Географія світового господарства - С. П. Кузик, О.І. Мамчур, І. В. Ванда 2014
Розділ 2. Завдання для практичних і семінарських занять, самостійної роботи студентів
Змістовний модуль 2. Компонентна і геопросторова структура світового господарства
2.7. Практична робота. Географія транспорту світу
Мета. Визначити місце транспорту в світовому господарстві, зокрема в його інфраструктурі; виявити головні особливості діяльності різних видів транспорту, тенденції у його геопросторовій організації, зростання ролі окремих транспортних вузлів, розвитку транспортної мережі та глобальних логістичних каналів.
Унаслідок вивчення цієї теми студентові потрібно знати: • особливості транспорту як галузі світового господарства; • головні види та характеристики транспорту; • тенденції розвитку транспорту світу; • транспортно-логістичні системи регіонів і субрегіонів світу; • найбільші транспортні вузли світу; • найбільші транспортні магістралі світу.
Студенти також повинні вміти: • формулювати причинно-наслідкові твердження на основі аналізу статистичних даних, картографічної та описової інформації; • оперувати показниками трнаспорту; • працювати з електронними базами даних; • складати картосхему транспортних вузлів та магістралей.
Завдання
1. Письмово визначте роль морського транспорту в розвитку світового господарства: головні види вантажів; головні напрямки перевезень [З, с. 93; 7, с. 269-284].
2. На контурній карті світу способом значків позначте найбільші морські порти світу (табл. 2.29), а серед них — контейнерні; десять держав, які володіють найбільшим (за тоннажем) морським торговельним флотом. Порівняйте із даними 2005 р. у атласі [3, с. 93].
3. На контурній карті світу способом значків нанесіть найбільші аеропорти світу (табл. 2.34), а з-поміж них вирізніть найбільші авіавузли й авіагаби. Порівняйте із даними 2004 р. у атласі [3, с. 93].
4. Проаналізуйте сухопутні види транспорту. Нанесіть на контурну карту світу способом картограми по 15 країн-лідерів за чотирма показниками (табл. 2.35 - 2.36): 1) щільністю автошляхів; 2) забезпеченістю населення автомобілями; 3) вантажообігом автомобільного транспорту; 4) вантажообігом залізниць. Порівняйте рейтинги за цими показниками із типами країн за рівнем економічного розвитку.
5. Визначте головні еколого-економічні проблеми, пов’язані з діяльністю різних видів транспорту: а) письмово порівняйте географію викидів
вуглекислого газу [3, с. 106] із рівнем автомобілізації країн світу (за кількістю автотранспорту на 1000 осіб) [3, с. 107]; б) зазначте головні осередки забруднення вод Світового океану внаслідок аварій танкерів та найзабрудненіші річкові басейни світу [3, с. 102].
Список рекомендованої літератури
Основна
1. Географія світового господарства (з основами економіки) : навч. посіб. / за ред. Я. Б Олійника, Г. І. Смирнова. — К. : Знання, 2011. — С. 323 - 329.
2. Глобальні проблеми світу : атлас / відп. ред.: І. Дрогушевська, B. Радченко ; пер. з англ. Н. Сивак, О. Ходзінської. — К. : ДНВП «Картографія», 2009. — С. 56 - 59, 74 - 77.
3. Довідковий атлас світу / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — С. 93, 99, 102 - 103, 106 - 107.
4. Економічна і соціальна географія країн світу : навч. посіб. / за ред. C. П. Кузика. — Львів : Світ, 2005. — С. 118 - 119, 149 - 153.
Допоміжна
5. География мирового хозяйства : учеб. пособ. / А. П. Голиков, Ю. П. Грицак, Н. А, Казакова, В. И. Сидоров ; под ред. А. П. Голикова. — К. : Центр учеб. л-ры, 2008. — С. 170 - 176.
6. Голіков А. П. Вступ до економічної і соціальної географії : підручник / А. П. Голіков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К. : Либідь, 1996. — с. 199 -206.
7. Липец Ю. Г. География мирового хозяйства : учеб. пособ. / Ю. Г. Липец, В. А. Пуляркин, С. Б. Шлихтер. — М. : Гуманитарн. издат. центр «ВЛАДОС», 1999. — С. 269 - 284.
8. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії : підручник / О. Г. Топчієв. — О.: Астропринт, 2009. — с. 386 - 396.
Інформаційні електронні джерела
1. База даних Світового банку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/IQ.WEF.PORT.XQ.
2. Міжнародна рада аеропортів (МРА) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.aci.aero.
3. Статистика Geohive [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.geohive.com/charts/ec_ports.aspx.
Методичні рекомендації до практичної роботи
1. Країни, що не мають залізниць, виділіть за допомогою якісного фону (кольором, відмінним від того, яким позначено країни із найбільшою щільністю залізниць).
2. Контейнерні порти вирізніть за допомогою підкреслення назви.
3. Країни з найбільшим морським торговельним флотом варто позначити за допомогою якісного фону (кольором на вибір).
4. Авіагаби позначте за допомогою підкреслення назви аеропорту на карті.
5. Країни із найбільшою щільністю автомобільних шляхів позначте одним кольором (на вибір), залізничних шляхів — штрихуванням; країни з найбільшою забезпеченістю автомобілями (на 1 тис. осіб) — за допомогою значків (рекомендований масштаб значка: в 1 см — 100 автомобілів на 1 тис. осіб).
6. У характеристиці головних осередків забруднення вод Світового океану зазначте головні шляхи морського транспортування паливних ресурсів і виділіть найбільші антропогенні катастрофи в акваторіях морів.
Завдання та вправи для самостійної роботи
1. Ознайомтесь із параграфом «Світова транспортна система» підручника О. Топчієва [8, с. 386 - 396] і проаналізуйте головні види транспорту та їх роль у світовому господарстві.
2. Вивчіть параграф «Географія транспорту» підручника «Вступ до економічної і соціальної географії» [6, с. 199 - 206]. Охарактеризуйте геопросторові особливості розвитку різних видів транспорту.
3. Проаналізуйте географічне положення найбільших залізниць світу (табл. 1.16).
4. Визначте регіони світу, де зосереджені найбільші морські порти світу та найбільші аеропорти світу (табл. 2.29, 2.30, 2.32, 2.34).
5. Розрахуйте щільність автомобільних і залізничних шляхів України. Яке місце України в світі за цими показниками?
6. Проаналізуйте значення міжнародних морських переправ, зокрема Суецького збудованого 1869 р., і Панамського (1914) каналів для глобальних морських перевезень, структуру сучасних перевезень через ці переправи.
7. Порівняйте географію найбільших морських портів світу та країн із найкращою якістю портової інфраструктури (табл. 2.29 і 2.31).
Контрольні запитання та завдання
1. Перелічіть найбільші за вантажообігом морські порти в Європі, Азії, Америці, Австралії й Океанії.
2. Проаналізуйте зміни у мережі напрямків морських вантажоперевезень, що відбулись за останнє двадцятиріччя.
3. Показник наявності якого виду транспорту засвідчує рівень економічного потенціалу країни?
4. Назвіть особливості співвідношення «довжина» і «щільність» шляхів для залізничного й автомобільного виду транспорту.
5. Для яких країн характерний найбільший обсяг внутрішніх перевезень водним, авіаційним видами транспорту?
6. До котрих озерних регіонів приурочені країни-лідери за обсягом озерного транспорту (за тонажем озерного флоту)?
7. Дайте визначення поняття «країни зручного прапора» та чинники розвитку флотів цих країн.
8. Що таке «вантажообіг» і «пасажирообіг»? За допомогою яких показників вони вимірюються?
Таблиця 2.29
Найбільші морські порти світу, 2012 р.
|
№ з/п |
Порт |
Країна |
Обсяг вантажів, млн тон |
|
1 |
Шанхай |
Китай |
650,0 |
|
2 |
Нінбо |
Китай |
627,0 |
|
3 |
Сінгапур |
Сінгапур |
463,1 |
|
4 |
Роттердам |
Нідерланди |
429,9 |
|
5 |
Тяньцзінь |
Китай |
408,0 |
|
6 |
Гуанчжоу |
Китай |
400,0 |
|
7 |
Ціндао |
Китай |
350,1 |
|
8 |
Далянь |
Китай |
300,8 |
|
9 |
Сянган (Гонконг) |
Китай |
267,8 |
|
10 |
Ціньхуандао |
Китай |
257,0 |
|
11 |
Пусан |
Республіка Корея |
241,1 |
|
12 |
Х’юстон |
США |
225,0 |
|
13 |
Південна Луїзіана |
США |
223,3 |
|
14 |
Шень-чжень |
Китай |
221,0 |
|
15 |
Ріхао |
Китай |
221,0 |
Джерело-. Статистика Geohive [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.geohive.com/charts/ecports.aspx.
Таблиця 2.30
Найбільші контейнерні морські порти світу, 2012 р.
|
№ з/п |
Порт |
Країна |
Контейнерів*, млн одиниць (TEU)» |
|
1 |
Шанхай |
Китай |
29,1 |
|
2 |
Сінгапур |
Сінгапур |
28,4 |
|
3 |
Сянган (Гонконг) |
Китай |
23,7 |
|
4 |
Шеньчжень |
Китай |
22,5 |
|
5 |
Нінбо |
Китай |
13,1 |
|
6 |
Пусан |
Республіка Корея |
12,9 |
|
7 |
Гуанчжоу |
Китай |
12,6 |
|
8 |
Ціндао |
Китай |
12,0 |
|
9 |
Дубаї |
ОАЕ |
11,6 |
|
10 |
Роттердам |
Нідерланди |
11,1 |
|
11 |
Тяньцзінь |
Китай |
10,1 |
|
12 |
Гаосюн |
Тайвань |
9,2 |
|
13 |
Келанг |
Малайзія |
8,9 |
|
14 |
Антверпен |
Бельгія |
8,5 |
|
15 |
Гамбург |
Німеччина |
7,9 |
Джерело-. Статистика Geohive [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.geohive.com / charts / ec_ports.aspx.
* Контейнер - прямокутна коробка багаторазового використання для транспортування вантажів, яку почали застосовувати понад 50 років тому. Розміри контейнерів стандартизовані, тому їх можуть перевозити у спеціально пристосованих суднах, потягах і вантажних автомобілях. Стандартними є двадцятифутові (TEU) та сорокафутові (FEU) контейнери. FEU — одиниця сорокафутового еквіваленту — контейнер з такою ж висотою і шириною, як і TEU, але у 2 рази довший.
** Одиниці у двадцятифутовому еквіваленті (TEU) — одиниці для вимірювання ємності контейнерів, установлені Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO). Розміри 20-футових контейнерів: довжина — 20 футів (6,09 м), ширина — 8 футів (2,4 м), висота — 8 футів і 6 дюймів (2,6 м).
Таблиця 2.31
Країни з найкращою якістю портової інфраструктури, 2012 р.
|
Якість інфраструктури портів, балів |
Країна |
|
6,8 |
Нідерланди, Сінгапур |
|
6,6 |
Гонконг |
|
6,4 |
Об’єднані Арабські Емірати, Панама,Фінляндія |
|
6,3 |
Бельгія |
|
6,0 |
Ісландія |
|
5,8 |
Мальта, Німеччина, Швейцарія |
|
5,7 |
Велика Британія, Данія, США |
|
5,6 |
Барбадос, Естонія |
|
5,5 |
Іспанія, Канада, Нова Зеландія, Норвегія, Республіка Корея |
Складено за: База даних Світового банку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/IQ.WEF.PORT.XQ.
Таблиця 2.32
Регіональні особливості діяльності аеропортів (з Міжнародної ради аеропортів (МРА), липень 2012 р.
|
Регіон |
К-сть пасажирів*, млн осіб |
Обсяг вантажів**, млн т |
Рух літаків, млн посадок- злетів |
К-сть аеропортів у МРА |
|
Африка |
11,1 |
0,100 |
0,174 |
107 |
|
Азія і Тихоокеанські країни |
100,4 |
2,353 |
0,828 |
130 |
|
Європа |
147,0 |
1,442 |
1,619 |
445 |
|
Латинська Америка й Карибські країни |
33,0 |
0,374 |
0,481 |
202 |
|
Близький Схід (Азія) |
16,8 |
0,480 |
0,137 |
17 |
|
Північна Америка |
133,7 |
2,252 |
2,202 |
145 |
|
Всього у МРА |
441,9 |
7,001 |
5,441 |
1046 |
Складено за-. Міжнародна рада аеропортів (МРА) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.aci.aero.
* Загальна кількість пасажирів, що сіли на літак та вийшли з літака, а також пасажирів з єдиним (одним) транзитом.
** Завантаження і вивантаження вантажів та пошти.
Таблиця 2.33
Перевезення міжнародних пасажирів повітряним транспортом
|
№ з/п |
Аеропорт (власна назва) |
Країна |
К-сть пасажирів, млн осіб |
|
1 |
Лондон (Гітроу) |
Велика Британія |
5,765 |
|
2 |
Дубаї |
ОАЕ |
5,619 |
|
3 |
Гонконг |
Китай |
4,978 |
|
4 |
Париж (імені Шарля де Толя) |
Франція |
4,938 |
|
5 |
Франкфурт-на-Майні |
Німеччина |
4,759 |
|
6 |
Амстердам (Схіпхол) |
Нідерланди |
4,746 |
|
7 |
Сінгапур |
Сінгапур |
4,309 |
|
8 |
Інчхон |
Республіка Корея |
3,460 |
|
9 |
Бангкок (Суварнабхумі) |
Таїланд |
3,335 |
|
10 |
Стамбул (Ататюрк) |
Туреччина |
3,071 |
Складено за-. Міжнародна рада аеропортів (МРА) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.aci .aero.
Таблиця 2.34
Найбільші аеропорти світу (на 1.07.2013)
|
№ з/п |
Аеропорт (власна назва) |
Країна |
Пасажирообіг*, млн осіб |
|
1 |
Атланта (імені Гартсфілд Джексона) |
США |
92,4 |
|
2 |
Пекін (Столичний) |
Китай |
78,7 |
|
3 |
Лондон (Гітроу)А |
Велика Британія |
69,4 |
|
4 |
Чикаго (О’Гара) |
США |
66,7 |
|
5 |
Токіо (Ханеда) |
Японія |
62,6 |
|
6 |
Лос-АнджелесА |
США |
61,9 |
|
7 |
Париж (імені Шарля де Ґоля)А |
Франція |
61,0 |
|
8 |
Даллас/Форт Борт |
США |
57,8 |
|
9 |
Франкфурт-на-МайніА |
Німеччина |
56,4 |
|
10 |
ГонконгА |
Китай |
53,3 |
|
11 |
Денвер |
США |
52,8 |
|
12 |
Джакарта (Сукарно-Гатта) |
Індонезія |
51,5 |
|
13 |
ДубаїА |
ОАЕ |
51,0 |
|
14 |
Амстердам (Схіпхол)А |
Нідерланди |
49,8 |
|
15 |
Мадрид (Барахас) |
Іспанія |
49,7 |
|
16 |
Бангкок (Суварнабхумі) |
Таїланд |
47,9 |
|
17 |
Нью-Йорк (імені Джона Кеннедї)А |
США |
47,6 |
|
18 |
Сінгапур (Чангі)А |
Сінгапур |
46,5 |
|
19 |
Гуанчжоу (Байюнь) |
Китай |
45,0 |
|
20 |
Шанхай (Пудун) |
Китай |
41,4 |
|
21 |
Сан-Франциско |
США |
40,9 |
|
22 |
Фенікс (Скай Гарбор) |
США |
40,6 |
|
23 |
Лас Вегас (Маккаран) |
США |
40,6 |
|
24 |
Х’юстон (імені Джорджа Буіиа)А |
США |
40,1 |
|
25 |
Шарлот / Ду глас |
США |
39,0 |
|
26 |
МаяміА |
США |
38,3 |
|
27 |
Мюнхен (імені Франца-Йозефа Штрауса)А |
Німеччина |
37,8 |
|
28 |
Куала-Лумпур |
Малайзія |
37,7 |
|
29 |
Рим (Фюмічино; імені Леонардо да Вінчі) |
Італія |
37,7 |
|
30 |
Стамбул (Ататюрк) |
Туреччина |
37,4 |
Складено за: Міжнародна рада аеропортів (МРА) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.aci.aero.
* Загальна кількість пасажирів, які сіли на літак і вийшли з літака, та пасажирів з єдиним (одним) транзитом.
** Авіагаби.
Таблиця 2.35
Рейтинг країн за розвитком автомобільного транспорту світу, 2011 р.
|
Щільність автошляхів* |
Забезпеченість населення автотранспортними засобами** |
||
|
країна |
км / 100 км2 |
країна |
автомобілів на 1 тис. осіб |
|
Бахрейн |
546 |
США |
786 |
|
Бельгія |
504 |
Ісландія |
747 |
|
Сінгапур |
481 |
Люксембург |
741 |
|
Нідерланди |
331 |
Мальта |
709 |
|
Угощина |
216 |
Нова Зеландія |
708 |
|
Ямайка |
201 |
Австралія |
703 |
|
Словенія |
193 |
Італія |
682 |
|
Франція |
192 |
Литва |
615 |
|
Німеччина |
180 |
Канада |
608 |
|
Шри-Ланка |
174 |
Іспанія |
593 |
|
Швейцарія |
173 |
Німеччина |
588 |
|
Данія |
172 |
Японія |
588 |
|
Велика Британія |
172 |
Австрія |
585 |
|
Чехія |
166 |
Португалія |
584 |
|
Індія |
143 |
Франція |
582 |
|
Кіпр |
141 |
Швейцарія |
573 |
|
Австрія |
137 |
Словенія |
568 |
|
Ірландія |
137 |
Бельгія |
562 |
|
Польща |
132 |
Польща |
554 |
|
Іспанія |
132 |
Фінляндія |
551 |
|
Естонія |
129 |
Кувейт |
539 |
|
Швеція |
129 |
Нідерланди |
531 |
|
Литва |
127 |
Кіпр |
529 |
|
Сейшели |
110 |
Швеція |
525 |
|
Латвія |
108 |
Велика Британія |
516 |
|
Республіка Корея |
106 |
Чехія |
495 |
|
Маврикій |
102 |
Ірландія |
491 |
|
Японія |
90 |
Данія |
481 |
|
Греція |
89 |
Болгарія |
417 |
|
Словаччина |
88 |
Словаччина |
382 |
|
Ізраїль |
84 |
Хорватія |
381 |
|
Коста-Рика |
83 |
Малайзія |
378 |
|
Катар |
79 |
Республіка Корея |
370 |
|
США |
67 |
Бруней |
355 |
|
Україна |
28 |
Бахрейн |
352 |
|
Україна |
186 |
||
Складено за-. База даних Світового банку [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Світового банку. — Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/all.
*Щільність автошляхів — відношення загальної довжини мержі автомобільних доріг — національного й регіонального значення, інших міських та сільських доріг - до площі країни. Вказано країни з щільністю автошляхів понад 60 км / 100 км2.
**Враховано легкові автомобілі, автобуси і вантажівки; не беруться до уваги двоколісні транспортні засоби. Тут зазначено країни, що мають понад 350 автомобілів на 1 тис. осіб.
Таблиця 2.36
Найбільший вантажообіг залізничного і автомобільного транспорту, 2009-2013 рр.
|
Залізниці |
Автомобільний транспорт |
||
|
країна |
вантажообіг, млн т • км |
країна |
вантажообіг, млн т • км |
|
США |
2524585 |
Китай |
5137474 |
|
Китай |
2518310 |
США |
1929201 |
|
Росія |
2222388 |
Індія |
1106500 |
|
Індія |
625723 |
Німеччина |
468900 |
|
Канада |
352535 |
Франція |
293000 |
|
Бразилія |
267700 |
Іспанія |
264806 |
|
Україна |
237722 |
Японія |
254078 |
|
Казахстан |
235846 |
Росія |
247936 |
|
Південна Африка |
113342 |
Польща |
218888 |
|
Німеччина |
105894 |
Туреччина |
203072 |
|
Мексика |
69185 |
Австралія |
194906 |
|
Австралія |
59649 |
Пакистан |
177954 |
|
Білорусь |
48351 |
Велика Британія |
152990 |
|
Польща |
32904 |
Канада |
136393 |
|
Франція |
31616 |
Казахстан |
121074 |
|
Іран |
22604 |
Італія |
118565 |
|
Австрія |
21683 |
Нідерланди |
75747 |
|
Японія |
20255 |
Колумбія |
65688 |
|
Велика Британія |
19230 |
Чехія |
54830 |
|
Латвія |
16930 |
Бельгія |
43658 |
|
Литва |
14172 |
Україна |
38596 |
|
Аргентина |
12111 |
Португалія |
37472 |
|
Туркменістан |
11992 |
В’єтнам |
36179 |
|
Чехія |
11423 |
Угорщина |
34528 |
|
Монголія |
11418 |
Швеція |
33400 |
|
Італія |
11249 |
Словаччина |
29045 |
|
Румунія |
11200 |
Румунія |
26347 |
|
Туреччина |
10691 |
Узбекистан |
24500 |
|
Республіка Корея |
9996 |
Фінляндія |
23770 |
|
Фінляндія |
9275 |
Литва |
21512 |
|
Азербайджан |
8212 |
Греція |
20597 |
|
Швейцарія |
8110 |
Білорусь |
19439 |
|
Мавританія |
7536 |
Нова Зеландія |
18110 |
|
Іспанія |
7507 |
Болгарія |
17943 |
|
Словаччина |
7262 |
Швейцарія |
17510 |
|
Індонезія |
7166 |
Австрія |
16997 |
|
Грузія |
6055 |
Норвегія |
16965 |
|
Марокко |
5976 |
Словенія |
15931 |
|
Бельгія |
5439 |
Азербайджан |
12356 |
Складено за: База даних Світового банку [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Світового банку. — Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/all.
Перша публікація: 01/01/2014
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.