Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2019

ІІІ. Інформаційно-аналітичний розділ
Додатки для виконання практичних, семінарських та самостійних робіт
Додаток В.16. Мирослав Біленький, Любов Котик. Приморський туристично-рекреаційний район України: сучасний стан і проблеми розвитку

Постановка проблеми. Окупація Росією АР Крим (2014) та військові дії на сході держави спричинили необхідність перегляду розвитку туристично-рекреаційної діяльності в окремих районах України. Ситуація посилена скороченням зовнішнього та внутрішнього попиту на туристично-рекреаційні ресурси держави, вичерпністю потенціалу усталених екскурсійних турів, необхідністю популяризації національної спадщини і піднесення національно-патріотичного туризму. У цьому контексті дослідження особливостей розвитку історико-біографічної екскурсійної діяльності в Приморському туристично-рекреаційному районі України є на часі.

Аналіз основних публікацій. Проблеми розвитку екскурсійної і туристичної діяльності в приморських областях України досліджувало чимало науковців. Комплексне дослідження туристично-рекреаційної сфери регіону здійснили О. Любіцева, Є. Панкова, В. Стафійчук («Туристичні ресурси України», 2007), О. Бейдик («Рекреаційні ресурси України», 2009), Н. Мешко з колективом авторів («Регіональний туризм», 2016), І. Гродзинська [7] та ін. В. Яворська, Н. Нефедова виконали суспільно-географічну характеристику територіального рекреаційного комплексу м. Одеси [20], О. Ніколаєва — рекреаційного господарського комплексу Одеського регіону [12]. В. Павлюк узагальнила туристично-ресурсний потенціал Миколаївської області [13], Д. Мальчикова, О. Машкова — потенціал суспільно-історичних рекреаційно-туристичних ресурсів Херсонської області [10]. М. Білецький, Л. Котик розкрили роль туризму у трансформації господарства регіону [9, 21] та запропонували шляхи актуалізації екскурсійної діяльності за рахунок використання потенціалу історико-біографічних об'єктів екскурсій в окремих туристично-рекреаційних районах України [1-3].

Мета дослідження. Проаналізувати особливості сучасного розвитку Приморського туристично-рекреаційного району України (ПТРР), означити перспективи функціонування туристично-рекреаційної сфери району за рахунок використання потенціалу історико-біографічних об'єктів екскурсій.

Виклад основного матеріалу. Приморський туристично-рекреаційний район України включає АР Крим, Запорізьку, Миколаївську, Одеську та Херсонську області. Він займає 23,3% території держави, у ньому проживає 29,7% її мешканців (01.01.2018 р., без урахування населення АР Крим, що тимчасово окупована РФ) [17].

В усіх областях ПТРР фіксується депопуляція і старіння населення, а також від'ємний міграційний приріст. Винятком є Одеська область, у якій 2017 р. зафіксовано додатній міграційний приріст (+4725 осіб) [17, с. 45] за рахунок переїзду мешканців із тимчасово окупованих територій України, прифронтових районів Донецької, Луганської областей та менш економічно розвинених областей центру і півдня України. Ринок праці ПТРР перебуває у кризі: рівень офіційного безробіття в областях регіону перевищує середньоукраїнський показник (1,4% населення працездатного віку) і є максимальним у Миколаївській області (2,5%); найбільше навантаження на одну вакансію зафіксовано у Запорізькій області — 26 осіб на противагу 5 особам в Одеській області. За методологією МОП, найвищий рівень безробіття зафіксований у Херсонській області — 11,1% економічно активного населення у віці 15—70 років, на противагу 7,3% в Одеській області (середньоукраїнське значення — 9,5%) [17, с. 53]. Рівень заробітної плати штатних працівників у районі нижчий на 3,4% (Запорізька обл.), 5,6-7,9% (Миколаївська, Одеська), 17,8% (Херсонська обл.) від середньоукраїнського показника (7104 грн у 2017 р.). За інтегральним регіональним індексом людського розвитку (2017) області ПТРР займають відповідно 8 місце в Україні — Миколаївська, 10 — Запорізька, 17 — Одеська, 21 — Херсонська область [16, с. 72].

ПТРР створює 13,4% валового регіонального продукту України, внесок Одеської області — понад 37,4% ВРП району [17, с. 221]. Більшість працездатного населення району зайнято у сфері послуг та промисловості — 47% і 32% відповідно, частка зайнятих у сфері туризму і рекреації не перевищує 4%.

Вагому частку рекреаційних ресурсів ПТРР становлять пляжні ресурси, які зосереджені на приморських територіях усіх областей району та АР Крим. Північне узбережжя Чорного моря вважається найсприятливішим для рекреації. Протяжність пляжів різної ширини (до 10 м, 10-25 м, більше 25 м) сягає до 170 км в Одеській обл., 100 км — в Херсонській, до 50 км — у Миколаївській обл. Рекреаційно цінними є піщані береги Азовського моря, які найсприятливіші для розвитку дитячого туризму і рекреації. Прикро, що більшість пляжів перебуває у приватній власності, виведені з громадського простору і закриті для відвідування туристів і рекреантів. Занепокоєння викликає їхня активна забудова приватними житловими будівлями та закладами готельної, розважально-відпочинкової сфери та підприємств харчування. Це не тільки руйнує природний ландшафт території і її мальовничість та естетичну привабливість, але й ставить під загрозу розвиток у перспективі збалансованої туристично-рекреаційної діяльності на місцях через руйнування і розмив природних пляжів, смуг із укріплення берегів (наприклад, м. Чорноморськ, Одеська обл.).

Поблизу атрактивних водних об'єктів, які доповнені естетично привабливими довколишніми ландшафтами, організовані рекреаційно-відпочинкові зони ПТРР. Також рекреаційні функції здійснюють спеціальні зони природоохоронних об'єктів, наприклад, біосферних заповідників «Асканія-Нова» (Херсонська обл.), «Чорноморський» (Херсонська, Миколаївська), «Дунайський» (Одеська обл.), природних заповідників «Ялтинський», «Мис-Мартьян» (АР Крим) та ін. Загалом у межах ПТРР знаходиться понад 500 природно-заповідних територій різного рангу і спеціалізації (табл. 1).

Таблиця 1

Об'єкти природно-заповідного фонду району, од.

Укладено авторами за: [11].

Функціонування санаторно-курортного господарства ПТРР забезпечене наявністю пляжних (морських, річкових), бальнеологічних (лікувальні природні мінеральні води) і грязевих (лікувальні грязі) ресурсів. У районі виявлені та використовуються з метою лікування й оздоровлення джерела багатьох типів мінеральних вод (хлоридно-натрієві, хлоридно-гідрокарбонатно-сульфатно- натрієві, бромно-хлоридно-натрієві та ін.) і грязей (сульфідна мулова), а також ропа лиманів і озер (табл. 2).

Таблиця 2

Мінеральні води, грязі, ропа ПТРР

Укладено авторами за: [4, с. 279-282; 7, 11].

Матеріальну базу ПТРР формують колективні засоби розміщення, будинки та пансіонати, дитячі заклади оздоровлення та відпочинку. На Одеську область припадає 43,8% кількості і 47,3% місткості готелів ПТРР (табл. 3). Найменше колективних засобів розміщення на території Херсонщини. Області району мають низьке значення коефіцієнта використання місткості готелів, який не перевищує позначки 0,28 (Запорізька обл.) і найменший в Одеській області (0,17) [17, с. 165].

Таблиця 3

Матеріальна база ПТРР, 2017

Укладено авторами за: [17, с. 163-178].

Незважаючи на значний природно-рекреаційний потенціал і сформовану туристичну інфраструктуру, обсяги туристичних потоків в областях ПТРР характеризуються коливальною (низхідна (2011-2015), висхідна (2015-2017)) динамікою (рис. 1). Окупація Росією АР Крим перенаправила потік внутрішніх туристів та екскурсантів з автономної республіки в приморські області держави, що дало змогу подолати спад обсягів туристичних потоків 2013 р. і уже з 2015 р. фіксувати стабільний приріст обсягу туристів.

Стабільно з 2015 р. зростає і обсяг туристів, що надають перевагу зовнішньому туризму. Найбільше у зовнішніх туристичних потоках залучені мешканці Одеської і Запорізької областей ПТРР, найменше — Миколаївської (рис. 2). Запровадження безвізу у червні 2017 р. стимулювало виїзний туризм. Пріоритетні напрямки туристичних подорожей мешканців району — Туреччина, Єгипет, Болгарія, Греція, Грузія, Ізраїль, Хорватія. Екскурсійні тури переважають до країн Європи — Австрія (Відень), Угорщина (Будапешт), Польща (Краків, Варшава, Вроцлав, Лодзь), Італія (Неаполь, Венеція, Рим, Мілан) та ін.

Рис. 1. Кількість туристів обслугованих суб'єктами туристичної діяльності ПТРР

Побудовано авторами за: [17, с. 74].

Рис. 2. Кількість туристів - громадян України, які подорожують за кордоном

Побудовано авторами за: [17, с. 76].

У ПТРРР лідером за розвитком туризму є Одеська область, суб'єкти господарської діяльності якої у 2017 р. надали послуги 47,5% загального обсягу туристів району, зокрема 98,4% іноземних туристів, 52,8% внутрішніх туристів та 41,6% туристів, що виїжджали за кордон (табл. 4). Проблемою залишається високий рівень тінізації господарської діяльності у сфері туризму, про що свідчить низький коефіцієнт використання місткості готелів та низькі значення обсягів внутрішніх туристів, які обернено пропорційні до обсягів сформованої туристично-рекреаційної інфраструктури.

Таблиця 4

Туристичні потоки ПТРР, 2017

Укладено авторами за: [18, с. 49, 50, 83].

З метою актуалізації екскурсійної діяльності на території ПТРР проаналізовано інформаційну базу екскурсійних турів/маршрутів усеукраїнського туристичного порталу UA.IGotoWorld.com [22] і сформульовано наступні висновки:

- екскурсійна діяльність у районі слабо розвинута (за винятком Одеської обл.) і, як результат, мало представлена на сайті (158 екскурсійних маршрутів або 13,4% усіх турів територією України). Для порівняння, територією Поліського туристично-рекреаційного району проходять 372 (35,9%) екскурсійних маршрути [2, с. 38], Придніпровського — 171 (16,5%) [1]);

- 88% маршрутів проходять територією кількох адміністративних областей ПТРР, 12% — охоплюють об'єкти у межах однієї області;

- 17% маршрутів передбачають відвідування природних або історико- культурних об'єктів за межами ПТРР (природні об'єкти: Українські Карпати, Долина нарцисів, Шацькі озера та ін.; історико-культурні об'єкти: м. Київ, м. Біла Церква, м. Львів, м. Івано-Франківськ, м. Ужгород, м. Харків, м. Берегове, м. Яремче, с. Косино; м. Краків (Польща), м. Батумі (Грузія), та ін.), 83% маршрутів орієнтовані на відвідування об'єктів (переважно природних і розважально-відпочинкових) району;

- 88% маршрутів є кількаденними (2-4 дні), частка одноденних маршрутів не перевищує 12%;

- 39% маршрутів є природно-краєзнавчими; понад 44% маршрутів передбачає відвідування як природно-краєзнавчих, так і історико-культурних об'єктів; на відвідування історико-краєзнавчих об'єктів орієнтовані 17% екскурсійних маршрутів;

- у структурі історико-краєзнавчих об'єктів, які пропонують для огляду й відвідування екскурсантів, переважають архітектурні комплекси центральних історичних частин міст (м. Одеса («Приморський бульвар», «Дерибасівська вулиця», «Історична Одеса»), м. Херсона («Херсон. Історія і сучасність», «Неочікуваний Херсон»), м. Миколаїв («Спокійне місто Миколаїв», «Незрівнянні пам'ятки Миколаєва»), м. Запоріжжя («Запоріжжя - подорож у часі») та ін.), сакральні споруди (Свято-Катерининський собор (м. Херсон), Церква Святого Миколая (м. Запоріжжя), Головна Синагога (м. Одеса) та ін.), історичні місця (о. Хортиця та ін.) тощо. Частка історико-біографічних об'єктів, які залучені в екскурсійні маршрути, не значна й не перевищує 3% загальної кількості екскурсійних об'єктів;

- найбільше екскурсійних маршрутів прокладено територією Одеської області — 63,9% маршрутів району, найменше - Запорізької (8,2%) (табл. 5);

- на території Запорізької, Миколаївської і Херсонської областей переважають екскурсійні маршрути, орієнтовані на відвідування природно-краєзнавчих об'єктів, Одеської — історико-краєзнавчих (69,3% маршрутів);

- середня вартість одноденних екскурсій коливається від 150 грн за пішохідну екскурсію історичною частиною м. Миколаєва до 695 грн за екскурсію на Кінбурнську косу (Миколаївська обл.) (табл. 5);

- територією району розроблені унікальні екскурсійні маршрути, орієнтовані на відвідування діючих індустріальних об'єктів («Дніпровська ГЕС» (м. Запоріжжя), «Єлисеївські кар'єри» (с. Єлисеївка, Запорізька обл.), «Одеський завод шампанських вин» і «Морський порт» (м. Одеса) тощо);

- у районі розвивається спортивно-екскурсійна діяльність — рафтинг р. Південний Буг («Рафтинговий тур Південним Бугом», «Каньйони Арбузинський, Актовський», «Каякінг в Херсонських горах» та ін.).

Підвищення ефективності використання матеріальної бази ПТРР, зростання надходжень від екскурсійної діяльності у місцевий бюджет, збільшення прибутковості туроператорів можливе за рахунок розвитку історико-культурної екскурсійної діяльності за місцями проживання і творчості відомих людей (політиків, науковців, літераторів, митців тощо), яка наразі мало представлена у межах району (табл. 5). Така екскурсійна діяльність є персоналізованою: враховує запити й інтереси (професійні, культурно-пізнавальні) конкретних груп екскурсантів; при розробці екскурсійного туру передбачає застосування дизайн-методу; потребує від гіда-екскурсовода ґрунтовного знання об'єкта екскурсії та професійної гнучкості під час її проведення; охоплює широке коло об'єктів соціальної інфраструктури, які не залучені у традиційні природно-, історико-краєзнавчі екскурсійні маршрути (історико-біографічні об'єкти: будинки-музеї/меморіальні музеї, пам'ятники, барельєфи, бібліотеки, наукові установи, освітні заклади, сакральні споруди, кладовища тощо).

Таблиця 5

Екскурсійні маршрути територією ПТРР

Укладено авторами за: [22].

У статті укладено перший варіант переліку видатних постатей, життєвий шлях й професійна/творча діяльність яких може слугувати основою розробки історико-біографічних екскурсійних турів у ПТРР (табл. 6). При виборі постатей ураховувався їхній внесок у становлення й розбудову незалежності України, у світову й українську науку, освіту, культуру тощо; час проживання й діяльності на території ПТРР; наявність на території району об'єктів, які були свідками життя і діяльності цих постатей (меморіальні музеї, родинні помешкання, місця праці і діяльності та ін.). Крим: народилися художник-мариніст І. Айвазовський (м. Феодосія), художниця, правозахисник А. Горська (м. Ялта); похований поет С. Руданський (м. Ялта).

Таблиця 6

Видатні постаті, які проживали й творили на території ПТРР

Розвиток нового сегмента екскурсійної діяльності дасть змогу посилити складову національно-патріотичного виховання в регіоні, популяризувати його україноцентричну спадщину.

Література

1. Білецький М. Придніпровський туристично-рекреаційний район України: проблеми і перспективи розвитку / М. Білецький, Л. Котик // Вісник ЛІЕТ. — Серія : Економічні науки. — 2018. — Вип. 13.

2. Білецький М. І. Актуалізація екскурсійної діяльності на території Поліського туристично-рекреаційного району України / М. І. Білецький, Л. І. Котик / Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід : зб. матер. міжнар. наук. конф.— Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2018. — С. 34-40.

3. Білецький М. І. Карпатсько-Подільський рекреаційний район України: сучасний стан і перспективи розвитку / М. І. Білецький, Л. І. Котик / Туристичні послуги на світовому ринку як фактор розвитку міжнародного туризму : зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. — Львів : ЛІЕТ, 2018. — С. 244-255.

4. Білецький М. І. Соціальна географія : навч. посібник / М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик. — Львів : Простір-М, 2015. — 468 с.

5. Бондарець Д. С. Перспективи розвитку рекреаційних ландшафтів Запорізької області / Д. С. Бондарець // Географія та туризм. — 2012. — Вип. 23. — С. 287-295.

6. Галасюк С. С. Проблеми розвитку туристичної діяльності в Одеському регіоні / С. С. Галасюк [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://dspace.oneu. edu.ua.

7. Гродзинська І. О. Основи рекреалогії (економіко-екологічний та маркетинговий аспект) : навч. посібник / І. О. Гродзинська, С. Г. Нездоймінов, О. В. Гусєва, А. В. Замкова. — К. : Центр учбової літ-ри, 2014.

8. Качаленко О. О. Розвиток санаторно-курортної інфраструктури Азово- Чорноморського регіону / О. О. Качаленко // Актуальні проблеми туристичного бізнесу (матер. VII міжнар. наук.-практ. конф. (28 лютого 2014 р.)). — Х. : ХНУ ім. В. Н, Каразіна, 2014. — С. 88-91.

9. Котик Л. Роль туризму у трансформації господарського комплексу Львівської області / Л. Котик // Вісник Львів. ун-ту. — Серія географічна. — 2013. — Вип. 43. — Ч. 2. — С. 206-213.

10. Мальчикова Д. С. Оптимізація використання суспільно-історичних рекреаційно-туристичних ресурсів Херсонської області / Д. С. Мальчикова, О. В. Машкова // Географія та туризм. — 2010. — Вип. 7. — С. 50-53.

11. Міністерство екології та природних ресурсів України: сайт. URL: https://menr. gov.ua (дата звернення: 24.03.2019).

12. Ніколаєва О. І. Рекреаційний господарський комплекс Одеського регіону : дис. канд. геогр. наук. 11.00.02 - економічна та соціальна географія / О. І. Ніколаєва [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://soc-econom-region.univer. kharkov.ua (дата звернення: 23.03.2019).

13. Павлюк В. Туристсько-ресурсний потенціал Миколаївської області / В. Павлюк [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://tourlib.net/statti_ukr/pavljuk. htm (дата звернення: 23.03.2019).

14. Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 168-р. URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-р (дата звернення: 26.03.2019).

15. Програма розвитку туризму та курортів в Одеській області на 2017—2020 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://oda.odessa.gov.ua/statics/ pages/files/ 5a58d0f18f339.pdf (дата звернення: 23.03.2019).

16. Регіональний людський розвиток : стат. зб. — К. : Держ. ком. статистики України, 2018.

17. Статистичний щорічний України за 2017 рік. — К. : Держ. ком. статистики України, 2018.

18. Туристична діяльність в Україні у 2017 році : стат. зб.— К. : Держ. ком. статистики України, 2018.

19. Харічков С. К. Стратегічні орієнтири розвитку рекреаційно-туристичної сфери в Українському причорномор'ї / С. К. Харічков, О. А. Воробйова, І. М. Дишловий // Регіональна економіка. — 2009. — № 2. — С. 23-30.

20. Яворська В. В. Рекреаційний комплекс Одеси: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку / В. В. Яворська, Н. Є. Нефедова // Наук. вісник Чернів. ун-ту. — 2014. — Вип. 724—725 : Географія. — С. 204-210.

21. Biletskyi M. Lviv oblast: urgent socio-economic problems in the context of European integration/ M. Biletskyi, Ya. Ivakh, L. Kotyk // Journal of Geography, Politics and Society. — 2017. — Vol. 7(2). — P. 32 —42.

22. UA.IGotoWorld.com — туристичний портал про Україну [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://ua.igotoworld.com/ua (дата звернення: 25.03.2019).

¹ Друкується без змін за: Білецький М. Приморський туристично-рекреаційний район України: сучасний стан і проблеми розвитку / М. Білецький, Л. Котик // Туризм, географія, краєзнавство: актуальні проблеми теорії і практики : матер. міжнар. наук.- практ. конф. — Тернопіль, 2019. — С. 7-21.