ідей О. Степанів крізь призму сьогодення показує, що ті ж самі проблеми, що мали місце у медичній сфері міжвоєнного час, і розв'язувалися шляхом кооперування, залишаються актуальними й нині, хоча у дещо іншому вимірі, що розглянемо далі.

Дослідження кооперативного руху в медичній сфері О. Степанів здійснює після ґрунтовного аналізу розвитку кооперації в торгівлі та виробництві в Західноєвропейських державах та в Україні. Вона констатує, що «кооперативний рух, що поширився по українських селах, клав головну вагу на поправу господарських відносин і на піднесення культурного ступня життя села, а не посвячував належньої уваги санітарним і гіґієнічним, нераз дуже тяжким, умовинам, серед яких живе наше населення» [2, с. 453]. Аналогічні тенденції спостерігаються й у сучасній Україні, де пріоритетний розвиток має активізація підприємницької діяльності у економічній сфері, приділяється певна увага для підтримки сфери культури та освіти, тоді як реформування медичної сфери є прерогативою держави.

Кооператив здоров'я, згідно з О. Степанів «1) поширює відомости з обсягу суспільної гіґієни та учить людей, як мають уладити життя, щоб воно можливо найліпше сприяло людському здоровлю, 2) веде боротьбу за здоровля народу в цей спосіб, що вможливлює членам і їх родинам скору, добру й дешеву лікарську допомогу та ліки на випадок занедужання, як також опікується людиною і її оточенням, щоб запобігти недугам і їх поширенню» [2, с. 453].

Олена Степанів визначає низку особливостей стану здоров'я сільського населення у 30-х рр. ХХ ст. Зокрема, наголошується на наступних:

- неналежні соціально-економічні, санітарно-гігієнічні умови, важкі умови праці, незбалансоване харчування погіршують здоров'я населення: «не тільки суспільно-економічні причини, не тільки невідповідний побут та лихі здоровні відносини села спричинюють невідрадний стан здоровля нашого селянства, але також незнання підставних засад гіґієни та умілого догляду хорих і немовлят, брак доцільної лікарської опіки над немовлятами, шкільними дітьми, вагітними жінками й матерями та цілою селянською родиною доводять до такого невеселого стану» [2, с. 454];

- недбайливе ставлення до власного здоров'я: «часто селяни взагалі не шукають поради в часі занедужання, бо, як кажуть, «вмерти треба скорше чи пізніше» [2, с. 455];

- територіальна і / або фінансова обмеженість доступу до медичних послуг: «коли шукають її (тобто, поради в часі занедужання), то не можуть дістати на час, бо лікарі поселюються головно по містах і місточках, віддалених нераз дуже далеко від дооколичних сіл, або коли навіть хотіли би віднестися до лікаря, то не мають засобів оплатити дорогої лікарської помочі і дорогих ліків» [2, с. 454-455].

Змістовними є ідеї Олени Степанів для трансформації територіальної структури медичної сфери. «При закладанню кооперативи здоровля треба намітити і подбати для неї відповідно великий район (6-10 сіл). Осідок для кооперативи визначити на селі, що найбільше надається для цеї мети з ґеоґрафічних, орґанізаційних чи історичних мотивів, очевидно, за попереднім порозумінням з Ревізійним Союзом Українських Кооператив» [2, с. 458].

Також підкреслюється важливість наближення медичних послуг до сільського населення, а не зосередження у містах: «село занедбане під гіґієнічним і здоровним станом вимагає безпосередньої помочі інтеліґентних фахових одиниць, лікаря та його рідні, гіґієністки і других, які жиючи життям села, а не поза ним, стають не тільки живим взором того, як треба жити, щоб бути здоровим, але мають передовсім можність день-у-день вглублюватися в селянський побут...» [1, с. 473].

Література

1. «Кооперативи здоровля» працюють для добра своїх членів / Олена Степанів. Наукові Праці. Есе. Спогади / [упорядник О. Шаблій]. — Львів : Вид. центр НТШ, 2003. — С. 472-475.

2. Кооперативи здоровля: їх завдання, організація, історія / Олена Степанів. Наукові Праці. Есе. Спогади / [упорядник О. Шаблій]. — Львів : Вид. центр НТШ, 2003. — С. 450-471.

1 Подано окремі частини статті: Ванда І. В. Актуальність ідей Олени Степанів у трансформації медичної сфери сільської місцевості Львівської області / І. В. Ванда, Л. І. Котик, І. І. Ранця // Здоровий спосіб життя : Зб. наук. ст. / [за ред. доц. Ю. М. Панишко]. — Вип. 18. — Львів : Бодлак, 2007. — С. 10 — 14.