Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Загальна географія
Літосфера і рельєф
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОШИРЕННЯ ЗЕМЛЕТРУСІВ

Більшість землетрусів зосереджена в двох протяжних вузьких зонах. Одна з них оточує Тихий океан, а друга простягається від Азорських о-вів на схід до Південно-Східної Азії. Тихоокеанська сейсмічна зона проходить уздовж західного узбережжя Південної Америки. У Центральній Америці вона розділяється на дві гілки, одна з яких тягнеться вздовж острівної дуги Вест-Індії, а інша простягається на північ, розширяючись у межах США, до західних хребтів Скелястих гір. Далі ця зона проходить через Алеутські о-ви до Камчатки і потім через Японські о-ви, Філіппіни, Нову Гвінею і острови південно-західної частини Тихого океану до Нової Зеландії і Антарктики. Друга зона від Азорських о-вів тягнеться на схід через Альпи і Туреччину. На півдні Азії вона розширюється, а потім звужується і змінює напрям на меридіональний, проходить через територію М’янми, о-ви Суматра і Ява і зустрічається з тихоокеанською зоною в районі Нової Гвінеї. Виділяється також менша за розміром зона в центральній частині Атлантичного океану, що тягнеться вздовж Серединно-Атлантичного хребта. Існує ряд районів, де землетруси відбуваються досить часто. До них відносяться Східна Африка, Індійський океан і в Північній Америці — долина р. Св. Лаврентія і північний схід США. Іноді в районах, які прийнято вважати неактивними, відбуваються сильні землетруси, як, наприклад, в Чарлстоні (шт. Південна Кароліна) в 1886 р. У порівнянні з дрібнофокусними глибокофокусні землетруси мають більш обмежене поширення. Вони не були зареєстровані в межах тихоокеанської зони від південної Мексики до Алеутських о-вів, а в середземноморській зоні — на заході від Карпат. Глибокофокусні землетруси характерні для крайньої західної частини Тихого океану, Південно-Східної Азії і західного узбережжя Південної Америки. Зона з глибокофокусними епіцентрами зазвичай розташовується вздовж зони дрібнофокусних землетрусів з боку материка.