Ґрунтознавство і географія ґрунтів - С.П. Позняк 2010

Розділ 3. Ґрунти і ґрунтовий покрив тундрової зони

Тундрова зона розташована на південь від арктичної зони і широкою смугою охоплює узбережжя Північного Льодовитого океану, поширюючись на деякі південні частини островів (Нова Земля, Колгуєв, Вайгач, Ляховські острови, Врангеля та інші).

Тундрова зона поділяється на три підзони: арктичну, типову і південну тундри. Південна межа тундри збігається з північною межею тайгових лісів і проходить на Кольському півострові неподалік 68° пн. ш., далі на схід (до Єнісею) приблизно по полярному колу. У Середньому Сибіру ця межадуже зміщується на північ і в пониззях Хатанги та Лени проходить по 72-71° пн. ш. На Колимі вона опускається до 68°, а в басейні Охотського і Берингового морів — до 60° пн. ш. На півночі Феноскандії під впливом теплих Норвезької і Нордканської течій межа зміщується на північ до 69-70° пн. ш. і знову опускається до 60-63° пн. ш. в районі Ісландії та Шетландських островів.

На Північноамериканському континенті південна межа суттєво відхиляється від широтного напряму. На півострові Лабрадор, який перебуває під впливом холодної течії і на узбережжі холодної Гудзонової затоки з наростанням континентальності клімату південна межа тундри зміщується на північ: на меридіані озера Великого Медвежого вона проходить північніше Полярного кола, а поблизу гирла р. Маккензі є на 68,5° пн. ш., займаючи найпівнічніше положення. В районі північної Аляски, вздовж Чукотського моря, південна межа тундри зміщується на південь.

У південній півкулі тундра відсутня. В субарктичному поясі суша представлена невеликими групами островів з типовим океанічним кліматом, з дощовими, похмурими і прохолодними зимою і літом. Замість тундри тут поширені луки, зарості вереску і трав’янисто-мохові болота. Ґрунти промерзають періодично або цілий рік перебувають у відталому стані.