Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2019

ІІІ. Інформаційно-аналітичний розділ
Додатки для виконання практичних, семінарських та самостійних робіт
Додаток К.3. Любов Котик. Роль туризму у трансформації господарського комплексу Львівської області

У період становлення ринкової економіки України цікавим є дослідження трансформації господарських комплексів регіонів держави як у цілому так і в розрізі окремих галузей, видів економічної діяльності, сегментів, секторів, сфер тощо. Однієї із наймолодших за часом виокремлення проте найдинамічнішою за тенденціями розвитку та перспективною, з урахуванням потенційного попиту на кінцевий продукт, є туристична галузь. Беручи до уваги прикордонне розташування Львівської області, її значний туристично-рекреаційний потенціал, сформовану й розвинуту туристичну інфраструктуру, підтримку розвитку туризму в регіоні на законодавчому рівні («Стратегія розвитку регіону до 2015 р.», «Програма розвитку туризму та рекреації у Львівській області на 2011 — 2013 рр.»), позитивний туристичний імідж області після проведення ЄВРО-2012 дослідження ролі туризму у трансформації господарського комплексу області є актуальним та на часі.

Під трансформацією господарського комплексу розуміють зміну перетворення виду й форми суспільно-виробничих відносин. На сьогодні дані проблеми вивчають географи: Г. Балабанов, О. Гладкий, О. Заставецька, С. Іщук, В. Нагірна, Л. Нємець, О. Нижник, Г. Підгрушний, М. Пістун, О. Топчієв, О. Шаблій, Л. Шевчук; економісти: В. Захарченко, М. Дмитренко, С. Єрохін, В. Савчук, У. Садова та інші. Вони досліджують галузеві та регіональні аспекти перебігу трансформації господарства, розробляють теорію трансформації господарського комплексу регіону, ґрунтовно аналізують вплив чинників на перебіг трансформаційних процесів, з-поміж яких вирізняють і вагомий внесок туризму [4, 6, 11].

Враховуючи змістовні зв'язки, які формуються між складовими комплексу у процесі здійснення трансформаційних перетворень, а також спираючись на теоретичні напрацювання з теорії трансформації господарського комплексу [3, 4, 11] можна виокремити чотири типи трансформації господарського комплексу: структурну, функціональну, організаційну, управлінську [5]. Зокрема, структурну трансформацію можна розглядати у секторному і територіальному розрізах.

У секторному розрізі вона проявляються через зміну: елементів господарського комплексу, потужностей та обсягів надання послуг, зайнятості населення за галузями комплексу, галузевої структури комплексу у цілому.

У територіальному розрізі результатом прояву трансформаційних процесів у господарському комплексі є: зміна сформованої територіальної структури, виокремлення депресивних, периферійних територій та полюсів росту, формування підприємницьких мереж, кластерів, територій пріоритетного розвитку тощо.

Результатом здійснення функціональної трансформації є перепрофілювання, диверсифікація, переспеціалізація, ринкова профілізація, формування вертикальних ринкових структур.

Організаційна трансформація проявляється в адаптації до ринкових умов, зміні форм організації господарства: спеціалізації, інтеграції, концентрації, монополізації, перехід до «гнучкого виробництва» тощо.

Впровадження управлінської трансформації передбачає перехід на бізнес- планування, введення логістичних схем у діяльність та формування маркетингових систем, перехід до стратегічного планування, становлення корпоративного управління та створення, для прикладу, місцевих (муніципальних) корпорації та логістичних центрів.

Усі типи трансформацій господарського комплексу регіону мають місце у туристичній галузі, водночас остання відіграє роль детермінанта трансформаційних процесів в інших, суміжних до себе галузях (транспорт, торгівля, побутове обслуговування, ресторанне господарство, будівництво, освіта) стимулюючи ефект мультиплікативності трансформаційних процесів.

Виразником розвитку туристичної галузі Львівської області у межах України є характеристики обсягів та спрямованості туристичних потоків, ємкості й функціонування готельних закладів (рис. 1, 2).

Рис. 1. Місткість готельних закладів України, 2010 р.

За 2011 р. Львівську область відвідало 12 097 іноземних та 40 729 внутрішніх туристів, що в 2,1 та 0,6 рази менше від показника 2000 р. Кількість екскурсантів за цей період зменшилась на 6,4%, а кількість громадян України, що виїжджали за кордон навпаки зросла в чотири рази (табл. 1.).

Рис. 2. Санаторно-курортні заклади України, 2010 р.

Таблиця 1

Туристичні потоки Львівської області

Укладено на основі: [2, с. 20; 9].

За роки інтенсивного розвитку туризму позитивні зміни відбулись у сфері готельного господарства. За період 2000—2011 рр. на території регіону у 4,2 рази зросла кількість готельних закладів (з 55 до 228) та у 2,6 рази їхня місткість (з 4 893 до 12 589 місць) [9, с. 313]. З-поміж новоспоруджених готелів переважали малі та середні за місткістю. Територіально більшість новопобудованих готелів зосереджувались у м. Львові та його околицях, а також у м. Трускавець, смт Славське. Позитивом є започаткування функціонування хостелів, особливо у м. Львові.

Рис. 1. Санаторно-курортні заклади Львівської області, 2011 р.

У 2010 р. готельні заклади Львівської області отримали 270,5 млн грн доходу від надання послуг з проживання та 59,1 млн грн доходу від надання додаткових послуг, що в 12,8 і 11,8 рази, відповідно, більше від показників 2000 р. [2, с. 27]. Також на 12,5 % збільшилась кількість громадян інших країн, які приїжджали лікуватись у санаторно-курортні заклади Львівщини (1 448 осіб у 2010 р. на противагу 1 287 у 2009 р.) (рис. 3). Туристичні агентства та бюро подорожей реалізували послуг у 2010 р. на 72 197,7 тис. грн. [2].

Розвиток туристичної сфери Львівської області вплинув на перебіг трансформаційних процесів в області перш за все у секторному розрізі. Зокрема, зросла частка осіб працездатного віку зайнятих у туристичній сфері — з середини 90-их років ХХ ст. у сім з половиною разів у цілому, а за окремими видами діяльності, як то надання екскурсійних послуг — у більше як десять разів [2, 9]. Найбільший приріс зайнятих у сфері туризму зафіксовано у м. Львові, м. Трускавець, м. Східниця, м. Моршин, смт Славське та Пустомитівському, Сколівському, Стрийському, Жовківському районах. Також збільшилася частка туризму у Львівській області в структурі реалізованих послуг населенню: з 1,73% (2005 р.) до 2,47% (2010 р.) (табл. 2).

Таблиця 2

Частка туризму у структурі реалізованих послуг населенню

Укладено на основі: [2, с. 22; 9, с. 149].

Суттєво за окремими районами та населеними пунктами зазнала змін й галузева структура комплексу, наприклад, у Сколівському районі сфера туризму стала провідною у структурі господарства випередивши лісозаготівельну та деревообробну, які протягом довгого періоду виконували роль комплексуючих галузей і визначали профіль спеціалізації господарства району. Крім того вона позитивно вплинула на формування дохідної частини бюджету: за результатами 2011 р. дохід району перевищує видаткову частину на 2255 тис. грн. (шостий показник з-поміж адміністративних одиниць області) [9, с. 29]. Аналогічна картина спостерігається в туристичних й рекреаційно-оздоровчих центрах області — м. Моршин, м. Трускавець, за винятком м. Львова, де по-сьогодні туризм відіграє другорядну роль у формуванні наповнення бюджету.

Змін зазнала й територіальна структура господарського комплексу Львівської області із-за розвитку туризму. Останній: сприяв подоланню периферійності розвитку Сколівського району, депресивних тенденцій у функціонуванні Яворівського та Жовківського районів; сформував нові полюси росту господарського комплексу в Стрийському, Старосамбірському, Мостиському районах (табл. 3); став основою для створення у 2000 р. спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець» в адміністративно-територіальних межах м. Трускавця; виступає підґрунтям для утворення транскордонного туристичного кластеру у відповідності до «Спільної стратегії розвитку українсько-польського транскордонного регіону (Волинська, Львівська, Закарпатська області та Люблінське і Підкарпатське воєводства) на період до 2015 року» [10].

Таблиця 3

Нові туристичні центри (полюси росту господарського комплексу) Львівської області

Укладено на основі: [12].

Результатом розвитку туристичної сфери Львівської області є диверсифікація послуг, що надаються: санаторно-оздоровчими закладами регіону рекреантам (розширення переліку лікувально-оздоровчих процедур, запровадження додаткових спа-процедур); транспортною сферою, особливо у сегменті авто- та залізничного пасажироперевезення (запровадження додаткових поїздів у період новорічних, Великодніх свят), авіаперевезення (чартерні рейси); культурною сферою (перехід до тематичної, сезонної музейної й екскурсійної діяльності; запровадження гнучкого підходу в поданні екскурсійної інформації за вимогою туриста), освітньою (перехід до цілеспрямованої підготовки фахівців із напряму «Туризм» (кафедра туризму в Львівському національному університеті імені Івана Франка (2003 р.); Львівський інститут економіки й туризму (2004 р.); кафедра туризму Інституту екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В. Чорновола НУ «Львівська політехніка» (2011 р.)) тощо.

Результатом здійснення функціональної трансформації є ринкова профілізація готельних закладів Львівської області, а відповідно й закладів ресторанної сфери, торгівлі та формування на території області осередків горизонтальних й вертикальних ринкових структур (готель «Дністер» входить до складу першої української мережі «Прем'єр Готелі»).

Сприяє туризм й перебігу процесів організаційної та управлінської трансформації господарського комплексу Львівської області. Зокрема проектом оптимізації транспортно-туристичної сфери Львівської області є створення логістичних центрів [1]. Логістичний центр — це організація, яка бере на себе обов'язки

з координації процесів перевезення та обслуговування туристів, налагодження взаємозв'язків між туристами, туристичними та транспортними організаціями, готельними закладами, поширення інформації про туристичні продукти та формування туристичних потоків. Створення логістичних центрів на території Львівської області дасть змогу поєднати в єдиному комплексі процеси формування туристичних потоків та обслуговування туристів, підвищить ефективність функціонування туристичних фірм, екскурсійних бюро, готельних комплексів, компаній перевізників, допомагатиме формуванню позитивного туристичного іміджу регіону, який з часом можна пропагувати як регіональний бренд.

При проектуванні мережі логістичних центрів необхідним є врахування новітньої концепції «Pull-підхід», яка дозволить координувати обсяги турпотоків з пропускними можливостями туристичних ресурсів та об'єктів [7; 8, с. 211].

У межах Львівської області доцільним є створення регіональних (які координуватимуть логістичні процеси, операції в межах усієї області) та локальних (у межах конкретних туристичних пунктів) логістичних центрів. Регіональні логістичні центри виходячи із критеріїв проходження основних транспортних артерій та туристичних потоків оптимально створити у м. Львові та м. Стрию, натомість як локальні у м. Трускавець, м. Моршин, м. Жовква, м. Сколе, м. Славське, м. Мостиська тощо.

Аналізуючи позитивний вплив туризму на трансформацію господарського комплексу Львівської області не варто забувати про необхідність розвитку у структурі господарства й інших видів діяльності (становлення агробізнесу, здійснення процесів реіндустріалізації), які збалансовуватимуть господарський комплекс регіону, роблячи його стійким до внутрішніх та зовнішніх економічних, політичних, соціальних викликів унеможливлюючи ефект колапсу господарства регіону через форс-мажорні обставини у функціонуванні туристичного сегменту. Водночас володіючи значним туристичним потенціалом подальших досліджень потребує ефект мультиплікативності трансформаційних змін господарського комплексу Львівської області спричинених інтенсивним розвитком туризму.

Література

1. Бордун О. Ю. Оптимізація транспортно-туристичної сфери регіону (на прикладі Львівської області) / О. Ю. Бордун, Л. І. Котик // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 4. : Географія і сучасність. — К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. — Вип. 14(26). — С. 140—146

2. Готельне господарство та туризм у Львівській області : стат. зб. / [відп. ред. М. П. Пинда]. — Львів : Гол. упр. статист. у Львів. обл., 2011. — 109 с.

3. Захарченко В. І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України / В. І. Захарченко. — Вінниця : Гіпаніс, 2004. — 547 с.

4. Єрохін С. А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект) : наук. монографія / С. А. Єрохін. — К. : Світ Знань, 2002. — 528 с.

5. Котик Л. І. Підходи до типізації трансформації господарського комплексу регіону / Л. І. Котик // Регіон-2011: стратегія оптимального розвитку : матер. конф. — Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. — С. 184-187.

6. Мальська М. П. Просторові системи послуг (теорія, методологія, практика) : монографія / М. П. Мальська. — К. : Знання, 2009. — 363 с.

7. Михайліченко Г. І. Логістика в туризмі : конспект лекцій / Г. І. Михайліченко. — К. : ЦПНМВ КНТЕУ, 2009. — 104.

8. Смирнов І. Г. Логістика: просторово-територіальний вимір : монографія / І. Г. Смирнов. — К. : ВГЛ Обрії, 2004. — 335 с.

9. Статистичний щорічник Львівської області за 2011 р. — У 2-х т. — Львів : Гол. упр. статист. у Львів. обл., 2012.

10. Стратегія розвитку Львівської області до 2015 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.loda.gov.ua/ua/priorities/strategy.

11. Трансформаційна структура господарства України: регіональний аспект / [за ред. Г. В. Балабанова, В. П. Нагірної, О. М. Нижник]. — К. : Міленіум, 2003. — 404 с.

12. Центр туристичної інформації [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://touristinfo.lviv.ua/uk/lviv/region.

13. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії / О. І. Шаблій. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — 744 с.

¹ Друкується без змін за: Котик Л. Роль туризму у трансформації господарського комплексу Львівської області / Л. Котик // Вісник Львів. ун-ту. — Серія географічна. — 2013. — Вип. 43. — Ч. 2. — С. 206-213.