Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008
Загальна географія
Біосфера
ҐРУНТОВИЙ ПРОФІЛЬ
Взаємодії всередині ґрунтової системи призводять до видимих змін в ґрунтовій масі. У ґрунтових розрізах розкривається вертикальна послідовність шарів, званих ґрунтовими горизонтами, що розрізнюються за сукупністю певних ознак (наприклад, за кольором, товщиною тощо). Кожен горизонт приблизно повторює нерівності поверхні. Така послідовність, яка включає усі ґрунтові горизонти, називається ґрунтовим профілем. У межах поширення ґрунту певного типу будова профілю має схожі риси. Таким чином, ґрунтовий профіль є головною відмітною ознакою типу ґрунту. Будова ґрунтового профілю відбиває особливості еволюції природних процесів регіону, до якого приурочений даний профіль. Як правило, ґрунт поділяється на два основних горизонти: верхній, діяльний, і нижній, «підґрунтовий». Однак при уважному вивченні ґрунтового профілю в багатьох ґрунтах виявляється більша кількість горизонтів, які позначаються латинськими буквами А, В і С (починаючи від поверхні). Горизонти часто поділяються на підгоризонти. Горизонти А формуються у верхній частині фунтового профілю, а горизонти В — у «підґрунтових» шарах. Горизонт С складається з фрагментів гірської породи, званої материнською породою ґрунту. Іноді виділяють також горизонти О і R. Горизонт О (або А0) — лісова підстилка, що перекриває мінеральні горизонти багатьох лісових грунтів, складається з опалого листя. Горизонт R являє собою породу, що підстилає грунти. Горизонти різних ґрунтів відрізняються за вмістом органічних і глинистих часток, товщиною, кольором та іншими ознаками.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.