Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2019

ІІІ. Інформаційно-аналітичний розділ
Додатки для виконання практичних, семінарських та самостійних робіт
Додаток Ж.2.Освітня інфраструктура України, 2017

Регіон

Наповненість загальноосвітніх навчальних закладів, учнів на один денний заклад

Забезпечення загально-освітніх навчальних закладів вчителями, вчителів на один заклад

Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, од.

Кількість студентів ВНЗ І-IV рівнів акредитації, тис. ос.

Україна

242

27

16 180

208,6

АР Крим

2

Вінницька

183

23

861

9,5

Волинська

205

27

656

7,1

Дніпропетровська

343

30

937

18,7

Донецька

286

27

549

7,8

Житомирська

185

25

712

9,5

Закарпатська

240

28

668

3,0

Запорізька

288

30

567

7,3

Івано-Франківська

211

30

719

6,6

Київська

282

28

712

5,8

Кіровоградська

266

33

348

5,6

Луганська

181

21

293

2,3

Львівська

213

28

1 262

14,4

Миколаївська

218

22

524

6,6

Одеська

299

28

855

14,1

Полтавська

204

24

643

6,3

Рівненська

240

30

641

6,4

Сумська

197

24

477

4,1

Тернопільська

141

22

762

7,5

Харківська

311

29

771

17,1

Херсонська

245

26

441

6,3

Хмельницька

180

23

730

4,7

Черкаська

186

24

605

5,6

Чернівецька

237

29

422

8,1

Чернігівська

176

23

532

4,5

м. Київ

582

46

493

19,5

м. Севастополь


1 Укладено на основі: Загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади України : статист. зб. — К. : Держ. служба статист. України, 2018. — 134 с. ; Вища освіта в Україні у 2017 році : статист. зб. — К. : Держ. служба статист. України, 2018. — 298 с.

2 Тут і на далі: (...) — відомості відсутні.





Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.