Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) - М. М. Книш 2013

2. Навчально-методичний розділ
2.1. Завдання практичних, семінарських, самостійних робіт змістовного модуля 1
§8. Нафтові ресурси Південно-західної Азії

Мета: засвоєння студентами знань про роль нафтових ресурсів Південно-Західної Азії у розв’язанні глобальних та регіональних енергетичних проблем.

В результаті вивчення цієї теми студентові необхідно:

Знати:

— особливості географії запасів нафти у Південно-Західній Азії;

— забезпеченість країн Південно-Західної Азії нафтою (у роках);

— рівень внутрішнього споживання нафти в країнах макрорегіону;

— місце країн Південно-Західної Азії у світовому споживанні нафти;

— країни-члени ОПЕК макрорегіону та їхня роль у формуванні цінової політики;

— динаміка цін на нафту та причини «стрибків» цін у певні роки;

— головні експортно-імпортні потоки нафти у макрорегіоні;

— вплив нафтового чинника на політичну нестабільність, тероризм та збройні конфлікти у макрорегіональному та глобальному контекстах;

— прогноз щодо ролі макрорегіону у світовому видобутку нафти згідно з розробленим Міжнародним енергетичним агентством (МЕА) Сценарієм розвитку світової енергетики.

Вміти:

— визначати місце країн у запасах та видобутку нафти в макрорегіоні;

— розраховувати рівень забезпеченості та внутрішнього споживання нафти в країнах макрорегіону;

— розробляти типологію країн за співвідношенням виробництва і споживання нафти;

— складати синтетичні карти типології нафтовидобувних країн;

— будувати графіки динаміки та кругові діаграми розподілу статистичних показників.

Головні терміни і поняття:

— барель (американський нафтовий);

—Брітіш Петролеум;

— доведені запаси;

— енергетичні ресурси;

— Міжнародна енергетична агенція;

— «кошик» ОПЕК;

— некондиційна нафта;

— ОАЛЕК;

— ОПЕК;

— основні нафтопродукти;

— собівартість нафти;

— Сценарії розвитку світової енергетики;

— традиційна нафта;

— традиційні енергетичні ресурси;

— цінова політика ОПЕК.

Завдання практичної роботи

1. Ознайомтесь із обсягами запасів, видобутку, внутрішнього споживання та імпорту нафти у країнах Південно-Західної Азії за даними дод. К.1.

2. Визначте місце країн Південно-Західної Азії у запасах, виробництві, споживанні і за рівнем забезпеченості нафтою в макрорегіоні та світі за даними дод. К.1. Результати розрахунків запишіть у таблицю за такою формою:

Нафтові ресурси Південно-Західної Азії

3. Побудуйте графік «Динаміка цін на нафту» за даними нафтової біржі в Дубаї (дод. К.2). Вкажіть причину значних «стрибків» цін на нафту у певних роках.

4. Розробіть типологію країн за співвідношенням видобутку і споживання нафти, виокремивши такі типи країн:

а) виробництво значно перевищує споживання;

б) виробництво перевищує споживання;

в) споживання перевищує виробництво;

г) споживання значно перевищує виробництво;

д) споживання забезпечується здебільшого за рахунок імпорту.

Виокремлені типи країн нанесіть на контурну карту макрорегіону

способом кольорового фону.

Література

1. Атлас світу / [авториз. пер. з англомов. вид. Collins World Atlas ; відп. ред. О. Вакуленко]. — К. : Картографія, 2005. — 336 с.

2. Блій Г. де. Географія: світи, регіони, концепти / Г. де Блій, П. Муллер ; [пер. з англ. ; передм. та розділ «Україна» О. І. Шаблія]. — К. : Либідь, 2004. — С. 404-408.

3. Географія світового господарства (з основами економіки) / [Я. Б. Олійник та ін. ; за ред. Я. Б Олійника, Г. І. Смирнова]. — К. : Знання, 2011. — С. 114-121, 210-229.

4. Довідковий атлас світу / [В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін.]. — К. : Картографія, 2010. — С. 79, 157.

5. Доклад о развитии человека 2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей: лучшее будущее для всех / [пер. с англ. ; ПРООН]. — М. : Весь Мир, 2011. — 188 с.

6. Економічна і соціальна географія світу : підручник / [за ред. Є. Качана]. — Тернопіль : Підручники і посібники, 1999. — 546 с.

7. Экономическая география мирового развития. XX век / [под. общ. ред. Ю. Г. Липеца, В. А. Пуляркина, С. Б. Блихтера]. — СПб. : Алетея, 2003. — 396 с.

8. Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн, що розвиваються : [навч. посібник] / М. М. Книш. — Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — С. 37.

9. Липец Ю. Г. География мирового хозяйства : учеб. пособие / Ю. Г. Липец, В. А. Пуляркин, С. Б. Шлихтер. — М. : ВЛАДОС, 1999. — 400 с.

10. Максаковский В. П. Географическая картина мира: Региональная характеристика мира / В. П. Максаковский. - [В 2 кн.]. — [Ч. 2]. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с.

11. Міжнародне енергетичне агентство [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.iea.org/

12. Організація арабських країн-експортерів нафти [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт. — Режим доступу: http://www.oapecorg.org/

13. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу / П. О. Масляк, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К. : Лібра, 1996. — 328 c.

14. Статистичний огляд світової енергії 2011 р. [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт компанії «Брітіш Петролеум». — Режим доступу: http://www.bp.com/assets/ statistical_energy_ review_2011// statisti- cal_review_of_world_energy_full_report_2011.pdf.

15. Страны и народы: науч.-попул. геогр.-этногр. изд. : в 20 т. — Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия. — М. : Мысль, 1979. — 381 с.

16. Щомісячний звіт ОПЕК [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт ОПЕК. — Режим доступу: http://www.opec.org/opec_web/static_ files_project/media/ downloads/publications.pdf

17. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : [підручник] / В. М. Юрківський. — К.: Либідь, 2000. — 416 с.

Словник термінів і понять

Альтернативні енергетичні ресурси — це відновлювані та екологічно чисті джерела енергії, до яких належить сонячна, вітрова, геотермальна енергії, енергії припливів та відпливів, біотехнологічних процесів.

Балансові запаси корисних копалин (англ. balance reserves of minerals, нім. Bilanzvorrdte) — група запасів корисних копалин, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати за допомогою сучасної техніки і технології добування, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного використання корисних копалин і охорони природи. До групи відносять запаси категорій А, В, С1, і С2, що задовольняють вимоги за якістю, кількістю, технологічними властивостями мінеральної сировини і гірничотехними умовами експлуатації родовища. У процесі розробки родовища у балансових запасах виділяють промислові та експлуатаційні запаси.

Барель (американський нафтовий) — одиниця виміру обсягу нафти, що дорівнює 42 галони, або 158,988 л. Цікаво, що барель для вимірювання інших рідин в Америці вміщує лише 31,5 галона. На світовому ринку нафти (на відміну від російського, де нафту продають тоннами) барель використовують як головну одиницю виміру, і ціну на головні світові марки нафти встановлюються у доларах за барель. Також 1 барель (американський, нафтовий) « 0,1364 тонн нафти (в середньому по США; точніше залежить від марки нафти і температури або щільності).

Доведені запаси мінеральних ресурсів — найважливіші з економічної точки зору запаси, які є добре розвіданими та рентабельними для видобутку. Доведені запаси мінеральних ресурсів є динамічними, оскільки вони можуть зростати за рахунок залучення потенційних ресурсів у процесі розвитку науково-технічного прогресу, в тім числі раніше недоступних мінеральних ресурсів.

Експлуатаційні запаси — обґрунтовані проектом промислові запаси за винятком втрат та з урахуванням збіднення їх при видобуванні.

Енергетичні ресурси — сонячна енергія, космічна енергія, енергія морських припливів і відпливів, геотермальна, гравітаційна енергія та енергія тиску, атмосферна електрика, земний магнетизм, біопаливо, нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, торф, атомна і ядерна енергія.

«Кошик» ОПЕК — середній арифметичний показник фізичних цін дванадцяти сортів нафти, що видобувають країни картелю: Arab Light (Саудівська Аравія), Basra Light (Ірак), Bonny Light (Нігерія), Es Sider (Лівія), Girassol (Ангола), Iran Heavy (Іран), Kuwait Export (Кувейт), Merey (Венесуела), Murban (ОАЕ), Oriente (Еквадор), Qatar Marine (Катар), Saharan Blend (Алжир) Офіційно впроваджений 1.01.1987 р.

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА; англ. International Energy Agency, IEA) — організація, завданням якої є сприяння енергетичній безпеці країн-членів (на основі G-20 і G-8) і надання консультацій з питань енергетичної політики. Заснована 1974 р. Забезпечує співробітництво в енергетичній сфері 28 розвинених країн (Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, США, Республіка Корея, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Швейцарія, Японія), кожна з яких зобов’язана мати запаси нафти не менше як на 90 днів її чистого імпорту.

Нафтопроводи — комплекс споруд для транспортування нафти, до якого входять трубопровід, насосні станції та сховища. Пропускна здатність нафтопроводів залежить головним чином від діаметра труб та потужності насосних станцій.

Некондиційна нафта — це запаси нафти, розташовані у важкодоступних місцях і на великих глибинах (нафтові піски, бітумні сланці та ін.). Її виробництво є дуже дорогим. Зокрема, вартість бареля нафти, отриманого з нафтоносних пісків — 30 80 доларів, а з глибоководних шельфів — 50 - 100 доларів (для порівняння, вартість традиційної нафти 10—40 доларів). Сьогодні у світі лише починають вкладати інвестиції у дорогу нафту. Великі обсяги такої нафти видобуває Канада.

Організація арабських країн-експортерів нафти (ОАПЕК; англ. Organization of Arab Petroleum Exporting Countries, OAPEC) — регіональна міжурядова організація, що займається питаннями розвитку нафтової промисловості шляхом зміцнення співпраці між її членами. ОАПЕК сприяє ефективному використанню ресурсів країн-членів через спонсорів спільних підприємств. Мета — створення інтегрованої нафтової промисловості як основи для майбутньої економічної інтеграції між арабськими країнами. Заснована 1968 р. Саудівською Аравією, Лівією, Кувейтом. Згодом до них приєдналися Алжир, Бахрейн, Єгипет, Ірак, Катар, Сирія, Туніс, Об’єднані Арабські Емірати. Діяльність ОАПЕК не поширюється на сфери, в яких функціонує ОПЕК, зокрема на встановлення цін на нафту.

Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК; англ. Organization of the Petroleum Exporting Countries) — міждержавна організація, картель, створений нафтовидобувними країнами для стабілізації цін на нафту. Створена 1960 р. Спочатку до складу організації ввійшли Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія й Венесуела; згодом приєдналося ще вісім: Катар, Індонезія (нині не входить у картель), Лівія, Об’єднані Арабські Емірати, Алжир, Нігерія, Еквадор (1973—1992), Габон (1975—1994); 2007 р. до організації приєдналася Ангола і повернувся Еквадор. Штаб-квартира — Відень (Австрія).

Основні нафтопродукти: світлі (бензин, уайт-спірит, лігроїн, гас, дизельне паливо, газойль), темні (мазут; олива; мастило (структурована загусником олива, що застосовують для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущільнень), вазелін, парафін, церезин; гудрон, бітуми нафтові, асфальт, асфальтени; нафтовий кокс, пек).

Паливно-енергетичні ресурси — кількість і якість мінеральних ресурсів, що використовують і як паливо (вугілля, нафта, газ, горючі сланці, торф, деревина, атомна енергія), і, водночас, як джерело енергії згорання в двигунах, одержання пари та електрики.

Питомі запаси [нафти, газу, нафтоконденсату] (англ. specific reserves [of oil, gas, condensate], нім. spezifische Vorrate [von Erdol, Erdgas, Gaskondensat]) — запаси нафти, газу, конденсату, умовного палива, які припадають на 1 км² площі покладів, структури, розвіданої ділянки або на 1 км³ об’єму колекторів, а також запаси, які припадають на одну видобувну свердловину, і т.п.

Позабалансові запаси — запаси, видобування і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об’єктом промислового значення.

Промислові запаси — балансові запаси, що знаходяться у межах проектних контурів кар’єрного (шахтного) поля і підлягають видобуванню з надр відповідно до проекту розробки родовища. Промислові запаси визначають шляхом вилучення з балансових запасів втрат, передбачених проектом.

Розвідані запаси — балансові і позабалансові запаси (категорій А+В+С1), які з тим або іншим ступенем вірогідності виявлені в результаті проведених досліджень і геологорозвідувальних робіт, в основному підготовлені для наступної їх розробки та дорозвідки і затверджені державною установою із запасів, які знаходяться в розробці або підготовлені для промислового освоєння.

Сценарії розвитку світової енергетики — довгострокові прогнози, які залежать від стратегії країн щодо вартості енергетичних послуг, поведінки споживачів, розробки нових технологій. Міжнародні енергетичні організації розробили низку сценаріїв розвитку світової енергетики, зокрема МЕА представила три сценарії: Сценарій нинішніх стратегій (базовий), Сценарій нових стратегій і Сценарій-450. У всіх трьох Сценаріях основними джерелами енергоресурсів до 2035 року залишатимуться нафта, кам’яне вугілля і природний газ. Частка відновлюваних і ядерних джерел енергії найвища у Сценарії-450: висвітлено завдання не допустити підвищення температури на Землі вище, ніж на 2°С шляхом обмеження концентрації парникових газів в атмосфері.

Традиційні енергетичні ресурси — це невідновлювані джерела енергії — нафта, вугілля, природний газ, енергія атома та енергія води.

Завдання та вправи для самостійної роботи

1. Побудуйте кругову діаграму «Розподіл видобутку нафти у світі» за даними дод. К, табл. К.1. Яке місце за видобутком нафти у світі займають країни Південно-Західної Азії?

2. Створіть кругову діаграму «Розподіл видобутку нафти у Південно- Західній Азії», використовуючи дод. К, табл. К.1. Вкажіть найбільших виробників нафти у Південно-Західній Азії.

3. Побудуйте кругову діаграму «Розподіл споживання нафти у Південно-Західній Азії» за даними дод. К, табл. К.1. Поясніть невисокий рівень споживання нафти у макрорегіоні.

4. Ознайомтеся зі Сценаріями розвитку світової енергетики, розробленими МЕА, і визначте роль Південно-Західної Азії в глобальних енергетичних проблемах.

5. Проаналізуйте головні напрями експорту з країн Південно-Західної Азії. Поясніть, як високий рівень концентрації запасів і видобутку нафти впливає на політичну стабільність в макрорегіоні.

6. Вкажіть способи транспортування нафти з макрорегіону.

Запитання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте взаємозв’язок між енергетичними і геополітичними проблемами в умовах загострення боротьби за джерела енергоносіїв.

2. Поясніть, чи впливає високий рівень безпеки країн Південно-Західної Азії в нафтовій сфері на геополітичну безпеку в макрорегіоні. Наведіть приклади.

3. Зазначте головні елементи нафтової стратегії країн Південно-Західної Азії. Чи намагаються країни макрорегіону використовувати нафтовий чинник з політичною метою?

4. Поясність, чому такі важливі рішення, як розробка шляхів транспортування, розміщення трубопроводів та нафтових терміналів, приймають на основі політико-географічних, а не економічних критеріїв.

5. Вкажіть, як нафтовий чинник впливає на трансформацію світової гео- політичної системи. Наведіть приклади.

6. Зазначте чинники, від яких залежить довгостроковий прогноз розвитку світової енергетики. Як експерти МЕА пропонують зупинити збільшення споживання нафти до 2035 року?

7. Як, на Ваш погляд, можна інтенсифікувати співпрацю України з країнами експортерами паливно-енергетичних ресурсів Південно-Західної Азії? Чи доцільно будувати на території України термінал для постачання зрідженого природного газу до Європи?