Ґрунтознавство і географія ґрунтів - С.П. Позняк 2010

Розділ 6. Ґрунти лісостепової зони
6.3.Лучно-чорноземні ґрунти

Лучно-чорноземні ґрунти є перехідними між автоморфними і гідроморф- ними. Вони формуються в умовах підвищеного зволоження внаслідок тимчасового накопичення вод поверхневого стоку при відносно неглибокому заляганні ґрунтових вод (3-6 м). Лучно-чорноземні ґрунти поширені під трав’янистими ценозами лісостепу і степу, приурочені до надзаплавних терас рік, днищ балок, неглибоких обширних і блюдцеподібних депресій на плато і терасах, де неглибоко залягають ґрунтові води. Ґрунтотворними породами є переважно лесоподібні суглинки, а також алювіальні відклади надзаплавних терас і елювій-делювій крейдо-мергелів та інших порід.

Лучно-чорноземні ґрунти за морфологічною будовою в загальних рисах подібні до чорноземів. Профіль лучно-чорноземних ґрунтів характеризується значною гумусованістю (70-150 см), де вирізняються гумусовий і два перехідних горизонти. Особливими ознаками є наростання вологості зверху донизу по профілю аж до рівня ґрунтово-підґрунтових вод, залізо-марганцеві утворення і плями оглеєння у нижній частині профілю. Материнська порода має виражені ознаки гідроморфізму у вигляді оливково-сизих або іржаво-бурих плям.

Властивості лучно-чорноземних ґрунтів близькі до чорноземів. У профілі рівномірно розподілені мул, R2О3 і SіО2. За вмістом і запасами гумусу вони дещо переважають чорноземи. Вміст гумусу в лучно-чорноземних ґрунтах суглинкового і глинистого гранулометричного складу становить 4,7-4,9%, а в складі гумусу переважають гумінові кислоти.

Завдяки підвищеній гумусованості верхні горизонти лучно-чорноземних ґрунтів характеризуються високою ємністю катіонного обміну. У складі вбирних основ спостерігається значний вміст обмінного магнію (30-50% від суми вбирних основ). Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, проте у різних відмінах може бути відхилення до кислотності чи лужності.

Лучно-чорноземні ґрунти характеризуються важким гранулометричним складом. У складі мулуватої фракції простежується значний вміст змішаноша- руватих мінералів, внаслідок чого ці ґрунти збагачені компонентом, що може набухати. Невеликими масивами трапляються піщані і глинисто-піщані, супіщані, легкосуглинкові і середньосуглинкові різновиди лучно-чорноземних ґрунтів.

Ці ґрунти характеризуються зернистою водотривкою структурою, високою шпаруватістю гумусових горизонтів (55-65%), найкращою водопроникністю, високою водоутримуючою здатністю.

Залежно від умов залягання в лучно-чорноземних ґрунтах розвиваються процеси галоморфізму і осолодіння.

Лучно-чорноземні солонцювато-засолені ґрунти формуються в умовах близького залягання мінералізованих ґрунтових вод.

В умовах сезонного пульсуючого водного режиму і засолення ґрунтових вод формуються глибокосолонцюваті лучно-чорноземні ґрунти, в яких профіль диференційований за елювіально-ілювіальним типом. Солонцевий ілювіальний горизонт залягає на глибині 20-45 см, а зверху розташований гумусово-елювіальний горизонт.

Лучно-чорноземні осолоділі ґрунти поширені переважно в безстічних пониженнях, де застоюються поверхневі води, що сприяє розвитку глейово-елювіальних процесів, внаслідок чого профіль ґрунтів оглеєний і чітко диференційований. Це зумовлює втрату із верхніх горизонтів мінеральних речовин і збагачення кремнеземом, внаслідок чого вони набувають білуватого забарвлення і мають пластинчасту структуру.

Поверхнево солонцюваті лучно-чорноземні ґрунти засолені здебільшого содою по всьому профілю. Серед глибокосолонцюватих трапляються різного ступеня солончакуваті та солончакові різновиди. Склад солей хлоридно-сульфатний кальцієво-натрієвий.

Лучно-чорноземні ґрунти забезпечені валовими і рухомими формами елементів живлення.

Загалом лучно-чорноземні ґрунти потенційно родючі. Раціональне використання лучно-чорноземних ґрунтів передбачає такі ж заходи, як і для чорноземів. Однак ефективне використання вимагає застосування заходів для покращення лучно-чорноземних ґрунтів залежно від генетичної природи.





Перша публікація: 01/01/2010

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.