Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2019

ІІІ. Інформаційно-аналітичний розділ
Додатки для виконання практичних, семінарських та самостійних робіт
Додаток Л.3. Любов Котик, Юлія Смоляк. Географія злочинності держав світу

Актуальність дослідження. В умовах соціально-економічної глобалізації, повсюдної комп'ютеризації, переході до інформаційної стадії розвитку людської цивілізації зростає актуальність та часовість вивчення та усестороннього дослідження негативних аспектів функціонування суспільства. Одним з них є злочинність, яка набула особливих форм на початку ХХІ ст. (тероризм, корупція), ґрунтовно інтегрувалася у світові мережеві та транснаціональні бізнес-структури (мафія), перебуває на вістрі науково-технічного прогресу (кіберзлочинність, інформаційний шпіонаж), тощо. На сьогодні, на глобальному рівні злочинність розглядають, як одну з глобальних соціально-економічних проблем людства на рівні з сировинною, енергетичною, демографічною, продовольчою проблемами; на регіональному рівні її вважають суттєвою деструктивною силою подолання відсталості, бідності, периферійності розвитку окремих територій / регіонів.

Мета та завдання. Узагальнення напрацювань провідних світових інституцій з дослідження злочинності, аналіз територіальних відмінностей розвитку злочинності за макрорегіонами світу, укладання типології держав світу за індексом злочинності, характеристика діяльності наймасштабніших злочинних формувань глобального типу (транснаціональна злочинність).

Результати дослідження. Злочинність — сукупність усіх злочинів, вчинених на певній територій упродовж деякого періоду [2]. Проблеми злочинності активно вивчають у сфері міжнародних відносин, юриспруденції, соціології, політології, конфліктології, національної безпеки тощо. Напрацювання у даних сферах сприяли формуванню на міжнародному рівні правових основ оцінки антисоціальних дій як злочини (Гаазька конвенція (1970); Конвенція ООН про транснаціональну організовану злочинність (2000); Конвенція про кіберзлочинність (2001)); укладанню типології злочинів, перш за все міжнародних злочинів, які загрожують миру і безпеці людства (Конвенція про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього (1948), Конвенція про співробітництво у боротьбі з міжнародними злочинами (1991), Кодекс злочинів проти миру і безпеки людства (1996)); посиленню співробітництва між державами світу у сфері попередження та подолання злочинності (Європейська конвенція про видачу правопорушників (1957), Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах (1959), Конвенція про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах (1993), Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом (2002)).

Поточну ситуацію з моніторингу злочинності у світі здійснюють інституції у структурі ООН (Рада Безпеки ООН, Економічна і Соціальна Рада ООН, Комісія ООН з Наркотиків та Злочинності), організації з безпеки США (Центральне Розвідувальне Управління), недержавні міжнародні організації («Numbeo», «Transparency International») (табл. 1).

Таблиця 1

Діяльність інституцій з моніторингу злочинності у світі

Складено на основі: [3, 8, 11, 12].

У географії проблеми злочинності досліджує галузева дисципліна соціальної географії (за класифікацією суспільно-географічних дисциплін проф. О. Шаблія, 2001) — географія соціальних негараздів, яка вивчає геопросторову організацію тіньових сторін життя суспільства [5]. Вперше на доцільність вивчення злочинності на глобальному рівні, в українській суспільній географії, звернуто увагу в праці «Вступ до соціальної географії» (А. Голиков, Я. Олійник, А. Степаненко; 1996): розглянуто проблему глобальної злочинності: «злочинність, тероризм, наркотизм, та інші антисуспільні явища викликають глибоку корозію всього механізму суспільного розвитку» [4 с. 306—307]. Вчені звернули увагу на проблеми: транснаціоналізації злочинності, загального збільшення числа злочинів у світі — в середньому на 5% щороку; появи нового виду злочинності — електронна (кібернетична) злочинність. Пізніше окремі аспекти поширення злочинності у світі розглянули у своїх працях проф. О. Шаблій (злочини тоталітарної системи проти людства, корупція, групова злочинність) [5], проф. Л. Шевчук (становлення кібернетичної (електронної) злочинності) [6]. Значне місце картографічній продукції з глобальної злочинності присвячено в праці «Глобальні проблеми світу: атлас»: розділ «Протидія корупції» [3].

На сьогодні, більшість авторів сходяться до думки, що визначальними чинниками, які впливають на розвиток злочинності на глобальному рівні є: рівень соціально- економічного розвитку держав світу [1, 4, 5, 6, 7, 8, 11], якість життя людей [3, 4], рівень безробіття [3, 4, 6], рівень освіченості населення [5, 6], рівень релігійності населення [6], рівень політичної стабільності держави та здатності гарантувати права громадян [7, 8, 11], кваліфікація контролюючих органів (поліція, служба безпеки) [7, 8, 11], тощо. Водночас суттєвим фактором, що стимулює зростання злочинності у світ на сьогодні є повсюдна комп'ютеризація, яка формує новий вид злочинності — кіберзлочиннісгь (рис. 1).

Розвиток злочинності суттєво різниться за регіонами світу: найбільший показник умисних вбивств фіксується в регіонах із нижче середнього та найнижчими соціально-економічними показниками розвитку держав світу — Середня Америка, Південна Америка та Африканська Субсахара, де він в чотири—п'ять разів перевищує показник європейських держав (2,3 умисних вбивств на 100 000 населення) та в десять—двадцять разів показник Австралії та Нової Зеландії (1,0 умисних вбивств на 100 000 населення) (табл. 2).

Найвищі показники зґвалтувань фіксуються в Північній Америці, де вони в чотири рази перевищують дані держав Європейського світу (32,1 та 8,5 зґвалтувань на 100 000 осіб, відповідно). Водночас низькі офіційні статистичні показники зґвалтувань, які зафіксовані в державах Російського світу (1,5) необхідно брати під сумнів: переважна більшість випадків зґвалтувань у державах даного регіону не фіксується із-за слабкості та недосконалості розвитку системи гарантування повсякденної безпеки населення (поліції), її корумпованою! [8, 12]. Низький показник зґвалтувань в державах Північної Африка та Південно-Західної Азії зумовлений високим рівнем релігійності населення даного регіону, суворим дотриманням законів ісламу, страхом смертної кари за вчинення зґвалтування та небажанням повідомляти про вчинення злочину потерпілою особою через суспільний осуд та сором.

Таблиця 2

Головні показники розвитку злочинності за географічними світами, 2012

Рис. 1. Типологія злочинності (Л. Котик, Ю. Смоляк, 2015)

При укладанні таблиці використано підхід розподілу держав світу за географічними світами американських авторів Г. де Блій, П. Муллер («Географія : світи, реґіони, концепти», 2004).

Складено на основі: [9, 10, 12].

Головні показники розвитку злочинності суттєво різняться на субмакрорегіональному рівні: з-поміж європейських держав найвищі показники зафіксовані (2012) у постсовєтських державах (індекс сприйняття корупції — Україна; умисні вбивства — Білорусь; зґвалтування — Сербія; ув'язнені — Сербія, Албанія), які характеризуються найнижчим в географічному світі соціально-економічним розвитком та високою нестабільністю політичної системи; у Російському географічному світі, беззаперечним лідером є Росія: характеризується найвищими показниками розвитку злочинності у регіоні, а за показником ув'язнених на 100 000 осіб входить до першої десятки держав світу [12]; держави з низьким соціально-економічним рівнем розвитку лідирують за показниками злочинності й в інших географічних світах: Руанда, Малаві (Африканська Субсахара), М'янма, Бруней (Південно- Східна Азія), Монголія (Східна Азія), Пакистан, Бангладеш (Південна Азія), Чилі, Болівія, Парагвай (Південна Америка), тощо (табл. 3).

Інтегральним показником, що характеризує розвиток злочинності за державами світу є індекс злочинності (англ. Crime Index) — показник, який оцінює рівень злочинності в державах та містах світу. Розроблений (2011) аналітичною компанією «Numbeo doo» на показниках глобальної бази даних «Numbeo»; для обчислення використовують складні емпіричні розрахунки, що враховують як національні та ООН статистичні показники так і результати соціологічних опитувань з проблем криміногенної ситуації на територіях дослідження. Діапазон І.з. від нуля (0 — будь-яка злочинна діяльність відсутня, абсолютна безпека) до сто (100 — максимально небезпечно-злочинна ситуація на території дослідження). Протилежний показник — Індекс безпеки (Safety Index) [11]. Найнебезпечніші держави світу за індексом злочинності (2014): Південний Судан (85,49), Венесуела (82,55), Папуа- Нова Гвінея (81,03), Кенія (79,05) [7]. Україна входить у групу держав з середнім рівнем злочинності (50,16; 54 ранг у світі). Найнебезпечніший регіон за індексом злочинності — Південна Америка та Африка на Південь від Сахари, де більшість держав входить у групу з високим та вище середнього рівнем індексу злочинності; найбезпечніший — Європа й Австралійський світ, де більшість держав характеризуються низьким та нижче середнього індексом злочинності (рис. 2).

На сьогодні найнебезпечнішим проявом злочинності у світі є організована міжнародна злочинність (мафія) або як її ще називають транснаціональна злочинність. її характерні ознаки: вчинення протиправних дій більше як на території одної держави; гнучка спеціалізація; чітка мережева організаційна структура; використання останніх досягнень науки і техніки, зокрема налагодження гнучкої організаційної та комунікаційної мереж завдяки використанню ресурсів Internet; оперативне реагування на зміни міжнародного законодавства; інтеграція в управлінські структури держав, міжнародних організацій, релігійних організацій; швидке реагування на суспільні виклики (безробіття, економічна криза, війна, голод, тощо); значна підтримка у населення певних регіонів світу через неофіційне фінансування соціальних проектів (Колумбія, Пакистан, Росія), тощо (табл. 4).

¹ Друкується без змін за: Котик Л. І. Географія злочинності держав світу / Л. І. Котик, Ю. Я. Смоляк // Актуальні проблеми країнознавчої науки : матеріали ІІ Міжнар. наук.- практ. Інтернет-конф. (м. Луцьк, 14—15 травня 2015 р.) / [за ред. В. Й. Лажніка]. — Луцьк : Вежа-Друк, 2015. — С. 93-101.

Таблиця 3

Держати з максимальними та мінімальними показниками злочинності за географічними світами, 2012

Складено на основі: [10,11,13].

Рис. 2. Індекс злочинності держав світу, 2014

Таблиця 4

Характеристика найвідоміших міжнародних злочинних формувань

Складено за матеріалами ООН, ЦРУ, «Global Corruption Barometer».

Висновки: Злочинність відображає тіньові аспекти життя суспільства та вийшла на рівень глобальних проблем людства. Інтегральним показником, що характеризує держави світу за рівнем розвитку злочинності є індекс злочинності. Він найбільший в державах Південної Америки та державах на південь від Сахари та найнижчий в країнах Європи. Найнебезпечнішим явищем сьогодення є розвиток організованої злочинності (мафія), яка тісно інтегрується з державними, релігійними структурами та ставить під загрозу подальший конструктивний розвиток держав світу.

Література

1. Білецький М. І. Географія соціальних негараздів : становлення науки в Україні / М. І. Білецький, Л. І. Котик / Географія та туризм : [наук. збірник] / [Ред. кол. : Я. Б. Олійник (відп. ред) та ін.] — К. : Альтерпрес, 2011. — С. 228-235.

2. Білецький М. І. Соціальна географія : словник-довідник / М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2014. — 164 с.

3. Глобальні проблеми світу : атлас. — К. : Картографія, 2009. — 144 с.

4. Голиков А. П. Вступ до економічної і соціальної географії : навч. посібник / А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К. : Либідь, 1997. — 316 с.

5. Шаблій О. І. Суспільна географія : теорія, історія, українознавчі студії / О. І. Шаблій. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — 744 с.

6. Шевчук Л. Т. Соціальна географія : навч. посібник / Л. Т. Шевчук. — К. : Знання, 2007. — 349 с.

7. Crime Index, 2014 [Electronic resource]. — Mode of access : http://www.numbeo.com/crime/rankmgsjby_countryjsp.

8. Global Corruption Barometer : Report, 2013 [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.transparency.org/gcb2013/report.

9. List of countries by incarceration rate [Electronic resource]. — Mode of access: http://en.wikipedia.org/wiki/Listjofjcountriesjbyjincarceration_rate.

10. List of countries by intentional homicide rate [Electronic resource]. — Mode of access: http://en.wikipedia.org/wiki/Listjofjcountriesjbyjintentionaljhomicidejrate.

11. Numbeo [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.numbeo.com.

12. Rape statistics [Electronic resource]. — Mode of access: http://en.wikipedia.org/ wiki/Rapejstatistics

¹ Друкується без змін за: Котик Л. І. Географія злочинності держав світу / Л. І. Котик, Ю. Я. Смоляк // Актуальні проблеми країнознавчої науки : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. (м. Луцьк, 14—15 травня 2015 р.) / [за ред. В. Й. Лажніка]. — Луцьк : Вежа-Друк, 2015. — С. 93-101.