Географія світового господарства - С. П. Кузик, О.І. Мамчур, І. В. Ванда 2014

Розділ 2. Завдання для практичних і семінарських занять, самостійної роботи студентів
Змістовний модуль 2. Компонентна і геопросторова структура світового господарства
2.7. Практична робота. Географія транспорту світу

Мета. Визначити місце транспорту в світовому господарстві, зокрема в його інфраструктурі; виявити головні особливості діяльності різних видів транспорту, тенденції у його геопросторовій організації, зростання ролі окремих транспортних вузлів, розвитку транспортної мережі та глобальних логістичних каналів.

Унаслідок вивчення цієї теми студентові потрібно знати: • особливості транспорту як галузі світового господарства; • головні види та характеристики транспорту; • тенденції розвитку транспорту світу; • транспортно-логістичні системи регіонів і субрегіонів світу; • найбільші транспортні вузли світу; • найбільші транспортні магістралі світу.

Студенти також повинні вміти: • формулювати причинно-наслідкові твердження на основі аналізу статистичних даних, картографічної та описової інформації; • оперувати показниками трнаспорту; • працювати з електронними базами даних; • складати картосхему транспортних вузлів та магістралей.

Завдання

1. Письмово визначте роль морського транспорту в розвитку світового господарства: головні види вантажів; головні напрямки перевезень [З, с. 93; 7, с. 269-284].

2. На контурній карті світу способом значків позначте найбільші морські порти світу (табл. 2.29), а серед них — контейнерні; десять держав, які володіють найбільшим (за тоннажем) морським торговельним флотом. Порівняйте із даними 2005 р. у атласі [3, с. 93].

3. На контурній карті світу способом значків нанесіть найбільші аеропорти світу (табл. 2.34), а з-поміж них вирізніть найбільші авіавузли й авіагаби. Порівняйте із даними 2004 р. у атласі [3, с. 93].

4. Проаналізуйте сухопутні види транспорту. Нанесіть на контурну карту світу способом картограми по 15 країн-лідерів за чотирма показниками (табл. 2.35 - 2.36): 1) щільністю автошляхів; 2) забезпеченістю населення автомобілями; 3) вантажообігом автомобільного транспорту; 4) вантажообігом залізниць. Порівняйте рейтинги за цими показниками із типами країн за рівнем економічного розвитку.

5. Визначте головні еколого-економічні проблеми, пов’язані з діяльністю різних видів транспорту: а) письмово порівняйте географію викидів

вуглекислого газу [3, с. 106] із рівнем автомобілізації країн світу (за кількістю автотранспорту на 1000 осіб) [3, с. 107]; б) зазначте головні осередки забруднення вод Світового океану внаслідок аварій танкерів та найзабрудненіші річкові басейни світу [3, с. 102].

Список рекомендованої літератури

Основна

1. Географія світового господарства (з основами економіки) : навч. посіб. / за ред. Я. Б Олійника, Г. І. Смирнова. — К. : Знання, 2011. — С. 323 - 329.

2. Глобальні проблеми світу : атлас / відп. ред.: І. Дрогушевська, B. Радченко ; пер. з англ. Н. Сивак, О. Ходзінської. — К. : ДНВП «Картографія», 2009. — С. 56 - 59, 74 - 77.

3. Довідковий атлас світу / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — С. 93, 99, 102 - 103, 106 - 107.

4. Економічна і соціальна географія країн світу : навч. посіб. / за ред. C. П. Кузика. — Львів : Світ, 2005. — С. 118 - 119, 149 - 153.

Допоміжна

5. География мирового хозяйства : учеб. пособ. / А. П. Голиков, Ю. П. Грицак, Н. А, Казакова, В. И. Сидоров ; под ред. А. П. Голикова. — К. : Центр учеб. л-ры, 2008. — С. 170 - 176.

6. Голіков А. П. Вступ до економічної і соціальної географії : підручник / А. П. Голіков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К. : Либідь, 1996. — с. 199 -206.

7. Липец Ю. Г. География мирового хозяйства : учеб. пособ. / Ю. Г. Липец, В. А. Пуляркин, С. Б. Шлихтер. — М. : Гуманитарн. издат. центр «ВЛАДОС», 1999. — С. 269 - 284.

8. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії : підручник / О. Г. Топчієв. — О.: Астропринт, 2009. — с. 386 - 396.

Інформаційні електронні джерела

1. База даних Світового банку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/IQ.WEF.PORT.XQ.

2. Міжнародна рада аеропортів (МРА) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.aci.aero.

3. Статистика Geohive [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.geohive.com/charts/ec_ports.aspx.

Методичні рекомендації до практичної роботи

1. Країни, що не мають залізниць, виділіть за допомогою якісного фону (кольором, відмінним від того, яким позначено країни із найбільшою щільністю залізниць).

2. Контейнерні порти вирізніть за допомогою підкреслення назви.

3. Країни з найбільшим морським торговельним флотом варто позначити за допомогою якісного фону (кольором на вибір).

4. Авіагаби позначте за допомогою підкреслення назви аеропорту на карті.

5. Країни із найбільшою щільністю автомобільних шляхів позначте одним кольором (на вибір), залізничних шляхів — штрихуванням; країни з найбільшою забезпеченістю автомобілями (на 1 тис. осіб) — за допомогою значків (рекомендований масштаб значка: в 1 см — 100 автомобілів на 1 тис. осіб).

6. У характеристиці головних осередків забруднення вод Світового океану зазначте головні шляхи морського транспортування паливних ресурсів і виділіть найбільші антропогенні катастрофи в акваторіях морів.

Завдання та вправи для самостійної роботи

1. Ознайомтесь із параграфом «Світова транспортна система» підручника О. Топчієва [8, с. 386 - 396] і проаналізуйте головні види транспорту та їх роль у світовому господарстві.

2. Вивчіть параграф «Географія транспорту» підручника «Вступ до економічної і соціальної географії» [6, с. 199 - 206]. Охарактеризуйте геопросторові особливості розвитку різних видів транспорту.

3. Проаналізуйте географічне положення найбільших залізниць світу (табл. 1.16).

4. Визначте регіони світу, де зосереджені найбільші морські порти світу та найбільші аеропорти світу (табл. 2.29, 2.30, 2.32, 2.34).

5. Розрахуйте щільність автомобільних і залізничних шляхів України. Яке місце України в світі за цими показниками?

6. Проаналізуйте значення міжнародних морських переправ, зокрема Суецького збудованого 1869 р., і Панамського (1914) каналів для глобальних морських перевезень, структуру сучасних перевезень через ці переправи.

7. Порівняйте географію найбільших морських портів світу та країн із найкращою якістю портової інфраструктури (табл. 2.29 і 2.31).

Контрольні запитання та завдання

1. Перелічіть найбільші за вантажообігом морські порти в Європі, Азії, Америці, Австралії й Океанії.

2. Проаналізуйте зміни у мережі напрямків морських вантажоперевезень, що відбулись за останнє двадцятиріччя.

3. Показник наявності якого виду транспорту засвідчує рівень економічного потенціалу країни?

4. Назвіть особливості співвідношення «довжина» і «щільність» шляхів для залізничного й автомобільного виду транспорту.

5. Для яких країн характерний найбільший обсяг внутрішніх перевезень водним, авіаційним видами транспорту?

6. До котрих озерних регіонів приурочені країни-лідери за обсягом озерного транспорту (за тонажем озерного флоту)?

7. Дайте визначення поняття «країни зручного прапора» та чинники розвитку флотів цих країн.

8. Що таке «вантажообіг» і «пасажирообіг»? За допомогою яких показників вони вимірюються?

Таблиця 2.29

Найбільші морські порти світу, 2012 р.

№ з/п

Порт

Країна

Обсяг вантажів, млн тон

1

Шанхай

Китай

650,0

2

Нінбо

Китай

627,0

3

Сінгапур

Сінгапур

463,1

4

Роттердам

Нідерланди

429,9

5

Тяньцзінь

Китай

408,0

6

Гуанчжоу

Китай

400,0

7

Ціндао

Китай

350,1

8

Далянь

Китай

300,8

9

Сянган (Гонконг)

Китай

267,8

10

Ціньхуандао

Китай

257,0

11

Пусан

Республіка Корея

241,1

12

Х’юстон

США

225,0

13

Південна Луїзіана

США

223,3

14

Шень-чжень

Китай

221,0

15

Ріхао

Китай

221,0

Джерело-. Статистика Geohive [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.geohive.com/charts/ecports.aspx.

Таблиця 2.30

Найбільші контейнерні морські порти світу, 2012 р.

№ з/п

Порт

Країна

Контейнерів*, млн одиниць (TEU)»

1

Шанхай

Китай

29,1

2

Сінгапур

Сінгапур

28,4

3

Сянган (Гонконг)

Китай

23,7

4

Шеньчжень

Китай

22,5

5

Нінбо

Китай

13,1

6

Пусан

Республіка Корея

12,9

7

Гуанчжоу

Китай

12,6

8

Ціндао

Китай

12,0

9

Дубаї

ОАЕ

11,6

10

Роттердам

Нідерланди

11,1

11

Тяньцзінь

Китай

10,1

12

Гаосюн

Тайвань

9,2

13

Келанг

Малайзія

8,9

14

Антверпен

Бельгія

8,5

15

Гамбург

Німеччина

7,9

Джерело-. Статистика Geohive [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.geohive.com / charts / ec_ports.aspx.

* Контейнер - прямокутна коробка багаторазового використання для транспортування вантажів, яку почали застосовувати понад 50 років тому. Розміри контейнерів стандартизовані, тому їх можуть перевозити у спеціально пристосованих суднах, потягах і вантажних автомобілях. Стандартними є двадцятифутові (TEU) та сорокафутові (FEU) контейнери. FEU — одиниця сорокафутового еквіваленту — контейнер з такою ж висотою і шириною, як і TEU, але у 2 рази довший.

** Одиниці у двадцятифутовому еквіваленті (TEU) — одиниці для вимірювання ємності контейнерів, установлені Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO). Розміри 20-футових контейнерів: довжина — 20 футів (6,09 м), ширина — 8 футів (2,4 м), висота — 8 футів і 6 дюймів (2,6 м).

Таблиця 2.31

Країни з найкращою якістю портової інфраструктури, 2012 р.

Якість інфраструктури портів, балів

Країна

6,8

Нідерланди, Сінгапур

6,6

Гонконг

6,4

Об’єднані Арабські Емірати, Панама,Фінляндія

6,3

Бельгія

6,0

Ісландія

5,8

Мальта, Німеччина, Швейцарія

5,7

Велика Британія, Данія, США

5,6

Барбадос, Естонія

5,5

Іспанія, Канада, Нова Зеландія, Норвегія, Республіка Корея

Складено за: База даних Світового банку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/IQ.WEF.PORT.XQ.

Таблиця 2.32

Регіональні особливості діяльності аеропортів (з Міжнародної ради аеропортів (МРА), липень 2012 р.

Регіон

К-сть пасажирів*, млн осіб

Обсяг вантажів**, млн т

Рух літаків, млн посадок- злетів

К-сть аеропортів у МРА

Африка

11,1

0,100

0,174

107

Азія і Тихоокеанські країни

100,4

2,353

0,828

130

Європа

147,0

1,442

1,619

445

Латинська Америка й Карибські країни

33,0

0,374

0,481

202

Близький Схід (Азія)

16,8

0,480

0,137

17

Північна Америка

133,7

2,252

2,202

145

Всього у МРА

441,9

7,001

5,441

1046

Складено за-. Міжнародна рада аеропортів (МРА) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.aci.aero.

* Загальна кількість пасажирів, що сіли на літак та вийшли з літака, а також пасажирів з єдиним (одним) транзитом.

** Завантаження і вивантаження вантажів та пошти.

Таблиця 2.33

Перевезення міжнародних пасажирів повітряним транспортом

№ з/п

Аеропорт (власна назва)

Країна

К-сть пасажирів, млн осіб

1

Лондон (Гітроу)

Велика Британія

5,765

2

Дубаї

ОАЕ

5,619

3

Гонконг

Китай

4,978

4

Париж (імені Шарля де Толя)

Франція

4,938

5

Франкфурт-на-Майні

Німеччина

4,759

6

Амстердам (Схіпхол)

Нідерланди

4,746

7

Сінгапур

Сінгапур

4,309

8

Інчхон

Республіка Корея

3,460

9

Бангкок (Суварнабхумі)

Таїланд

3,335

10

Стамбул (Ататюрк)

Туреччина

3,071

Складено за-. Міжнародна рада аеропортів (МРА) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.aci .aero.

Таблиця 2.34

Найбільші аеропорти світу (на 1.07.2013)

№ з/п

Аеропорт (власна назва)

Країна

Пасажирообіг*, млн осіб

1

Атланта (імені Гартсфілд Джексона)

США

92,4

2

Пекін (Столичний)

Китай

78,7

3

Лондон (Гітроу)А

Велика Британія

69,4

4

Чикаго (О’Гара)

США

66,7

5

Токіо (Ханеда)

Японія

62,6

6

Лос-АнджелесА

США

61,9

7

Париж (імені Шарля де Ґоля)А

Франція

61,0

8

Даллас/Форт Борт

США

57,8

9

Франкфурт-на-МайніА

Німеччина

56,4

10

ГонконгА

Китай

53,3

11

Денвер

США

52,8

12

Джакарта (Сукарно-Гатта)

Індонезія

51,5

13

ДубаїА

ОАЕ

51,0

14

Амстердам (Схіпхол)А

Нідерланди

49,8

15

Мадрид (Барахас)

Іспанія

49,7

16

Бангкок (Суварнабхумі)

Таїланд

47,9

17

Нью-Йорк (імені Джона Кеннедї)А

США

47,6

18

Сінгапур (Чангі)А

Сінгапур

46,5

19

Гуанчжоу (Байюнь)

Китай

45,0

20

Шанхай (Пудун)

Китай

41,4

21

Сан-Франциско

США

40,9

22

Фенікс (Скай Гарбор)

США

40,6

23

Лас Вегас (Маккаран)

США

40,6

24

Х’юстон (імені Джорджа Буіиа)А

США

40,1

25

Шарлот / Ду глас

США

39,0

26

МаяміА

США

38,3

27

Мюнхен (імені Франца-Йозефа Штрауса)А

Німеччина

37,8

28

Куала-Лумпур

Малайзія

37,7

29

Рим (Фюмічино; імені Леонардо да Вінчі)

Італія

37,7

30

Стамбул (Ататюрк)

Туреччина

37,4

Складено за: Міжнародна рада аеропортів (МРА) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.aci.aero.

* Загальна кількість пасажирів, які сіли на літак і вийшли з літака, та пасажирів з єдиним (одним) транзитом.

** Авіагаби.

Таблиця 2.35

Рейтинг країн за розвитком автомобільного транспорту світу, 2011 р.

Щільність автошляхів*

Забезпеченість населення автотранспортними засобами**

країна

км / 100 км2

країна

автомобілів на 1 тис. осіб

Бахрейн

546

США

786

Бельгія

504

Ісландія

747

Сінгапур

481

Люксембург

741

Нідерланди

331

Мальта

709

Угощина

216

Нова Зеландія

708

Ямайка

201

Австралія

703

Словенія

193

Італія

682

Франція

192

Литва

615

Німеччина

180

Канада

608

Шри-Ланка

174

Іспанія

593

Швейцарія

173

Німеччина

588

Данія

172

Японія

588

Велика Британія

172

Австрія

585

Чехія

166

Португалія

584

Індія

143

Франція

582

Кіпр

141

Швейцарія

573

Австрія

137

Словенія

568

Ірландія

137

Бельгія

562

Польща

132

Польща

554

Іспанія

132

Фінляндія

551

Естонія

129

Кувейт

539

Швеція

129

Нідерланди

531

Литва

127

Кіпр

529

Сейшели

110

Швеція

525

Латвія

108

Велика Британія

516

Республіка Корея

106

Чехія

495

Маврикій

102

Ірландія

491

Японія

90

Данія

481

Греція

89

Болгарія

417

Словаччина

88

Словаччина

382

Ізраїль

84

Хорватія

381

Коста-Рика

83

Малайзія

378

Катар

79

Республіка Корея

370

США

67

Бруней

355

Україна

28

Бахрейн

352


Україна

186

Складено за-. База даних Світового банку [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Світового банку. — Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/all.

*Щільність автошляхів — відношення загальної довжини мержі автомобільних доріг — національного й регіонального значення, інших міських та сільських доріг - до площі країни. Вказано країни з щільністю автошляхів понад 60 км / 100 км2.

**Враховано легкові автомобілі, автобуси і вантажівки; не беруться до уваги двоколісні транспортні засоби. Тут зазначено країни, що мають понад 350 автомобілів на 1 тис. осіб.

Таблиця 2.36

Найбільший вантажообіг залізничного і автомобільного транспорту, 2009-2013 рр.

Залізниці

Автомобільний транспорт

країна

вантажообіг, млн т • км

країна

вантажообіг, млн т • км

США

2524585

Китай

5137474

Китай

2518310

США

1929201

Росія

2222388

Індія

1106500

Індія

625723

Німеччина

468900

Канада

352535

Франція

293000

Бразилія

267700

Іспанія

264806

Україна

237722

Японія

254078

Казахстан

235846

Росія

247936

Південна Африка

113342

Польща

218888

Німеччина

105894

Туреччина

203072

Мексика

69185

Австралія

194906

Австралія

59649

Пакистан

177954

Білорусь

48351

Велика Британія

152990

Польща

32904

Канада

136393

Франція

31616

Казахстан

121074

Іран

22604

Італія

118565

Австрія

21683

Нідерланди

75747

Японія

20255

Колумбія

65688

Велика Британія

19230

Чехія

54830

Латвія

16930

Бельгія

43658

Литва

14172

Україна

38596

Аргентина

12111

Португалія

37472

Туркменістан

11992

В’єтнам

36179

Чехія

11423

Угорщина

34528

Монголія

11418

Швеція

33400

Італія

11249

Словаччина

29045

Румунія

11200

Румунія

26347

Туреччина

10691

Узбекистан

24500

Республіка Корея

9996

Фінляндія

23770

Фінляндія

9275

Литва

21512

Азербайджан

8212

Греція

20597

Швейцарія

8110

Білорусь

19439

Мавританія

7536

Нова Зеландія

18110

Іспанія

7507

Болгарія

17943

Словаччина

7262

Швейцарія

17510

Індонезія

7166

Австрія

16997

Грузія

6055

Норвегія

16965

Марокко

5976

Словенія

15931

Бельгія

5439

Азербайджан

12356

Складено за: База даних Світового банку [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Світового банку. — Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/all.





Перша публікація: 01/01/2014

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.