Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Економічна і соціальна географія світу
Населення світу
СЕМІТСЬКІ МОВИ

Семітські мови — гілка афразійської, або семіто-хамітської, макросім’ї мов. Складається з груп:

1) північно-периферійної, або східної (вимерла аккадська з діалектами ассирійським і вавилонським);

2) північно-центральної, або північно-західної [живі — іврит і новоарамейські діалекти, що об’єднуються під назвою ассирійської (новосирійської) мови; мертві — еблаїтська, аморейська, ханаанейська, угаритська, фінікійсько-пунічний, староєврейський і арамейські діалекти: давньоарамейський, імперський арамейський; західно-арамейські: пальмірський, набатейський, палестинські; східно-арамейські: сирійський, або сирський, вавилоно-талмудичний, мандейський];

3) південно-центральної [арабська (з діалектами) і мальтійська];

4) південно-периферійної (живі — мехрі, шхаурі, сокотрі та інші; мертві — минейська, сабейська, катабанська);

5) ефіосемітської (живі — тигре, тиграї, або тигрінья, амхарська, аргобба та інші; мертві — геез, або ефіопська, гафат).

Три останні групи нерідко об’єднуються в одну. Найдавніші пам’ятки семітських мов — аккадські клинописні написи, власні імена і назви місцевостей Палестини у єгипетських написах (III—II тис. до н. е.). Є пам’ятки писемності аккадською, староєврейською, сирійською, ефіопською, арабською мовами. Збереглися написи угаритською, фінікійсько-пунічною, мінейською, сабейською та іншими мовами.